Подвійні стандарти Фонду гарантування вкладів: чому однакові дії отримують різну оцінку

Останніми тижнями Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) фактично розгорнув інформаційну атаку на ПАТ "Укрінком". У медіа одна за одною з’являються тези про нібито 1,7 млрд грн, які "не отримала держава", "контрольоване банкрутство", "виведення активів" та спробу ПАТ "Укрінком" "заробити на державі" через придбання ОВДП на суму до 300 млн грн.

Ці звинувачення звучать серйозно. Проблема лише в тому, що за детального аналізу частина гучних формулювань виявляється не встановленими судом фактами, а позицією самого ФГВФО — сторони багаторічного судового спору.

Те, що ФГВФО називає "збагаченням за рахунок держави", коли йдеться про ПАТ "Укрінком", сам Фонд протягом років використовує як один зі своїх основних фінансових інструментів і називає "підтримкою держави".

Верховний Суд описує значно складнішу історію

У постанові від 16 жовтня 2024 р. у справі №913/266/20 Верховний Суд розглянув правову історію ПАТ "Укрінбанк" / ПАТ "Укрінком" / ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Суд виходив із того, що зміна найменування, місцезнаходження та видів діяльності не означала появи нового учасника правовідносин: ідеться про одну юридичну особу з одним кодом ЄДРПОУ та єдиним обсягом прав і обов’язків.

У судовій історії існують рішення, якими визнавалися протиправними та скасовувалися рішення державних органів щодо виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку.

Верховний Суд звертав увагу на проблеми виконання відповідних судових рішень, банківського нагляду та нормативного врегулювання ситуації після судового скасування рішень щодо виведення банку з ринку.

Тому сьогоднішня спроба ФГВФО подати себе виключно як сторону, яка десять років "рятує державні гроші", залишає за дужками незручну частину історії: саме дії та бездіяльність державних інституцій є невіддільною частиною правової колізії, яку вони тепер намагаються пояснити суспільству виключно діями ПАТ "Укрінком".

300 млн грн: коли ОВДП раптом стали способом "заробити на державі"

Особливо показовою є нова атака ФГВФО через намір ПАТ "Укрінком" придбати ОВДП на суму до 300 млн грн.

Сам ФГВФО роками вкладає десятки мільярдів гривень в ОВДП та отримує мільярдні процентні доходи.

Держава кредитувала Фонд, Фонд інвестував у державу, держава платила Фонду

У 2014–2016 рр., під час масштабної банківської кризи, ФГВФО отримав із державного бюджету фінансування у формі ОВДП на 59,559 млрд грн в обмін на власні векселі.

У 2022 р. законом №2180-IX було припинено відповідні вексельні зобов’язання та запроваджено спеціальний механізм розрахунків Фонду з державою. Він охопив номінальну складову до 45,741 млрд грн та граничний обсяг процентної складової до 62,543 млрд грн.

Рахункова палата станом на 1 січня 2023 р. характеризувала 62,543 млрд грн як заборгованість Фонду перед Міністерством фінансів та вказувала на ризики її погашення

Тобто держава надала Фонду величезний фінансовий ресурс, а сам Фонд паралельно отримував доходи від державних цінних паперів.

Але тоді виникає просте питання: чому отримувати дохід від ОВДП для ФГВФО нормально, а для ПАТ "Укрінком" — це раптом "заробляти на державі"?

Фонд сам називав інвестиції в ОВДП підтримкою України

Під час повномасштабної війни ФГВФО не відмовився від цього інструменту. Навпаки — наростив вкладення.

І власну мотивацію Фонд сформулював абсолютно недвозначно: інвестування в ОВДП — це його внесок у підтримку держави під час війни.

У 2025 р. валове придбання Фондом ОВДП становило 44,2 млрд грн. На кінець року портфель державних цінних паперів досяг 47,25 млрд грн, а процентний дохід — 8,305 млрд грн

Коли Фонд вкладає десятки мільярдів в ОВДП і отримує мільярди процентного доходу — це "підтримка держави".

Коли ПАТ "Укрінком" звертається до суду за дозволом тимчасово розмістити до 300 млн грн у тому самому державному інструменті — Фонд називає це спробою приховати кошти та заробити на державі.

"Укрінком" не намагався купити ОВДП таємно

ПАТ "Укрінком" не переказувало 300 млн грн власникам, не виводило їх за кордон і не вкладало у пов’язаний приватний бізнес.

Компанія звернулася до суду у відкритій справі №913/266/20 із клопотанням щодо можливості інвестування коштів у державні облігації.

Матеріали справи не встановлюють конкретного випуску ОВДП та способу їх придбання, тому стверджувати, що саме ці 300 млн грн безпосередньо потрапили б до бюджету, було б передчасно.

Але так само безпідставно називати звернення до суду щодо придбання ОВДП "приховуванням грошей".

А як сам ФГВФО управляє активами кредиторів?

Рахункова палата за результатами аналізу діяльності ФГВФО у 2016–2019 рр. визнала недостатньо ефективними заходи із задоволення вимог кредиторів шляхом управління та реалізації активів неплатоспроможних банків

За чотири роки було задоволено лише 15,7% прийнятих вимог кредиторів усіх черг.

За рахунок продажу активів — лише 8,3%.

Фактична ціна їх продажу була у 2,4 раза нижчою за оціночну та приблизно у 14,4 раза нижчою за балансову вартість.

Рахункова палата також фіксувала окремі випадки реалізації активів нижче стартової ціни, продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів.

Ці висновки стосуються діяльності ФГВФО загалом і не означають, що наведені аудиторами конкретні випадки стосувалися активів ПАТ "Укрінбанк".

Але вони ставлять принципове питання: чи має інституція з таким результатом реалізації банківських активів моральне право без рішення суду звинувачувати іншу сторону в тому, що вона намагається зберегти 300 млн грн шляхом інвестування в державні цінні папери?

Держаудитслужба: активи на 631 млрд продали за 21 млрд

І це не єдиний державний аудит, який ставив незручні питання до Фонду.

Державна аудиторська служба повідомила, що активи неплатоспроможних банків із сукупною балансовою вартістю 631,2 млрд грн та оціночною вартістю 92,3 млрд грн були фактично реалізовані за 21,2 млрд грн.

Це приблизно 3,4% балансової та 23% оціночної вартості.

ФГВФО категорично не погодився з такими висновками, назвав методологію аудиторів некоректною та пішов до суду.

Коли державний аудитор висуває претензії до ФГВФО на десятки й сотні мільярдів гривень — Фонд закликає не робити передчасних висновків, пояснює складність методології та йде захищати свою позицію до суду.

Коли ФГВФО висуває претензії до ПАТ "Укрінком" — його власні оцінки на 1,7 млрд грн уже подаються в інформаційному просторі майже як установлений факт.

Так право не працює.

"Контрольоване банкрутство": ще один медійний вирок без судового вироку

Фонд звертає увагу на розмір вимоги кредитора, через яку було відкрито процедуру, і робить із цього висновок про нібито контрольований характер банкрутства.

Але позиція державної установи не стає фактом лише тому, що її багато разів повторили у пресрелізах.

Якщо Фонд має докази фіктивності, афілійованості, незаконного виведення коштів або інших порушень — місце цим доказам у суді.

Але прес-реліз не може замінити судове рішення.

Не прес-релізи, а право

Якщо 1,7 млрд грн є встановленим збитком держави — покажіть судове рішення, яке встановлює збиток, протиправність дій та відповідальність саме ПАТ "Укрінком".

Якщо банкрутство було контрольованим — це має встановити суд.

Якщо активи були незаконно виведені — це має бути доведено в установленому законом порядку.

Якщо придбання ОВДП є незаконним — це звинувачення має бути юридично підтверджене або відкинуте, саме тому ПАТ "Укрінком" і звернулося за рішенням до суду.

Але якщо всього цього не встановлено, державна інституція не повинна використовувати свій статус для перетворення власної процесуальної позиції на публічний вирок своєму опонентові.

А крапку в цій історії повинен поставити суд, а не інформаційна кампанія.