Кожна успішна операція на полі бою має ім’я, — експерт нагадав, завдяки кому з’явилася водна лінія оборони навколо Києва
Ідея створення природної лінії оборони навколо Києва, завдяки якій захлинувся прорив окупантів на Київ у 2022 році і яка досі захищає столицю, належить киянину Олександру "Тихоходу" Дмітрієву. Він же значною мірою і реалізував цю ідею
Про це пише у своєму Telegram-каналі політичний експерт Олексій Голобуцький, передає "ДС".
"Кожна успішна операція на полі бою має ім’я. Київ досі захищають від повторного вторгнення росіян не лише наші героїчні воїни, але й природна лінія оборони – болотяно-річкова смуга. Але, як не дивно, подвиг і героїзм людей, які створили цю природну лінію оборони, й досі не оцінений належним чином. Ідея влаштувати природну перешкоду для окупантів навколо Києва належить Олександру Дмітрієву з позивним "Тихоход". Він же з друзями і реалізував значну частину цього зухвалого плану, опис якого може за сюжетом посперечатися з детективними чи пригодницькими романами", — зазначив експерт.
Олександр "Тихоход" — киянин, має декілька освіт, працював програмістом. Він — автор проєкту "Очі", який був запущений ще на початку війни і об’єднав тисячі військових БПлА в єдину систему для спільного використання в інтересах Сил оборони, повідомляє експерт.
Дмітрієв розповідав, що до війни разом з друзями робили "покатухи" на позашляховиках на Ірпіні під час паводку. Тому, коли загарбники пішли на Київ, він вигадав підняти воду в річці, щоб ніяка російська техніка не змогла подолати цей водний рубіж. Операцію погодив Олександр Сирський, який на той час був командувачем Сухопутних військ та, зокрема, відповідав за оборону Києва. Зустріч з ним допомогли влаштувати друзі Олександра Дмітрієва.
"Єдиним виходом, після аналізу всіх варіантів, було підірвати дамбу. Олександр з друзями почали підготовку до операції, яка за складністю та зухвалістю здавалася неможливою. Знайти 500 кг вибухівки виявилося найменшою проблемою. Набагато складніше було знайти фахівця, який зуміє влаштувати правильний підрив, і привезти потрібні матеріали на дамбу. Адже навколо вже лунали постріли, по селах бігали російські ДРГ, майже поруч були "кадирівці", — розповідає експерт.
Реалізувати задумане вдалося лише з другої спроби.
"Вода нарешті пішла і ворожа техніка застрягла в болотах. І там її накривала вогнем українська піхота та артилерія. Якби прорив виявився вдалим, за кілька годин російська техніка в’їхала б на площу Шевченка, а далі швидко просунулась би вглиб Києва… Проте – відбились. Завдяки героїзму воїнів, а також – українській винахідливості та наполегливості", — наголосив експерт.
