Вийти з "викопної пастки". Як досвід Глобального Півдня допоможе Україні створити енергетику майбутнього
Західних майданчиків недостатньо. Україні потрібно долучитися до формування нової енергетичної карти світу разом із Глобальним Півднем, де відмова від нафти й газу є фактором безпеки та розвитку
У колумбійській Санта-Марті країни Глобального Півдня вперше зібралися не просто говорити про клімат, а шукати практичний вихід із викопної та сировинної залежності. Для багатьох із них енергетичний перехід — це питання не лише скорочення викидів, а й боргів, розвитку, справедливого фінансування та економічного суверенітету. Україна, яка водночас захищається від воєнної агресії, фінансованої російськими нафтою і газом, і визначає модель власної відбудови, мала б бути частиною цієї розмови. І відсутність нашої країни у Санта-Марті — це не протокольна дрібниця, а ризик втратити місце в новій глобальній енергетичній архітектурі.
Санта-Марта: нова енергетична політика
Наприкінці квітня в найстарішому місті Колумбії та вугільному порту Санта-Марті відбулася перша міжнародна конференція, присвячена повній відмові від викопного палива та розробці відповідної мультилатеральної угоди з конкретними механізмами виконання. За останні роки це єдиний майданчик з визначальним впливом країн Глобального Півдня, де немає нафтогазових лобістів і де на глобальному рівні обговорюють не лише скорочення викидів, а й системний перехід від нафти, газу і вугілля. У конференції беруть участь понад 60 країн, а також представники науки, урядів, корінних народів і громадянського суспільства. У фокусі конкретні інструменти, а саме — обмеження нових видобувних проектів у викопному секторі, скасування субсидій на викопне паливо, розвиток відновлювальної енергетики та зміна фінансових механізмів.
Для України ці дискусії мають пряме значення. Доходи від нафти і газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської економіки і, відповідно, війни. Енергетична політика в цьому контексті безпосередньо пов’язана з питаннями безпеки. Паралельно Україна вже перебуває в процесі відбудови, і рішення, які ухвалюються зараз, визначатимуть модель розвитку на десятиліття вперед.
Водночас Україна офіційно не представлена на конференції в Санта-Марті і не має навіть статусу спостерігача. Питання російської агресії та ролі викопного палива в її фінансуванні піднімаються тут лише нами — Razom We Stand, без системної інтеграції в порядок денний на дипломатичному рівні.
Такий стан справ впливає на сприйняття України в країнах Глобального Півдня, які активно формують нову коаліцію навколо енергетичного переходу. У Санта-Марті дуже чітко проявилась ще одна проблема — подвійні стандарти у сприйнятті імперіалізму: багато країн Глобального Півдня досі називають імперією США через їхній глобальний вплив та домінування долара у світових розрахунках, але не готові так само назвати Росію, навіть після повномасштабного вторгнення в Україну. У результаті імперіалізм засуджується дуже вибірково і не визнається тоді, коли він розгортається просто зараз — через війну, окупацію і спробу знищити нашу державу. Видимість української позиції в цих дискусіях нульова, при цьому знижується і так невеликий, точковий рівень підтримки України Глобальним Півднем.
SMART-підхід: від боргів до чистої енергетики
Коаліція країн, які сьогодні формують порядок денний відмови від викопного палива в Санта-Марті, складається переважно з держав Глобального Півдня разом із європейськими та західними кліматичними лідерами. Окремі країни, які беруть участь у цій конференції, відповідальні за 17% світового видобутку нафти, 15–18% видобутку природного газу, 6–8% виробництва вугілля.
Це означає, що в центрі нової кліматичної коаліції зараз держави, для яких енергетичний перехід не завжди пов’язаний із питаннями безпеки чи війни, а особливо війни в Україні. Теперішній президент Колумбії Густаво Петро відкрито обрав так звану нейтральну позицію у російській війні проти України, повторюючи російський наратив про те що це війна між братами, підживлена ресурсами заходу, а тому він вибирає економіку, а не сторону.
У такій конфігурації відсутність України навіть як спостерігача має стратегічні наслідки: ми втрачаємо можливість впливати на формування ключового наративу, що викопне паливо є не лише джерелом викидів, а й фінансовою основою російської воєнної агресії. Ми також поступово випадаємо з кола країн, які визначають правила нової енергетичної системи, а тому втрачаємо можливий доступ до її фінансування.
Що ж пропонують у Санта-Марті. Так званий SMART-підхід — це не про один технологічний вибір між газом і "сонцем", а про синхронну зміну кількох систем — енергетики, промисловості, фінансів, інфраструктури та міжнародної координації. Його логіка проста: країна не вирветься з викопної залежності, якщо просто побудує більше сонячних станцій, але збереже стару модель боргів, субсидій, централізованої інфраструктури та сировинного експорту.
Для України це особливо важливо. Наша відбудова не може бути набором окремих енергетичних проєктів. Вона має стати політикою виходу з викопної залежності: енергоефективність у житлі, децентралізована генерація для громад, накопичувачі енергії, модернізовані мережі, електрифікація транспорту, локальне виробництво обладнання, прозорі правила для інвесторів і поступове згортання ролі газу, нафти й вугілля там, де їх можна замінити. Це не лише кліматична політика, а політика безпеки.
А серед основних питань дискусій у Санта-Марті були скасування боргових зобов’язань країн Глобального Півдня та майбутнє багатомільярдне грантове фінансування економічного й енергетичного поступу країн, що розвиваються. За задумом гроші мали б дати розвинуті країни на знак кліматичної відповідальності за їхнє виробництво й використання нафти газу та вугілля.
Уроки для України
Для України з Санта-Марти випливають щонайменше три практичні уроки:
- Не можна залишати глобальні дискусії про відмову від викопного палива без українського голосу. Російська війна фінансується з доходів від нафти, газу і вугілля, а отже, викопне паливо є не лише кліматичною, а й безпековою проблемою. Якщо Україна не пояснює цього країнам Глобального Півдня, інформаційне поле заповнюють російські або "нейтральні" наративи.
- Відбудова має бути частиною глобального енергетичного переходу, а не просто ремонтом старої системи. Україна вже побачила, наскільки вразливою є централізована енергетика під час війни. Тому децентралізовані рішення, енергоефективність, відновлювана генерація, накопичувачі та локальна енергетична автономія громад мають стати не додатком до відбудови, а її основою.
- Україна має говорити з країнами Глобального Півдня не лише мовою солідарності, а й мовою спільних інтересів. Ми також стоїмо перед ризиком боргової залежності, сировинної економіки і відбудови, яка може законсервувати давні вразливості. Але на відміну від багатьох експортерів викопного палива, Україна має шанс побудувати нову модель одразу — без повернення до газово-вугільної логіки минулого.
Саме тому відсутність України в Санта-Марті — це не протокольна дрібниця, а стратегічна помилка. Наступна конференція має відбутися в Тувалу. І якщо Україна хоче бути не лише об’єктом міжнародної підтримки, а й співтворцем нової енергетичної архітектури, вона має бути там присутньою — з власними пропозиціями, власним досвідом та баченням енергетичної незалежності.
