Обшуки в парламенті. В Україні де-факто створена нова гілка влади
Ми живемо в реальності, коли антикорупціонери затверджують не лише свою окрему вертикаль — йдеться й про окрему гілку влади
Після справи Міндічів стало ясно, що, попри низьку електоральну підтримку, загальноукраїнський порядок денний можуть задавати тільки антикорупціонери та президент (переважно через зовнішню політику).
Справа Кіселя, як я і писав раніше, була верхівкою айсберга. У підвішеному стані перебуває, як мені здається, щонайменше половина Ради. І ми порційно будемо бачити наступні серії. Зрештою, виходячи із сьогоднішніх реалій, цей парламент потрібен тільки для одного: для голосування за ратифікацію мирного договору. Правда, поки це не обовʼязкова, а опціональна історія.
Той, хто задає свій порядок денний, має шанси робити політику в державі.
Більшість аналітиків і політиків, говорячи про антикорупційні органи, мислять у виборчих категоріях і можливих категоріях впливу США на внутрішню політику. Мені здається, ми маємо додати інший вимір — створення окремої вертикалі влади з усіма відповідними політичними (а не тільки електоральними) наслідками. Це створення дещо іншої реальності, ніж багатьом здається.