• USD 29.3
  • EUR 30.8
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Геополітичними загрозами не можна виправдовувати відсутність реформ, - експерт

Прогнозуючи розвиток української економіки у найближчій перспективі, не можливо не враховувати фактор військової загрози. Але він не має бути виправданням для прорахунків й недалекоглядної економічної політики уряду й парламенту. Так вважає доцент Державного податкового університету, кандидата юридичних наук Андрій Гмирін

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль / Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Огляду економічної ситуації на тлі геополітичних викликів присвячений його новий блог, який вийшов на порталі Ліга.

Автор аналізує доповідь прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в якій очільник уряду заявив про відновлення економіки після коронакризи, 3-відсоткове зростання ВВП, "абсолютне перевиконання бюджету", "збільшення реальних доходів населення на 6%" та констатував, що "навантаження на бізнес у відсотковому співвідношенні падає із року в рік". 

Андрій Гмирін піддає критиці оптимізм голови Кабміну. Він пояснює, що показник минулорічного зростання ВВП на 3% не можна вважати успіхом, оскільки базовим для порівняння тут є 2014 рік, коли економіка країни перебувала в глибокій кризі. Крім того, на попередній перед звітнім 2020 рік припав пік ковідної пандемії, і більшість світових експертів небезпідставно вважала, що вже у 2021 році глобальна економіка почне відновлюватися. На думку аналітика, показник зростання реальних доходів населення на 6% теж викликає скепсис, адже споживча інфляція, наприклад, станом на грудень минулого року становила 10%. 

В якості спростування тези прем’єр-міністра про стале зменшення навантаження на бізнес експерт нагадує про нещодавнє масове блокування реєстрації податкових накладних, анонсоване підвищення ренти, а також той факт, що питома вага ПДВ, ПДФО та податку на прибуток в структурі доходів держбюджету дедалі зростає. За даними ресурсу opendatabot.ua, протягом 2021 року фізособи-підприємці сплатили до бюджету рекордну за останні 5 років суму єдиного податку — 34,8 млрд грн (це на 6,8 млрд грн більше, ніж у 2020 році). "Тобто, податків збирають з року в рік більше, а навантаження на бізнес не зростає?" — задається питанням експерт. 

Також науковець аналізує намір частини парламентарів провести "детінізацію" доходів громадян, заборонивши юрособам оформлювати своїх працівників у якості ФОПів (вони платять податки в розмірі 5% від зарплати), а не як штатні одиниці (податок складається з 22% ЄСВ, 19,5% ПДФО + військовий збір). 

Андрій Гмирін визнає, що зростання ІТ-галузі — в частині створення сприятливого середовища для функціонування ІТ-спеціалістів – дійсно заслуга нинішнього уряду. Кількість цих фахівців зросла в Україні завдяки відтоку спеціалістів із Білорусі. Також минулого року Верховна Рада ухвалила закон "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", який запроваджує правовий режим "Дія Сіті". Законом передбачені податкові пільги терміном на 25 років для підприємств і працівників ІТ-галузі, можливість обирати режим оподаткування: сплачувати або податок на прибуток за загальною ставкою 18%, або податок на виведений капітал (ставка 9%). Щоправда, чимало ІТ-спеціалістів які досі працювали як ФОПи, виступили проти примусового виведення їх із цієї категорії підприємців. Тож, на думку Андрія Гмиріна, про цілковитий успіх держави в розвитку ІТ-галузі говорити рано. 

Автор блогу дає свою оцінку і тезі Дениса Шмигаля про те, що "держава надалі працюватиме над покращенням інвестиційного клімату, щоб бізнесу ставало в Україні простіше й комфортніше". За словами науковця, 21 січня група народних депутатів подала зареєструвала проєкт "Закону про домогосподарство (домоекономіку)", який дозволить членам однієї родини здійснювати господарську діяльність (лише за певними видами і з максимальним річним доходом у 8 млн грн) без реєстрації їх у якості ФОП. Ідея цікава, погоджується експерт, але утопічна, бо не містить механізму імплементації в українське законодавство. 

Повертаючись до теми глобальних безпекових викликів, Андрій Гмирін зазначає, що загроза повномасштабних військових дій, енергетичний шантаж України з боку РФ та наслідки коронакризи знайшли свій відбиток на поточній ситуації в економіці і найближчих прогнозах. Він пише, що за доволі короткий термін українська валюта подешевшала з 27,29 грн за долар на кінець минулого року до 28,99 грн. Крім того, виступаючи 20 січня на брифінгу, присвяченому монетарній політиці, голова НБУ Кирило Шевченко повідомив, що Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік із 5% до 7,7%. В НБУ також переглянули свої розрахунки щодо зростання реального ВВП на 2022 рік із 3,8% до 3,4%. Дещо нижчий показник закладено в прогнозі Світового банку — 3,2%. 

"Вважаю, що сьогодні уряду слід зосередитися на підвищенні обороноздатності країни – зокрема, в частині налагодження ліній постачання воєнних та супутніх товарів. Попри суттєве оновлення матеріально-технічної бази ЗСУ за багатьма параметрами вона все ще залишається "радянською". Багато із наявних ресурсів є невідновлюваними – ми втратили можливість виробляти стволи для артилерії, нам дуже бракує наявних потужностей із виробництва набоїв та снарядів. Те саме стосується виробництва військової амуніції. Гадаю, зростання об’ємів замовлень для української "оборонки" може стати рушієм і для економіки в цілому. До того ж, зовнішні загрози аж ніяк не скасовують необхідності структурних реформ в податковій сфері й судочинстві", - підсумовує свій аналіз Андрій Гмирін. 

    Реклама на dsnews.ua