Китайські гроші і "матріархат". Як відроджується Ефіопія

Більшу частину короткого виступу на січневому форумі в Давосі Абий Ахмед присвятив жінкам. Молодий лідер Ефіопії назвав досягнення гендерної рівності чи не головним завданням, від рішення якої залежатиме економічне благополуччя країни.

"Жінки менше, ніж чоловіки, схильні до корупції, виявляють велику відповідальність на державних посадах і більше зацікавлені у відновленні і збереженні миру і стабільності в країні", — в жовтні минулого року з парламентської трибуни пояснив Ахмед рішення віддати половину міністерських портфелів жінкам.

Ефіопія стала другою африканкою країною після Руанди, яка гендерного паритету у складі кабінету міністрів. Причому жінкам віддали ключові посади в уряді: пост віце-прем'єра, міністрів оборони, новоутвореного міністерства світу, промисловості, енергетики і водних ресурсів, фінансів.

Народний герой, месія і напівбог

Де б на публіці не з'являвся прем'єр Ахмед, навколо нього миттєво виникає натовп шанувальників з простого народу, вітає лідера країни як нового месію. "Ми такі щасливі, це справжнє відродження, ми чекали цього так довго", — ділився ейфоричним настроєм з кореспондентом ВВС старий-який ефіоп, який зустрічав прем'єр-міністра в аеропорту міста Джимма. Але, незважаючи на загальну любов одноплемінників з найбільшої етнічної групи країни оромо і прихильне ставлення більшості ефіопів, прем'єру Ахмеду не вистачає харизми, щоб одним змахом руки припинити криваві міжетнічні сутички, що загострилися в Ефіопії з 2012 р. У вересні минулого року в Аддіс-Абебі прокотилася чергова хвиля насильства, яка забрала життя 56 осіб.

Відродження Ефіопії має розпочатися з припинення внутрішніх міжетнічних конфліктів, впевнений Абий Ахмед, і лише після загального примирення можна буде зайнятися структурними економічними реформами. У перші місяці після обрання на пост прем'єр-міністра йому вдалося поставити крапку в 20-річній війні з сусідньої Еритреєю, з якою був підписаний мирний договір. Прем'єр звільнив понад 60 тис. політичних в'язнів і повернув статус політичних партій навіть тим організаціям, які при колишньому уряді входили в список терористичних груп. Він розпочав адміністративну реформу, делегировавшую частину управлінських повноважень місцевих етнічних громад. Правда, американське видання The Foreign Policy в окремому дослідженні цієї реформи прийшов до висновку, що в Ефіопії створюється ситуація, характерна для Югославії напередодні балканських воєн початку 1990-х. Тоді на тлі ослабленого центрального уряду навчені самоврядування етнічні групи почали відновлювати історичну справедливість в тому сенсі, в якому вони її розуміли, що і призвело до масових збройних сутичок.

Ефіопія — друга за густонаселеності країна Африки з населенням 105 млн осіб. Близько 80% громадян належать до чотирьом великим етносів: тиграи, сомалі, амхары і оромо. Остання, до якої належить і Ахмед, найбільш численна — 17 млн осіб. Міжетнічні відносини між групами надзвичайно складні, а центральний уряд давно втратила контроль над ситуацією на місцях. Це спричинило за собою ряд великих збройних зіткнень в останні сім років.

Прем'єру Ахмеду доводиться ризикувати, делегуючи владу на місця. Військово-диктаторський однопартійний політичний устрій, встановлений після повалення в 1974 р. імператора Хейле Силасси і переродившийся в 1991-му, вже зжив себе. Серйозні проблеми почалися в 2012 р., після смерті прем'єр-міністра Малеса Зенаві. Нового главу уряду Хайле Маріам Дессалея більше цікавили китайські гроші, які надходили в Ефіопії в якості інвестицій в інфраструктурні проекти, так і в будівництво великих індустріальних парків, де сотні тисяч эфиопок шили одяг для західних брендів. Китайські інвестиції в рамках глобального проекту "Один пояс — один шлях", який зачепив і Ефіопію, традиційно йдуть безпосередньо місцевим урядам, і їх розподіл непрозоро. Коли контроль над грошовими потоками опинився в руках самої нечисленної з чотирьох основних етнічних груп Ефіопії — тиграи, це стало сигналом початку боротьби за свою частку пирога для інших етносів. У 2014 р. повстали оромо, їх підтримали амхары. У 2016 р. Дессалей запровадив воєнний стан у країні, провів масові арешти політичних і етнічних лідерів, що на час заспокоїло ситуацію.

Воєнний стан в червні 2018 р. скасував уже новий прем'єр Абий Ахмед. Незважаючи на те що в свої 42 роки він наймолодший глава держави на всьому Африканському континенті, Абий вариться у військово-політичній кухні з початку 90-х. Він пройшов шлях від простого солдата до глави збройного крила оромо, яке офіційно було частиною правлячої партії "Народний революційно-демократичний фронт Ефіопії" (НРДФЭ), на 90% складається з представників народності тиграи. У 1995 р. Ахмед у складі миротворчого контингенту ООН служив у Руанді, де надивився на жахи геноциду. Набутий там досвід і сформував головну політичну ідею Абия Ахмеда: спершу світ всередині країни, потім все інше. У 2010 р. Ахмед йде у велику політику і вже в 2016-му займає посаду міністра науки і технології. У квітні 2018 р., після трьох місяців політичної боротьби всередині НРДФЭ, Абий Ахмед отримує посаду прем'єр-міністра. І відразу ж починає реалізовувати свої миротворчі ідеї. В хід пішло все: від запрошення політичних дисидентів повернутися в країну до призначення жінки-амхарки на пост міністра оборони.

Як говорить сам прем'єр Ефіопії, його головна задача на цьому етапі — забезпечити проведення перших в історії сучасної Ефіопії демократичних виборів, намічених на 2020 р. Що, як показує свіжий досвід Нігерії, завдання не тривіальна для постдиктатуры. І вже після виборів нові партії і новий уряд повинні завершити трансформацію країни — провести назрілі економічні реформи.

Перелом в економіці

Зовнішній борг Ефіопії на початок 2019 р. становив $30 млрд, а казна держави порожня. Але прем'єр Ахмед використовують нестандартні способи підтримувати економіку на плаву. Один з них — елітний краудфандінг. На початку березня в Аддіс-Абебі відбудеться благодійний обід для іноземних інвесторів, мета якого зібрати ні багато ні мало $1 млрд на фінансування інфраструктурних проектів. Квиток на цей вечір коштує $175 тис. Ахмед вже організовував подібні заходи: місяць тому йому вдалося зібрати $14 млн, з яких $170 тис. прем'єр виручив, символічно продавши власні наручний годинник.

Ще один оригінальний хід — мікрофінансування стартапів і інноваційних компаній, які б вирішували проблеми очищення води, санітарії, медичної допомоги та інших соціальних завдань. За підрахунками British Council, на сьогоднішній день в Ефіопії створено понад 50 тис. таких компаній і 60% з них вже отримали фінансування.

Серед великих реформ, запущених прем'єр-міністром, — лібералізація транспортної та логістичної інфраструктури країни. В принципі цей сектор економіки і так контролюється іноземними компаніями, в основному китайськими. Останні побудували залізничні гілки до морських портів сусідніх країн. Міжнародний аеропорт Аддіс-Абеби за обсягом пасажиропотоку та товарообігу обійшов за підсумком 2018 р. такий великий хаб, як аеропорт Дубаї. Також в основному завдяки китайському бізнесу.

Завдяки інвестиціям з Китаю економіка Ефіопії зростала в середньому на 10,3% у рік у період 2006-2017 рр. За даними Інвестиційної комісії Ефіопії (ИКЭ), тільки в 2018 р. зареєстровано 1300 інвестпроектів, що фінансуються китайськими компаніями. Це близько третини з нових іноземних проектів, оформлених в минулому році на загальну суму $3,7 млрд. Інвестиційна привабливість країни ґрунтується на дуже дешевій робочій силі і вигідному географічному положенні. Агентство Bloomberg в одному зі своїх нещодавніх матеріалів назвало Ефіопію "самої китайської країною Африки", підкреслюючи, що в Аддіс-Абебі відкрито копіюють економічну модель Китаю. Поки це приносить результати, у всякому разі в макроекономічній статистиці.

І від цього копіювання не відмовляється прем'єр Абий Ахмед. Він не приховує, що прихильник "урбаністичної економіки", тобто прем'єр робить ставку на розвиток міст і збільшення чисельності їх населення за рахунок міграції з сільської місцевості. Модель також запозичено у Китаю. На даний момент відкриті інвестиційні пропозиції на забудову Аддіс-Абеби на загальну суму $15 млрд.

А попереду Ефіопію чекає велика приватизація. Уряд оголосив про початок підготовки до продажу приватним інвесторам державних монополій у телекомунікації та енергетики. Приватизація намічена на 2020 р., але почнеться тільки після мирних загальних виборів. Якщо такі вдасться провести.