• USD 26.9
  • EUR 31.9
  • GBP 37.5
Спецпроєкти

Бійка за титан. Кому дістанеться "спадок" Фірташа у вигляді ОГХК

31 серпня, за розрахунками уряду, в країну після 15-річної перерви повернеться велика приватизація. Хто може вступити в боротьбу за ласий титановий актив?

umcc-titanium.com
umcc-titanium.com
Реклама на dsnews.ua

Велика приватизація: давно пора

7 липня на засіданні Кабміну премʼєр-міністр Денис Шмигаль оголосив про підготовку першого за останні 15 років прозорого аукціону в рамках великої приватизації. На продаж виставили акціонерне товариство "Обʼєднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК). За словами глави уряду, конкурс повинен відбутися 31 серпня зі стартовою ціною 3,7 млрд грн. При цьому, на думку Шмигаля, у цієї ціни є значний потенціал для зростання.

Втім, про те, коли і з якою стартовою ціною намагатимуться продати ОГХК, ще 22 червня в інтервʼю "Інтерфаксу" розповів глава Фонду держмайна України (ФДМ) Дмитро Сенниченко. За словами глави ФДМ, приватизаційний аукціон ОГХК пройде за класичною моделлю — з підвищенням ціни з кроком в 50 млн грн і участю ліцитатора, причому все транслюватиметься онлайн.

Готує ОГХК до приватизації група "BDO корпоративні фінанси" (це консорціум Baker McKenzie, Baker Tilly Ukraine і Asset Expertise), договір з якою був підписаний у вересні 2018 го.

Так повинна початися, нарешті, велика приватизація: продаж держобʼєктів балансовою вартістю понад 250 млн грн (ринкова вартість цих підприємств може бути як істотно вищою, так і нижчою вказаного значення). Регулює велику приватизацію закон від 2018 року — досить прогресивний і такий, що містить чіткі вимоги до процесу покупки державного майна. Наприклад, покупцями не можуть бути фізичні особи або компанії з держави-агресора, офшорні структури, в яких не можна чітко визначити кінцевих власників. Всього така заборона поширюється на 13 категорій. Особи, до яких застосовані санкції, і повʼязані з ними компанії або люди також не допускаються до участі в приватизації.

Велика приватизація не раз переносилася (досить згадати, як кілька разів намагалися безуспішно продати Одеський припортовий завод), але врешті-решт 30 березня нинішнього року Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №4543 щодо розблокування аукціонів великої приватизації.

Календар приватизації Фонду держмайна на 2021 р включає більше 500 обʼєктів, з яких 53 — перспективні обʼєкти великої і середньої приватизації. Всього ж в переліку обʼєктів великої приватизації — 121 підприємство.

Реклама на dsnews.ua

Обʼєкти, які передані на приватизацію, — це непрофільні активи або підприємства, які, формально належачи державі, могли роками працювати в інтересах тих чи інших ФПГ. Про приватизацію таких стратегічних підприємств, як залізниця, метрополітен, обʼєкти ВПК або атомні електростанції, не йдеться.

Очікується, що в 2021 р велика приватизація принесе в бюджет близько 9 млрд грн. На більшості держпідприємств, які готуються до приватизації, ФДМ повністю оновив управлінський склад.

Як каже Дмитро Сенниченко, великої приватизації в Україні не було 15 років. Всі спроби і оголошення довгий час залишалися швидше її імітацією. "Майже кожне велике державне підприємство служило годівницею для фінансово-промислових груп і політиків. Підконтрольний менеджмент, тіньові бенефіціари, корупція — ось що дійсно гальмувало приватизацію всі ці роки, — констатував він. — Підготовка ОГХК до аукціону стала справжнім викликом. Новим керівникам підприємства підпалювали автомобілі, погрожували, викрадали техніку, була спроба рейдерського захоплення і диверсії. Опір старої системи був величезним. і ми з усім впоралися".

ОГХК: наскільки ласий шматок?

ДП "Обʼєднана гірничо-хімічна компанія" існує з серпня 2014 р коли уряд України прийняв рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) І Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл .). Далі його перетворили в ПАТ, пізніше — в ПрАТ.

У серпні 2016-го уряд відніс ОГХК до переліку компаній, що підлягають приватизації в 2017 р. Але приватизацію раз по раз відкладали — то в очікуванні нового закону, то в звʼязку з коронакризою і карантином. Тим часом навколо контролю над підприємством кипіли пристрасті.

ОГХК продає продукцію в більш ніж 30 країн, будучи одним з найбільших в світі виробників титанової сировини (4% світового ринку). Основні ринки збуту — ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки. Компанія видобуває руду для виробництва 20 тис. т титану на рік. За підсумками 2020 р ОГХК наростила чистий прибуток в 4,2 рази в порівнянні з 2019-м — до 369,18 млн грн, хоча чистий дохід за минулий рік скоротився на 11,5% — до 3 млрд 127,63 млн грн.

Джерело: звітність компанії
Динаміка фінансових результатів ОГКХ

Виникає питання: якщо ОГКХ непогано заробляє, то навіщо її продавати? Справа в тому, що, згідно з домінуючою в українському політикумі неоліберальною ідеологією, чим менше у держави підприємств — тим менше можливості для корупції, в тому числі, з облуговування ФПГ, які присмоктуються до великих держкомпаній. По-друге, в майбутньому відносно гарні показники сьогоднішнього дня теж можуть змінитися, особливо якщо у держави немає достатньо грошей для інвестування. При цьому вважається, що приватний власник захоче і зможе більше вкладатися в здобич. Не варто забувати і ще про один фактор: будь-якому уряду гроші потрібні "тут і зараз", і 3,7 млрд грн на дорозі не валяються.

У розрізі прийдешньої приватизації важливо розуміти, що разом з компанією новому акціонеру перейдуть і чинні ліцензії на видобуток корисних копалин. Вони належать АТ "ОГХК" і входять в його вартість. Новому власникові доведеться платити рентну плату за користування надрами, а також викуповувати ліцензії на нові надра, які зараз відкриваються.

Зараз в резерві ОГХК — близько 4,5 тис. т ільменіту і кілька тисяч тонн рутилу і циркону, але це не межа можливостей. Запаси рудних пісків Вільногірського ГМК, судячи з усього, можуть вирости в два рази: з 15,9 тис. Куб. м до 31,6 тис. куб. м.

Ринкова вартість тільки запасів ільменіту компанії перевищує $ 1 млрд. Відношення скоригованої виручки до прибутку компанії — близько 20%. Це означає, що прибуток від тільки наявних резервів ільменіту може перевищити $ 250 млн.

Як заявляв у вересні 2020 го віце-премʼєр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, Україна має суттєві поклади титану. За деякими оцінками — до 900 млн т титанових руд, ільменіту і рутилу, що відповідає 30% зафіксованих світових запасів.

При цьому Україна — одна з пʼяти країн-виробників концентратів титанових руд в світі. На її території — 40 титанових родовищ (з яких: одна унікальна, 13 — великих, 12 — розвіданих, пʼять — розробляються). В СРСР частка України у виробництві ільменітових концентратів становила 90%.

Є у компанії і борги — правда, розібратися з ними непросто. За останні півтора роки в ОГХК зі скандалами і протиборством різних силових структур змінилося кілька команд управлінців, і кожна з них звинувачує іншу в усіх смертних гріхах, включаючи виведення коштів з підприємства. Найчастіше, втім, звучить цифра в $38 млн, які компанія має намір стягнути через Міжнародний комерційний арбітраж за контрактами з компаніями Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG (Австрія) і Defessa Trans FZE (ОАЕ). Нинішня команда управлінців (призначена ФДМ) вважає, що саме через згадані компанії екс-менеджмент ОГХК вивів кошти з підприємства.

Аукціон з ОГКХ: хто покупці?

За словами Дмитра Сенниченка, на ОГХК претендують компанії з усього світу, договори про нерозголошення підписані з більш ніж 10 потенційними покупцями, в тому числі з Індії, Туреччини, США, Японії, Австралії та Сінгапуру. (Нагадаємо, що рік тому можливістю покупки ОГХК цікавився арабський інвестфонд Mubadala.)

"У них (потенційних покупців, -" ДС ") велика історія, це лідери ринку зі зрозумілим походженням капіталу. Така висока конкуренція гарантує, що хто б з них не став переможцем аукціону, держава отримає максимум надходжень до бюджету і стратегічного інвестора, який забезпечить подальший розвиток самого підприємства, — відзначав Сенниченко. — Інвестор повинен забезпечити виконання соціальних, екологічних і фінансових умов. Інтереси працівників і держави будуть захищені, а на модернізацію ОГХК буде направлено ще мінімум 400 млн грн".

Як сказав в коментарі "ДС" керівник економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін, запасів за існуючими родовищами у ОГХК — на 4-5 років роботи. А найбільший інтерес компанія, на думку експерта, представляє для структур Дмитра Фірташа та інших структур, що працюють в інтересах РФ.

Дійсно, вже багато років головний гравець на титановому ринку України — Дмитро Фірташ, який працює з низкою російських і європейських партнерів. Саме інтерес до титану став у певному сенсі фатальним для Фірташа: він спробував купити одне з родовищ в Індії. Угода не відбулася, а проти Фірташа ФБР США висунуло звинувачення в спробі дачі хабара індійським офіційним особам.

Але свій вплив в Україні бізнесмен зберіг, і до 2018 р побудував новий ГЗК у Дніпропетровській області, а також наростив експорт українського титанової сировини компаніями своєї групи. Це вертикально інтегрований холдинг Group DF, якому належать (або ним контролюються) багато сировинних і виробничих активів цієї галузі. Правда, за оцінками експертів, у них застаріле обладнання, високе енергоспоживання і не завжди зрозумілий юридичний статус. Зокрема, до Group DF належать ТОВ "Валки-Ільменіт" і Міжрічинський ГЗК, Мотронівський ГЗК (Дніпропетровська обл.) і Стремигородський ГЗК (Житомирська обл.) — останні два будуються. До 2015 р Фірташ також орендував у держави два комбінати.

Також, за даними Радіо "Свобода", до 2016 р. Фірташу належав "Кримський титан" на окупованому півострові, зараз же він перейшов до його бізнес-оточення.

Вільногірський гірничо-металургійний (ВГМК) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінати (ІГЗК), які увійшли до складу ОГХК, також раніше орендував Фірташ (а потім довгий час зберігав контроль над ними). Тоді вони були орієнтовані на поставки сировини найбільшому в світі виробнику титану — російській "Корпорації ВСМПО-АВІСМА". Але в 2014-му зі зрозумілих причин співпраця припинилася.

Ще один гравець — Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), в якому 51% акцій належить державі, а решта 49% — одній з компаній Фірташа. Нарешті, завод "Сумихімпром" офіційно майже повністю належить державі, однак, за даними ЗМІ, його контролюють структури Фірташа.

Втім, треба розуміти політичний розклад: навряд чи перемога структур, повʼязаних з Фірташем, буде до душі владі, яка вже будує інформаційну кампанію на аукціоні з ОГХХ — стартовим обʼєктом великої приватизації.

Кому ще може бути цікавий український добувач титану?

Американська компанія KerrMcGee Inc. (Тепер називається Tronox) два десятки років тому намагалася в Україні потіснити компанії Дмитра Фірташа з одного з провідних українських родовищ титанової сировини. Спершу, поряд з американською Rockwool, KerrMcGee намагалася створити СП зі структурами Фірташа. Не вийшло: виступили проти партнери мільярдера з РФ і Австрії. Іншим "титановим" інвесторам теж не вдалося за роки незалежності України потіснити на ринку структури, афілійовані з Фірташем (мова про холдинг RSJ Erste GmbH).

Однак зараз ситуація змінюється. Власні джерела сировини для хімії титану в Європі мають тільки Норвегія і Фінляндія, але їхні запаси обмежені. До того ж металургія титану вимагає більш якісної рудної сировини, ніж те, що є у європейців. Так що гігантські родовища в Україні цілком можуть стати якісною сировинною базою для металургії титану в Європі.

Нарешті, ОГКХ може представляти інтерес для таких зарубіжних виробників титану і напівфабрикатів з титанових руд, як Qit-Fer et Titane Inc. і RTZ/CRA (Канада), Iscor Ltd. (ПАР), ВНР (Австралія), DuPont, Millenium, Titanium Metallurgical Corp. і Oregon Metallurgical Corp. (США), Toho Titanium, Sumitomo Sitix Titanium і Showa Titanium (Японія).

    Реклама на dsnews.ua