• USD 28
  • EUR 33.5
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Чисте діло. Які екопроекти впроваджує бізнес і як на них заробляє

Проблема відходів і благополуччя навколишнього середовища вже стала глобальною. Тому щоб її вирішити, потрібні зусилля не тільки держави, а й бізнесу

Журнал "Власть денег" провів круглий стіл, під час якого експерти, депутати і представники бізнесу обговорили, як сьогодні в Україні ситуація з впровадженням і реалізацією екологічних проектів
Журнал "Власть денег" провів круглий стіл, під час якого експерти, депутати і представники бізнесу обговорили, як сьогодні в Україні ситуація з впровадженням і реалізацією екологічних проектів
Реклама на dsnews.ua

Мільярди тонн відходів, забруднені пластиком ліси і океани вже стали реальною і великою проблемою, за вирішення якої потрібно братися спільними зусиллями. І тренд, коли бізнес починає реалізовувати проекти, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, дійшов і до України. 31 березня журнал "Власть денег" провів круглий стіл, на якому бізнесмени розповіли про подібні проекти, а представники органів влади — про те, що ще можуть зробити, щоб таких ініціатив стало більше.

Чиста вигода. Успішні кейси "зелених" ініціатив — круглий стіл "Власти денег"

Світові компанії задають тон

Один з напрямків поліпшення екології — скорочення або повторне використання пластику. Ніна Домбровська, президент "Хенкель" в Україні, зазначила, що ще в 2010 р. компанія прийняла план дій, згідно з яким вона планує до 2040 р. стати повністю кліматично позитивною, тобто — не надає негативного впливу на клімат. Другим напрямком цього плану є впровадження принципів циркулярної економіки — коли, наприклад, пластик не викидається на смітник, а направляється на переробку і повторне використання. "Це означає, що наш негативний вплив на навколишнє середовище буде нульовим: ми будемо використовувати тільки чисту енергію, а вся наша упаковка підлягатиме переробці", — сказала вона.

Це зажадає від компанії витрат, оскільки використання в упаковці переробленого, а не нового пластика, обходиться на 20-30% дорожче.

Компанія "Хенкель" також прагне залучити до проектів захисту навколишнього середовища як своїх постачальників, так і працівників. "І 50 тис. наших співробітників є амбасадор стабільного розвитку, і вони поширюють наші ідеї і меседжі далі — в свої сім'ї і кола спілкування", — сказала Ніна Домбровська.

Ніна Домбровська
Ніна Домбровська
Реклама на dsnews.ua

Всього ж до 2025 р. "Хенкель" планує скоротити викиди СО2 на виробництві на 65% і досягти того, щоб вся пластикова упаковка стала придатною для переробки та багаторазового використання. Таким чином буде покращено якість життя для 20 млн осіб по всьому світу.

Зробити упаковку більш нейтральною для навколишнього середовища намагається і PepsiCo Україна. Наталія Фесюн, менеджер компанії зі зв'язків з органами влади та громадськістю розповіла, що мета PepsiCo Україна — щоб до 2025 р. 100% упаковки підлягало переробці, а також знизити на 35% частку первинної упаковки у виробництві і підвищити частку вторинної до 50%. "У всьому світі наша компанія працює з державними органами та науково-дослідними інститутами, щоб досягти мети, коли упаковка перестане бути сміттям", — сказала вона.

При цьому PepsiCo Україна запускає і соціально-екологічні проекти, які дозволяють зробити навколишнє середовище чистіше. Наприклад, в 2018 р. в м. Вишгород Київської області стартували заходи щодо роздільного збору сміття — налагоджена інфраструктура для його складання і переробки, проведена роз'яснювальна кампанія серед населення. "Тепер 38% відходів в цьому місті сортується, і це підтверджує, що така модель може працювати і в масштабах країни", — вважає Наталія Фесюн.

Наталія Фесюн
Наталія Фесюн

Крім того, компанія з 2013 р. просуває проект "Чиста вода" по установці систем очищення води в дитячих будинках, дитячих садах і школах, а також лікарнях.

У PepsiCo планують домогтися зниження викидів парникових газів на 40% до 2030 рю, а до 2040 року — досягти нульового рівня, що навіть на 10 років швидше, ніж передбачено Паризькою угодою по клімату.

Український бізнес — в тренді

Однак не чекаючи, поки світові тенденції масово дійдуть до нашої країни, проекти по поліпшенню екології давно почали реалізовувати і українські компанії. Наприклад, як розповів Іван Тракслер, президент ЗАТ "МХП Еко Енерджі", компанія ще з 2012 р. дала старт проектам будівництва установок з переробки відходів виробництва і отримання біогазу. На сьогодні введено в дію біогазовий комплекс на підприємствах "Оріль-Лідер" потужністю 5,5 МВт і перша черга комплексу на підприємстві "Біогаз Ладижин" потужністю 12 МВт.

Ці проекти дозволяють компанії отримувати не тільки додатковий енергоресурс у вигляді теплової, електричної енергії і якісні органічні добрива, а й додатковий прибуток.

Зокрема, застосування добрив, отриманих на "Оріль-Лідер", дало можливість не тільки відмовитися від використання мінеральних добрив, а й отримати приріст врожаю на 15-30%. А по "Біогаз Ладижин" позитивний ефект виразився в прирості врожайності на 28%.

Іван Тракслер
Іван Тракслер

Ці комплекси дають суттєвий екологічний ефект — робота першого дозволила скоротити викиди СО2 на 550 тис. т за період з 2013-2020 рр., А другого — на 100 тис. т на рік. Однак МХП ще не повністю використала потенціал виробництва биометану: сьогодні на установках річне виробництво становить 40 млн куб. м, а якщо будуть перероблятися усі органічні відходи, то компанія зможе отримувати 100 млн куб. м газу на рік.

Коли екологія — основний профіль бізнесу

Тим часом в Україні вже щосили працюють компанії, які вибрали реалізацію екологічних проектів основним профілем свого бізнесу. За словами Олексія Афанасьєва, директора зі стратегії Recycling Solutions, місія його компанії полягає в просуванні циклової економіки, коли відходи виробництва не викидаються на звалище, і використовуються. "Коли ми чуємо слово" відходи ", у нас в голові виникає не образ звалища або переповнених сміттєвих контейнерів, ми бачимо в цьому комерційну можливість. Ми робимо це на практиці, і у нас вже є працюючі бізнеси", — сказав він.

Зокрема, Recycling Solutions співпрацює з 23 промисловими підприємствами гірничодобувної галузі, металургії, енергетики, коксохімії. Один з уже працюючих проектів компанії — збір, переробка та продаж мікроскопічних частинок золи, яка виходить в результаті роботи теплових електростанцій. Сьогодні ці відходи вже не потрапляють в навколишнє середовище, а використовується при виробництві цементу і експортуються.

Олексій Афанасьєв
Олексій Афанасьєв

Ще компанія займається проблемою вторинних промислових газів — на одній з шахт була запущена енергетична установка потужністю 1,5 МВт, що працює на шахтному метані, яка дозволяє знизити викиди на 60 тис. т СО2 на рік. Крім того, за сприяння Recycling Solutions ведеться будівництво першого в Україні заводу з виробництва кормових добавок і тваринних жирів з відходів тваринництва, і його запуск планується навесні-влітку цього року.

Однак компанія не планує на цьому зупинятися — в наступні два роки вона хоче інвестувати $60 млн у розвиток вже існуючих проектів, а також в нові, спрямовані на переробку пластику і бурових розчинів.

Держава візьме участь

Промовці на круглому столі представники бізнесу висловилися за те, щоб в поліпшенні екології та створенні стимулів для підприємців взяла участь і влада.

У свою чергу заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Шахматенко зазначив, що держава буде домагатися прийняття заходів, які дозволять скоротити промислове навантаження на екологію. Зокрема, зараз вже розроблений нормативний акт, який значно обмежить використання фосфатів. "Це дуже важливо, оскільки мова йде про забруднення річок. У нас є велика проблема із забрудненням Дніпра фосфатами, а також пестицидами і агрохіміками через низьку культуру їх використання", — сказав він.

Також держоргани будуть створювати стимули для бізнесу, щоб той більше грошей вкладав в екопроекти. "Бізнесу в першу чергу потрібні прозорі, адекватні правила гри. Якщо держава щось вимагає, то повинно бути зрозуміло, як це виконувати, навіщо це потрібно. І тоді з'явиться нормальний діалог і співпраця. Ми повинні знаходити баланс між потребами бізнесу і суспільства", — сказав він.

Роман Шахматенко
Роман Шахматенко

А народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Мариковський запевнив, що сьогодні екологічна політика — пріоритет держави №1. Він також зазначив, що децентралізація дає регіонам більше коштів і повноважень, а це значить, що бізнесу можна буде вирішувати питання екологічних проектів вже безпосередньо з місцевою владою.

Однак, за словами Олександра Мариковський, сферу екології чекає і жорсткість норм. Зокрема, він заявив про можливість збільшення як розміру екологічного податку, так і посилення контролю та удосконалення системи штрафів, які накладаються на порушників.

Крім того, за словами Мариковського, найближчим часом може бути оголошено про ліквідацію нинішньої Держекоінспекції та створення замість неї нової структури нової якості, з новими функціями і повноваженнями.

Олександр Мариковський
Олександр Мариковський

Поле для діяльності

В цілому ж за результатами круглого столу стало ясно, що в Україні ще неоране поле роботи для поліпшення екологічної ситуації та підвищення відсотка переробки відходів. Наприклад, тільки за минулий рік в країні утворилося 400 млн т відходів, з яких підлягає утилізації лише 25%. Всього ж в нашій країні вже накопичено 25 млрд т такого "добра", 97% з яких — це відходи промисловості, і тільки 3% — побутові.

А відсоток переробки відходів в Україні в порівнянні з розвиненими країнами — дуже низький: у нас переробляється 43% відходів металургійних підприємств, тоді як в ЄС — 93%. А в енергетичній сфері ситуація ще гірша — в Україні на переробку потрапляє лише 8%, тоді як в ЄС — 46%.

    Реклама на dsnews.ua