Государство

Яценюка виштовхують в опозицію

Під час виборів їх учасники обирають собі якесь «опудало», в яке всі метають дротики. Зазвичай це «папєрєдніки». В їх ролі тепер пореволюційнний уряд

Фото: ИТАР-ТАСС

Карти розкриті: списки політичних партій оприлюднені, імена всіх мажоритарників виборці остаточно взнають 1 жовтня, слогани вже відомі, програми... А хто їх читає? Окрім того вже визначилися політики, на "крові" яких усі прагнутимуть потрапити до парламенту. З огляду на список "Блоку Петра Порошенка" та висунених його політсилою мажоритарників Президент, який обіцяв перезавантаження влади, проводить перезавантаження олігархів. Через це його політична сила, якій соціологи малюють грандіозні рейтинги, замість того, щоб підтвердити, що українські соціологи не брешуть, поступово перетворюється в об'єкт розчарування. Хоча це навряд чи загрожує "БіПіПі" катастрофічним падінням рівня довіри. Можливо на те й сподівання, що кампанія швидкоплинна, тому виборець не зразу збагне про "тушок", кумів, родичів, людей Льовочкіна,персонажів, які проявили себе у всій "красі" у помаранчеві часи. 

Але, власне, ми не стільки про "Блок Петра Порошенка", а про інші об'єкти для критики. Бо у Президента є високий кредит довіри і за його рахунок до парламенту спокійнесенько потраплять всі вище перераховані категорії охочих отримати мандати. У нас прийнято, що "цар хороший, а бояри погані". Тому під інформаційні атаки потраплятимуть окремі особи, а до Президента апелюватимуть, аби він звернув увагу, і, якщо на те його воля, виключив зі списку скандальну постать. Або хоча б насварився на неї пальчиком.

Учора Рада провалила яценюківський пакет реформ. Перед цим ініціативи уряду активно "обстрілювалися" з табору, який курує пан Льовочкін. Раз-по-раз "обстрілюють" і з боку "Батьківщини". Тобто, всі нині йдуть на вибори під єдиним гаслом: "Бий Яценюка!"

Варто зауважити, що серед списочників президентської сили достатньо типочків зі скелетами у шафах. Але ці скелети набралися не за останні декілька місяців, які найбільше вкарбувалися у пам'ять українців. Наприклад, з усього уряду Яценюка в президентському блоці лише віце-прем'єр Володимир Гройсман (його все частіше називають основним претендентом на прем'єрство після виборів) і міністр освіти Сергій Квіт. Мабуть тому, що реформа освіти чи не єдина успішна реформа останнього періоду. А ось міністр оборони Валерій Гелетей, Генпрокурор Віталій Ярема чи голова СБУ Валентин Наливайченко на вибори з президентською командою не йдуть. Або тому, що гарантовано залишаться на посадах і після 1 листопада, або через те, що вже встигли накопичити на собі вдосталь негативу у пореволюційний період.

Що ж до команди Яценюка, яка йде у "Народному Фронті", то, схоже, саме з неї робитимуть "козлов, которые мешают нам жить". Всі шишки за гальмування реформ впадуть на Яценюка, Турчинова, Авакова, Петренка, Пашинського, Денисову та інших. Причому критикуватимуть їх усі. У президентській партії у цій ролі окрім Юрія Луценка, вочевидь, будуть ті "ударівці", яких небезпідставно пов'язують з колишнім головою адміністрації Януковича Сергієм Льовочкіним. Хто ці люди? Відповідь на це питання лежить на поверхні. Головні напрямки критики уряду - податкова реформа, комунальна сфера, газ, соціалка. Учора Рада провалила яценюківський пакет реформ. Перед цим ініціативи уряду активно "обстрілювалися" головним чином із тих політичних таборів, які курує пан Льовочкін. Раз-по-раз "обстрілюють" і з боку Юліної "Батьківщини". Тобто, всі нині йдуть на вибори під єдиним гаслом: "Бий Яценюка!".

Скажемо відверто: Арсенію Петровичу не позаздриш. Бо, по-перше, з доведеними до ладу реформами дійсно проблеми. І це варто визнати. Також варто визнати, що й ті позитивні речі, які в уряду безумовно є, слід було подавати громадянам у красивій "обгортці". Інакше в пам'ять не вкарбується. Звідси висновок: Яценюк і Ко спочатку не збиралися йти окремо, тому особливо й не займалися "обгортками". А, по-друге, за відсутності таких відвертих опонентів як "регіонали", когось же мають бити. А крісло прем'єра - це завжди і скрізь електричний стілець. Тому в оновлених "фронтовиків" залишається єдиний вихід - воювати з усіма. Бо всі воюватимуть з ними.

Колись на місці Яценюка була Юлія Тимошенко. Вона умудрялася бути в опозиції навіть при владі. Щось подібне зараз очікує і на Арсенія Петровича. Судячи із заяв і дій уряду - небезпеку втрати влади він відчуває. Більш того, навіть йде на неприродні політичні союзи як, приміром, дружба з Ігорем Коломойським. Про нього подейкували, що він не проти посунути Яценюка з Кабміну. Ситуація, в якій нині знаходиться "Народний Фронт" та його лідери, змушує їх зсуватися в опозицію. Принаймні на рівні заяв. Бо інакше бажаючі отримати депутатство просто натовпом затопчуть...

Зі списком "Народного Фронту" можна ознайомитися тут.