• USD 29.3
  • EUR 29.8
  • GBP 34.8
Спецпроєкти

Борги, ціни та тарифи. Що за бардак на газовому ринку влаштували Шмигаль, Вітренко та Фірташ

Пільгові ціни на газ спричинили новий скандал. Хтось знову обурюється монопольним становищем "Нафтогазу", а когось знову заганяють у борги

Державі потрібно десь знайти обсяги дешевого газу, якого вже не вистачає зараз, щоб забезпечити операторів системи розподілу цим найдешевшим газом/tovima.gr
Державі потрібно десь знайти обсяги дешевого газу, якого вже не вистачає зараз, щоб забезпечити операторів системи розподілу цим найдешевшим газом/tovima.gr
Реклама на dsnews.ua

18 січня Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив, що досліджує відмінності у формуванні ціни на природний газ компанією "Нафтогаз Трейдинг". Відомо, що з 1 травня 2021 р. було запроваджено річні тарифи на газ для населення. Планувати таку діяльність може саме "Нафтогаз", бо має значний ресурс. Наприкінці квітня група "Нафтогаз" повідомила, що готова надати можливість купити газ постачальникам роздрібного ринку для населення, щоб вони змогли скласти свої річні плани. Умови для всіх постачальників мали бути стандартними — з фіксованою річною ціною.

Наразі ж до АМКУ надійшли заяви від учасників ринку, які вважають, що договори "Нафтогаз Трейдинг" містять дискримінаційні умови. За даними комітету, у 2020 р. та першому півріччі 2021 р. частка цієї компанії на оптовому ринку становила 35%, що може свідчити про її монопольне становище. А стабільний доступ компанії до енергоресурсу взагалі може говорити про ринкову владу. Наразі АМКУ розглядає справу про порушення ГК "Нафтогаз Трейдинг" законодавства щодо зловживання монопольним становищем на оптовому ринку газу.

Вітренко не хоче бути крайнім

Подробиці стали відомі вранці 19 січня. "Нафтогаз" повідомив, що у справі, якою зайнявся АМКУ, йдеться про договір з ТОВ "ЙЕ Енергія", яку пов'язують із Дмитром Фірташем. З цією компанією було підписано контракт у березні 2021 р. Його умови дають можливість купувати газ по 7,4 грн/куб. м і перепродувати його не лише населенню, а й комерційним компаніям, для яких згодом ціна могла становити 40 грн/куб. м та більше.

"Цей газ продавався не тільки населенню, а й пішов "азотам" — "Рівнеазот", "Черкасиазот". Усі промислові підприємства купують газ за ціною 45, 50, 60 грн/куб. м, а ця компанія користується газом за власною ціною", – коментує голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Як писало видання "Економічна правда", компанія Фірташа законтрактувала найбільший обсяг газу на ринку — 6,6 млрд куб. м, а другий за величиною обсяг 2,2 млрд кубів отримала "дочка" "Нафтогазу" — ТОВ "ДПК Нафтогаз України". Саме для них ціна становила 7,42 грн/куб. м, тоді як для решти ціни коливалися від 7,9 до 8,8 грн/куб. м. Схоже, в цьому й вбачається дискримінація.

У сьогоднішньому повідомленні "Нафтогазу" наголошується, що контракт з "ЙЕ Енергія" був укладений за колишнього керівника НАКу Андрія Коболєва. Але нинішній голова правління Юрій Вітренко обійняв свою посаду наприкінці квітня 2021 р. і явно не був далеким від актуальної ситуації в енергетиці, оскільки працював в. о. голови Міненерго Характерно, що за даними "Нафтогазу", контракт з "ЙЕ Енергія" було припинено лише у жовтні, тобто він діяв і за Вітренка.

Реклама на dsnews.ua

"Після того як був підписаний договір з Коболєвим, у компанію прийшов Вітренко, і він перепідписав цей договір, лише назвав це балансуючою групою, але принципово це те саме. Є вина і одного, і другого", — говорить Олег Попенко.

На думку співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, певною мірою умови контракту з "ЙЕ Енергія" були обґрунтовані: "Це дозволило тримати низький тариф для населення, — каже експерт. — Вітренко прийшов зі звинуваченням, що Коболєв домовився з Фірташем. Відверто кажучи, в тій ситуації це було виправдане рішення, інакше вони б пішли на біржу і ніякої ціни для споживача 7,99 грн не було б, а зростання тарифів на газ пішло б раніше. Це швидше боротьба Вітренка проти Коболєва. Не стільки проти Фірташа, скільки проти Коболєва".

Олег Попенко зазначає, що АМКУ запізнився зі своїм розслідуванням і не вірить у його ефективність. Також не доводиться говорити, що нинішньому менеджменту "Нафтогазу" якось загрожує це розслідування.

"Очевидно, це якісь елементи тиску на Вітренка, які не закінчаться нічим. Жодна зі сторін не зацікавлена досягти результату. Це схоже на наїзд на НАК "Нафтогаз", на певний тиск на Вітренка, щоб він був більш зговірливий і не був" надто самостійним на чолі цієї компанії", — вважає Попенко.

Складається дивна ситуація. Центральний орган виконавчої влади (АМКУ) розслідує можливі зловживання з боку "Нафтогазу", підконтрольного Кабінету Міністрів. Можливо, таким чином влада хоче перестрахуватися, якщо "ЙЕ Енергія" збереться оскаржити розірвання контракту. "По суті, це справа проти держави — держава визначила тарифи, регуляцію, все інше, — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. — Можливо, хочуть показати, що попереднє керівництво мало якусь змову з "ЙЕ Енергією". Вони хочуть якимось чином продемонструвати, що цей договір порушив антимонопольне законодавство, і хочуть, щоб Антимонопольний комітет це підтвердив, тобто легалізував цей розрив взаємин".

"Крива модель газового ринку"

Ще одним серйозним конфліктом на газовому ринку, в який виявилися втягнуті державні структури та приватні компанії, стали борги операторів газорозподільної мережі (ГРМ) та "Нафтогазу" перед Оператором ГТС України (ОГТСУ).

Згідно з листом ОГТСУ до Міністерства енергетики, яке опинилося в розпорядженні "Економічної правди", "Нафтогаз" заборгував Оператору 3,7 млрд грн за листопад та грудень, у січні може заборгувати ще 6,9 млрд грн, а борг операторів ГРС у 2020-2021 рр. складає 12,3 млрд грн. У свою чергу, ОГТСУ має виплачувати "Нафтогазу" 33 млрд грн за анбандлінг і близько 1,5 млрд грн становить щомісячна сплата 50% доходів від транзиту. З огляду на все це ОГТСУ може втратити фінансову ліквідність, а також сертифікацію. Останнє загрожує виходом із Енергетичної співдружності.

Підкреслимо, що йдеться про постачання газу для виробничо-технологічних витрат, що необхідні для розподілу та транспортування. Вартість цього ресурсу становить 33-50% у тарифі. Цей газ має постачати "Нафтогаз" за пільговим тарифом, який затвердила НКРЕКУ наприкінці 2021 р., — 7,42 грн/куб. м.

За даними ОГТСУ, "Нафтогаз" такі договори на постачання не укладає, а оператори ГРС не можуть обійтися без цього газу, оскільки це може призвести до відключення від послуги побутових споживачів. Газорозподільним компаніям доводиться або закуповувати цей технічний газ за ринковою ціною, або займатися несанкціонованим відбором безпосередньо з мережі — фактично безоплатно. Останнє навіть більш ймовірне за цінами, що підскочили в нинішньому сезоні.

Олег Попенко вважає, що така поведінка "Нафтогазу" пояснюється фінансовими проблемами компанії, а також дефіцитом самого ресурсу. Того газу, який зараз є у сховищах, може не вистачити на опалювальний сезон, а закуповувати його доведеться за високими цінами.

"У "Нафтогазу" немає грошей заплатити Оператору, у нього дуже складна фінансова ситуація, — каже експерт. — Йому зараз треба знайти гроші, щоб докупити хоча б 2 млрд кубів газу, який потрібен на опалювальний сезон. Тому "Нафтогаз" шукає можливості, як це зробити. Ситуація вкрай важка. Грошей немає, а є величезна сума боргів. "Нафтогаз" винен Оператору, у нього цих грошей немає, у бюджеті вони не закладені. Що в цій ситуації вони робитимуть, я не розумію".

Експерти зазначають, що історія не нова і спровокована подорожчанням газу, при якому важко збалансувати ціну в тарифі та ціну на ринку.

"Минулої зими цей газ у тарифі коштував 5,8 грн за куб, а на біржі газ уже коштував 9 грн, — пояснює Дмитро Марунич. — Розподільні компанії, щоб не зупиняти свою діяльність, були змушені купувати цей газ на біржі, платити за нього реальні 9 грн. Звідси купи цих боргів, і вони мають тенденцію до зростання. Як це зупинити? Потрібно або підвищити тариф на розподіл, що призведе до різкого підвищення рахунків домогосподарств, — дуже непопулярне рішення, або дати газ за пільговою ціною".

У жовтні-листопаді минулого року вже йшлося про те, що оператори ГРС хочуть, щоб їм підвищили тариф на розподіл у середньому по країні з 1,44 до 4,14 грн за кубометр, тобто майже втричі. За даними НКРЕКУ, ці компанії ініціювали підвищення тарифу на 61-443% на 2022 р. Проте на поточний рік для більшості операторів тарифи було збільшено лише в рамках інфляційних показників, а для деяких залишилися незмінними або навіть знизилися.

Виходить, що одним із виходів із боргової проблеми справді може бути підвищення тарифу на розподіл. Ще один варіант — компенсувати різницю в тарифі за допомогою держбюджету, як це було зроблено для теплокомуненерго (ТКЕ), але це все одно навантаження на казну та чергове вирішення проблеми за рахунок платників податків.

Якщо ж говорити про ризики втрати сертифікації Оператором ГТС України, то вони перебільшені: "Є час і напрацьовані механізми запобігти цьому, — вважає радник голови правління "Нафтогазу України" Олександр Ковалко. — Ця ситуація має бути зафіксована та зазначені шляхи вирішення. Фактично всі ці заборгованості є наслідком цінових коливань і, відповідно, регулювання тарифу. Якщо виникає така різниця, то відповідно до законодавства вона має бути компенсована. Власне, це і є вирішенням проблеми. Якщо це зафіксовано, це не є ризиком для втрати сертифікації".

Боргова проблема досить повчальна. Виходить, що газовий ринок може нормально працювати за дешевого доступного газу, а не коли його ціна прагне до максимумів. "Ситуація близька до ступору. Це наслідки кривої, неправильної моделі газового ринку, яка була реалізована, — каже Дмитро Марунич. — Її недоліки були очевидні давно, ще коли ціна на газ у Європі була низька. Що робити, незрозуміло. Державі потрібно десь знайти обсяги дешевого газу, якого вже не вистачає зараз, щоб забезпечити операторів системи розподілу цим найдешевшим газом".

    Реклама на dsnews.ua