• USD 27.3
  • EUR 32.5
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

Андрій Деркач

Народний депутат України багатьох скликань, колишній член фракції Партії регіонів у Верховній Раді

фото Андрія Деркача
Андрій Деркач / derkach.com.ua
Зміст

Освіта, початок карʼєри

Андрій Леонідович Деркач народився 19 серпня 1967 року у Дніпропетровську (наразі Дніпро). Батько, Леонід Васильович, у різні роки займав керівні посади, у тому числі очолював Державну митну службу і Службу безпеки України.

В період з 1984 по 1989 роки Андрій Деркач навчався у Харківському вищому військовому командно-інженерному училищі ракетних військ ім. маршала Крилова. За фахом — інженер-механік. Після закінчення училища служив у Ракетних військах стратегічного призначення (РВСП) на технічній ракетній базі Первомайської дивізії (1989-90 рр.).

Три роки (з 1990 по 1993) Деркач навчався у Вищій школі Комітету держбезпеки СРСР, згодом — Академія Федеральної служби безпеки Росії. Отримав юридичну освіту, захистивши дипломну роботу на тему "Організація і проведення зустрічей з негласною агентурою".

Після нетривалої служби оперуповноваженим в УСБУ Дніпропетровської області Деркач у 1994 році починає працювати заступником керівника Контрольної служби президента України. З 1996 по 1997 роки, за офіційною інформацією, консультує президента України із зовнішньоекономічних питань. З 1997 по 1998 рік Деркач був першим помічником премʼєр-міністра Валерія Пустовойтенка. У тому ж році вперше став депутатом Верховної Ради (III скликання).

Андрій Деркач, депутат ІІІ скликання, 1999 рік
Андрій Деркач, депутат ІІІ скликання, 1999 рік / УНІАН

Деркач у Раді

Вперше до парламенту Деркач потрапив, перемігши у мажоритарному окрузі №159 (Сумська область). Дата набуття депутатських повноважень — 12 травня 1998 року. Був позапартійним, однак увійшов до складу фракції політичної партії "Трудова Україна". Працював у бюджетному комітеті.

14 травня 2002 року Деркач проходить до Верховної Ради IV скликання від блоку "За єдину Україну!" (№11 в списку), який очолив Володимир Литвин. У грудні 2005 року переходить до фракції Соціалістичної партії України. Обіймав посаду заступника голови Комітету ВР з питань паливо-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Протягом скликання став автором або співавтором трохи більше ніж 10 законопроєктів, частина з яких була знята з розгляду.

Наприкінці травня 2006 року Андрій Деркач стає народним депутатом V скликання, однак вже у складі Соціалістичної партії України (№9). Він повертається до роботи у Комітеті ВР з питань паливо-енергетичного комплексу. На його "рахунку" усього лише пʼять законодавчих ініціатив, зокрема Проєкт Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення 28 липня дня святого Володимира).

У парламенті V скликання Деркач пропрацював менше пів року, склавши повноваження народного депутата 2 листопада 2006 року. Він був призначений президентом Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", а також генеральним директором ДК "Укратомпром".

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз і президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Андрій Деркач, 2007 рік
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз і президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Андрій Деркач, 2007 рік / УНІАН

На позачергових виборах народних депутатів в листопаді 2007 року проходить до Верховної Ради VI скликання у складі Партії регіонів (№96 у списку). Знову опинився у паливо-енергетичному комітеті.

Як і у попередніх скликаннях, особливої активності у законотворчій діяльності не проявляв. Протягом усього скликання приєднався до створення 16 проєктів законів і постанов. Деякі з них жодним чином не стосувалися питань енергетики. Так, разом із "регіоналами" Дмитром Шенецевим і Василем Горбалем, а також комуністом Олександром Голубом Деркач став автором проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі обʼєктів культурної спадщини релігійним організаціям).

У листопаді 2012 року обирається до Верховної Ради VII скликання по знайомому вже одномандатному округу №159 у Сумській області. Субʼєкт висування — Партія регіонів. Цього разу потрапляє до парламентського Комітету з питань державного бюджету. 21 лютого 2014 року Деркач вийшов зі складу фракції "регіоналів". При цьому він є одним з тих, хто голосував за "диктаторські закони" 16 січня.

На позачергових парламентських виборах 26 жовтня 2014 року як самовисуванець балотується по ОВО №159 на Сумщині і потрапляє до Верховної Ради VIII скликання. Повертається до бюджетного комітету. З кінця листопада 2014 року виконував обовʼязки керівника депутатської групи "Воля народу", поки 26 січня 2016 року не написав заяву про вихід з неї.

На позачергових виборах народних депутатів, які відбулися 21 липня 2019 року, Деркач знову пішов "второваною доріжкою" — обрався до Ради IX скликання шляхом самовисування на ОВО №159. Станом на кінець квітня 2021 року він — позафракційний нардеп і не входить до жодного парламентського комітету.

Депутати Олександр Дубінський і Андрій Деркач під час засідання Верховної Ради
Депутати Олександр Дубінський і Андрій Деркач під час засідання Верховної Ради / УНІАН

Американські санкції

10 вересня 2020 року Мінфін США запровадив проти Андрія Деркача персональні санкції через спроби вплинути на вибори президента США. За даними американського відомства, Деркач — "багаторічний російський агент, який підтримує тісний звʼязок із російською розвідкою".

Цьому передувала пресконференції (22 червня 2020 року), на якій Деркач і колишній прокурор ГПУ Костянтин Кулик звинуватили Демократичну партію США у "міжнародній корупції".

9 липня Деркач і Кулик оприлюднили записи розмов людей із голосами, схожими на голоси пʼятого президента України Петра Порошенка і 46-го президента США Джо Байдена. Розмова нібито відбулася у 2016 році, коли Байден був віцепрезидентом. Представник Білого дому давав "наполегливі поради" українському президенту.

Також нардеп і колишній прокурор надали записи дружньої розмови начебто Петра Порошенка та президента РФ Володимира Путіна. Оприлюднені записи в інформпросторі почали називати "плівками Деркача". Їхня автентичність не підтверджена.

Деркач доволі швидко відреагував на санкції США, назвавши їх "помстою представників демократичної корупції". Він також пообіцяв оприлюднити "шокуючі факти викриття" і заявив, що, ймовірно, судитиметься з Мінфіном США.

Слідом за Деркачем під американські санкції (10 січня 2021 року) потрапили Олександр Дубінський, Дмитро Ковальчук, Костянтин Кулик, Олександр Онищенко, Антон Симоненко, Андрій Теліженко, Петро Журавель. Причина та ж сама — втручання в американські вибори та участь в російській кампанії з дезінформації.

Особистий адвокат Трампа Рудольф Джуліані на зустрічі з Андрієм Деркачем в Києві, квітень 2019 року
Особистий адвокат Трампа Рудольф Джуліані на зустрічі з Андрієм Деркачем в Києві, квітень 2019 року

Скандали

У червні 2008 року цілу низку нардепів Партії регіонів, які були керівниками галузей і державних компаній, звинуватили у фінансових порушеннях на 10 млрд грн. На "Енергоатом", яким свого часу керував Андрій Деркач, "записали" 3,6 млрд грн. Фігуранти звинувачень зажадали від ГПУ порушення кримінальної справи "за неправдиве повідомлення про вчинення злочину".

5 червня 2012 року депутатська карта Андрія Деркача "проголосувала" за проєкт ЗУ "Про засади державної мовної політики", який посилював статус російської мови. Разом з тим самого парламентаря у сесійній залі не було, оскільки він знаходився у відпустці.

У вересні 2018 року Деркач, якій є прихильником УПЦ МП, а також входить до складу Міжсоборної присутності Російської православної церкви, був одним із підписантів листа до Вселенського патріарха Варфоломія із закликом відкласти надання томосу про автокефалію Православної церкви України.

У жовтні 2020 року соцмережа Facebook заблокувала обліковий запис Деркача після запровадження проти нього санкцій.

18 березня 2021 року колишній представник парламентської фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський, який активно підтримував заяви Деркача щодо Байдена і Порошенка, заявив, що саме Офіс президента Володимира Зеленського вимагав від нього ініціювати створення у Раді ТСК на тему "плівок Деркача".

На початку квітня 2021 року Деркач звернувся до генпрокурора Ірини Венедиктової із заявою про підготовку замаху на нього та експрокурора ГПУ Костянтина Кулика з боку представників компанії "KROLL Associates UK LTD".

Андрій Деркач / derkach.com.ua
Андрій Деркач / derkach.com.ua

Доходи та активи

До сфери інтересів Андрія Деркача належать енергетика та медіабізнес. Найвідомішими його медійними активами є ТРК "Ера", радіо "Ера", та інформаційно-видавнича група "Телеграф". До речі, під "другу хвилю" американських санкцій потрапило і ТОВ "Ера-Медіа", власником якого є Деркач.

Свого часу нардеп заслужив прізвисько "атомний король" через те, що обʼєднав всі атомні активи України в потужний державний концерн "Укратомпром".

У лютому 2008 року українські ЗМІ оцінили майновий стан Деркача у $162 млн.

Згідно з декларацією про доходи за 2020 рік за основним місцем роботи (Верховна Рада) Андрій Деркач заробив 327 029 грн. Ще 676 тисяч грн склало роялті саме від ТОВ "Ера-Медіа".

На банківських рахунках у нардепа понад 1,3 млн грн, а також майже 500 доларів. Готівкою він зберігав 523 тис. грн і 1000 доларів.

Цінних паперів та нерухомість Деркач не декларував, однак вказав Ікону Божої Матері Скоропослушниці.

Родинні звʼязки

Андрій Деркач з колишньою дружиною Оксаною
Андрій Деркач з колишньою дружиною Оксаною

Андрій Деркач з дитинства тісно повʼязаний із сімʼєю другого президента України Леоніда Кучми. Його батько, Леонід Васильович Деркач, працював разом з Кучмою на заводі "Південмаш", дружив з ним. За деякими даними дружини Деркача-старшого і Кучми — сестри. Сам Андрій Деркач є хрещеником другого президента.

Андрій Деркач з 2020 року розлучений. Колишня дружина — Оксана Володимирівна Терехова, кандидат педнаук, доцент кафедри культурології КНУ університету культури та мистецтв. Розлучення Деркача і Терехової було "тихим". За даним ЗМІ, перед цим нардеп переписав своє основне майно на дітей та дружину. У декларації політика за 2020 рік Терехова фігурує як співвласниця деяких обʼєктів нерухомості.

У родині Деркача пʼятеро дітей: доньки Тетяна, Ксенія (обидві 1992 р.н.) і Катерина (1997 р.н.) та сини Григорій і Михайло. Донька Тетяна Терехова одружена з сином колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина Іваном. Має доньку Поліну та сина Володимира.

Редактор: Віктор Костенко
    Реклама на dsnews.ua