• USD 28.5
  • EUR 34
  • GBP 38
Спецпроєкти

Карантин вихідного дня. Як Зе-влада збирається однією рукою вбивати бізнес, а другою допомагати

В Україні може повторитися ситуація весни і початку літа, коли карантин жорстко вдарив по малому і середньому бізнесу. Влада тоді ніби як намагалася допомогти, але без відчутного ефекту. Що ж пропонується зараз?

Карантин вихідного дня буде діяти з опівночі суботи до опівночі понеділка.
Карантин вихідного дня буде діяти з опівночі суботи до опівночі понеділка.
Реклама на dsnews.ua

"Дайте працювати"

Зовсім недавно, оцінюючи потенційні наслідки «карантину вихідного дня», що вводиться зараз, експерти «ДС» однозначно стверджували, що не можна йти на це без додаткових заходів по захисту малого і середнього бізнесу. Особливо з урахуванням того, що деякі види бізнесу, на їхню думку, дуже сильно постраждають саме від такої форми антиепідемічних заходів, як «карантин вихідного дня». Свідчення тому — в тому числі акції протесту рестораторів, які йдуть під будівлею Кабміну з самого ранку середи. Протестуючі прийшли з плакатами «Карантин вихідного дня — це мільйон людей без роботи», «Без бізнесу немає економіки», «Нас мільйон, дайте працювати». За словами підприємців, у них вже немає грошей, щоб утримувати співробітників, платити податки, оренду, постачальникам послуг і товарів.

В уряді проблему розуміють — навчені гірким досвідом весни і початку літа, коли самозайняті люди і малі бізнеси масово втрачали доходи і банкрутували. А різні заходи підтримки, які приймались Кабміном і Верховною Радою, виглядали радше декларативними, а на практиці допомагали мало.

У вівторок премʼєр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці в Facebook вирішив підготувати бізнес до майбутнього рішенням уряду, написавши: «Ми розуміємо, що будь-які обмежувальні заходи впливають на роботу частини бізнесу. Тому в повній мірі відновимо і розширимо програми підтримки».

Тут потрібно сказати, що одна з причин прийнятого формату карантинних обмежень, з пояснень влади, — це необхідність «припинити ланцюжки зараження». Утім, є й інші політичні деталі: таку ідею вперше озвучив міністр охорони здоровʼя Максим Степанов, який зараз гарячково шукає варіанти боротьби з динамікою захворюваності COVID-19. Коли ж дійшла черга до керівників держави, стверджувати або ні запропоновані заходи, ніхто не захотів брати на себе відповідальність за те, що буде, якщо відкинути такий формат.

Підтримка в деталях

На засіданні Кабміну в середу Денис Шмигаль повторив думку, висловлену напередодні: «Нові обмеження неприємні і болючі для багатьох представників бізнес-спільноти, зайнятих в ресторанній, розважальній і культурній сферах». Після чого перерахував заходи, які будуть прийняті насправді. А саме:

Реклама на dsnews.ua
  • компенсація частини зарплат працівників у звʼязку з простоєм виробництва (Шмигаль описав її так: «Це програма по частковому безробіттю, завдяки якій навесні-влітку вдалося зберегти більше 450 тис. робочих місць»);

Роботодавці з числа субʼєктів малого і середнього бізнесу, а також ФОПи, які зупинили або скоротили свою діяльність у звʼязку з карантином, до 31 серпня могли отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Цей механізм був введений навесні для збереження робочих місць і зменшення безробіття. На виплату допомоги по частковому безробіттю з бюджету було виділено 4,723 млрд грн.

  • опрацьовується спільно з Торгово-промисловою палатою механізм реалізації форс-мажорних обставин у звʼязку з карантином вихідного дня. Простіше кажучи, щоб карантинні заходи розглядалися в рамках договірних відносин як форс-мажорні, звільняючи від відповідальності за невиконання договорів;

Передбачається досягти якогось консенсусу між підприємцями про те, що зрив договорів (наприклад, коли ресторан не може розплатитися з постачальником продуктів, оскільки не може набрати касу, яка наповнюється у вихідні дні), що стався через введення "карантину вихідного дня", вважається форс-мажором. І з ним треба просто змиритися, а не поспішати до суду.

  • програма портфельних гарантій, яка повинна запрацювати найближчим часом (до 80% кредиту буде покриватися державою);

Мова тут йде про зміни до держбюджету-2020, схвалених ВР 3 сентября ( законопроєкт №3659-д про надання держгарантій на портфельній основі) і підписаних президентом 22 вересня. Такі гарантії можуть бути надані в сумі до 5 млрд грн. Тобто конкретному банку, який кредитує малий бізнес, держава може гарантувати, в разі чого, погашення з бюджету до 80% загальної суми по портфелю кредитів. Надання таких гарантій оформляється у вигляді договору між Міністерством фінансів і банком-кредитором.

  • продовження реалізації програми доступних кредитів «5-7-9», яка дозволяє отримати кредитні канікули для бізнесу. Йдеться про рефінансування існуючих позик фактично під 0%.

Статистику за цією програмою показало опитування, проведене у вересні Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) серед представників малого та мікробізнесу. Виявляється, отримати кредит вдалося тільки 11% респондентів, 10% все ще чекають на рішення по їх заявці. Ще 25% тільки планують подаватися на участь у програмі, 16% — не планують через невідповідність критеріям, а 11% — через відсутність зацікавленості. 89% опитаних підприємців зверталися за доступним кредитом у державний банк, і лише 11% — у комерційний. Серед виданих кредитів переважають невеликі суми: половині ФОПів вдалося отримати 500 тис. грн ($18 тис.) кредиту, 20% — від 500 тис. до 1 млн грн ($18-35 тис.), 17% — від 1 млн до 3 млн ($35-106 тис.) і ще 13% взяли кредит на суму, що перевищує 3 млн грн. Таким чином, можна зробити висновок, що програма доступних кредитів, хоча і корисна, але поки що не є достатньо ефективним інструментом допомоги малому бізнесу.

А що з ефективністю?

Утім, за вивченням всіх заходів підтримки не слід забувати і про причини всіх страждань бізнесу і громадян — самої пандемії. Чи справді такий карантин вихідного дня зможе переломити тенденцію по захворюваності? Навряд чи. Тому що, як і завжди, буде працювати "двигун" епідемії — громадський транспорт. А закрити його центральна влада не зважилася, мабуть, внаслідок своєї слабкості. Уряд, ймовірно, побоюється, що багато мерів просто не захочуть виконувати такі рішення. Як навесні міський голова Черкас Анатолій Бондаренко. До речі, він, незважаючи на те що сам недавно заразився коронавірусом, вже критично налаштований навіть до карантину вихідного дня в запропонованому форматі, обіцяє аналізувати ініціативу з "холодною головою" і не зупиняти економіку міста. Проти "дурного" карантину вже виступив і мер Львова Андрій Садовий … Можна уявити, яку хвилю обурення викликали б ініціативи щодо закриття громадського транспорту.

"Повірте, прийдуть…"

Але повернемося до бізнесу. Треба сказати, що поки незрозуміло, коли реально і в якому обсязі будуть реалізовані перераховані урядові програми. Зате про «карантин вихідного дня» вже відомо точно: він почнеться з 00:00 вже в цю суботу і буде діяти до 30 листопада (з можливістю продовження). На вихідних буде заборонена робота розважальних закладів, кафе та ресторанів, ТРЦ, спортзалів і непродуктових магазинів, проведення культурно-мистецьких заходів.

Дозволяється робота: продуктових магазинів (або магазинів де більше 60% площі відведено під продаж продуктів харчування), аптек (включаючи ветеринарні), АЗС (без зон харчування), громадського транспорту, фінансових установ, поштових операторів, медичних і ветеринарних установ, автомайстерень, знімальних майданчиків (з обмеженням кількості учасників зйомок).

Однак підприємці сфери громадського харчування, які в середу протестували в 17 містах України, висунули зовсім інші вимоги, набагато більш конкретні, ніж ті, які озвучив премʼєр. А саме:

  • виплату компенсацій кожному працівнику і бізнесу, який втратив дохід через карантин;
  • приведення санітарних вимог до європейських норм;
  • введення мораторію на перевірки;
  • скасування всіх обмежень на роботу ресторанів;
  • зменшення ставки ПДВ до 7%;
  • недопущення підвищення тарифів на електроенергію;
  • легалізацію чайових для офіціантів;
  • доступ до пільгового кредитування малого ресторанного бізнесу;
  • узгодження майбутніх обмежень з галузевими обʼєднаннями.

«Мене не врятують жодні запропоновані урядом заходи, навіть якби вони були в десять разів більш щедрими. Це тільки імітація діяльності, нові кредити не вирішать моїх проблем, а тільки все погіршать, — сказав оглядачеві «ДС» власник невеликого ресторану в районі цирку, який попросив не називати його імені і закладу. — Потрібно одне з двох — або свобода працювати, свобода людям приходити до мене під час епідемії на свій страх і ризик. Повірте, прийдуть. Або зупинка роботи — але тоді з повним заморожуванням всього: виплат по кредитах, за всіма договорами з постачальниками, за оренду і комуналку, податків, зарплат, словом, всього. Тобто якщо я не працюю — то і не виконую свої зобовʼязання. Тоді можна тупо пересидіти. А інакше — банкрутство».

Нерозвʼязне завдання

Судячи з усього, Кабмін України намагається вирішити свідомо нерозвʼязане завдання — і карантин посилити, і економіку зберегти, і бюджетні кошти не сильно витратити. Мабуть, наша влада ще не цілком розуміє, що пандемія Covid-19 поставила людство перед дуже важким вибором: або погодитися платити щорічну данину в сотні тисяч смертей, але зберегти глобальну економіку, або занурити світ в тотальний карантин. Але тоді, ймовірно, людство втратить ще більше життів через економічний крах. Якщо світова економіка повернеться в середину ХХ ст., вона вже не зможе прогодувати 7 млрд людей.

Міжнародна консалтингова компанія McKinsey у своєму звіті вказує : «У порівняльному аналізі збиток від пандемії вже виявився великим ($30 трлн), ніж від глобального збройного конфлікту (гіпотетичної світової війни — $15 трлн) або світової фінансової кризи (2009-го — $10 трлн)». Втрати для України ще тільки належить оцінити, але вже зрозуміло, що новий локдаун може поставити хрест на перспективах економічного зростання нашої країни. Єдиний спосіб уникнути цього — масштабне вливання коштів у споживчий сектор, як це було зроблено, наприклад, у США. Але на це влада явно піти поки не готова.

    Реклама на dsnews.ua