Китайський дракон заліг на дно
Конфлікт двох супердержав - США і Китаю - щодо розширення панування другого в Південно-Китайському морі, який ще тиждень тому йшов по наростаючій, несподівано переходить у фазу помірного перемир'я. Китай змінив войовничий тон. Прем'єр-міністр КНР Лі Кецян на прес-конференції 16 березня заявив, що Пекін готовий співпрацювати з США та іншими країнами для забезпечення регіональної безпеки.
Так, кардинально не змінив позицію держави щодо спірних островів у Південно-Китайському морі - Пекін як і раніше, відстоює своє право на Спратлі і Парасельські острови, але при цьому відзначає, що перебування американців і австралійців в регіоні, на який припадає 30% морського транзиту, для нього "комфортно". Китай, за словами прем'єра, може співпрацювати з ними в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і залагодити розбіжності". "Ми сподіваємося, що країни як усередині, так і за межами регіону зможуть зробити більше для користі регіональної стабільності, а не навпаки", - сказав Лі. Проте риторика китайської сторони в корені відрізняється від тієї, яка звучала на минулого тижня, коли міністр закордонних справ КНР Ван І назвав США, Австралію та інші країни "непроханими чужинцями".
Конфлікт Пекіна і Вашингтона, втягивающего в свою орбіту впливу п'ять країн, які оскаржують статус островів, (В'єтнам, Тайвань, Філіппіни, Тайвань, Бруней) не стихав цілий рік. І початок року Вогняної Мавпи ознаменувався ескалацією напруги. В США були опубліковані дані про мілітаризації Південно-Китайського моря: розміщення на штучних, насипних островах радіолокаційних систем, ультрасучасних ЗРК, аеродромів та супутньої інфраструктури. У відповідь на критику з боку Вашингтона речник зовнішньополітичного відомства Китаю Хун Лей 29 лютого рекомендував йому не позиціонувати себе як "міжнародного судді". "Розгортання Китаєм об'єктів на своїй території не мають нічого спільного з мілітаризацією", - додав Хун. Ряд високопоставлених американських чиновників, зокрема, глава Пентагону Ештон Картер 1 березня застеріг Китай від "агресивних" дій у Південно-Китайському морі і пригрозив наслідками. Щоправда, не уточнив якими. Але, як пізніше з'ясувалося, в той же день через протоку Лусон пройшла авіаносна ударна група 7-го флоту ВМС США John C. Stennis і розмістилася у східній частині регіону. Вашингтон підтвердив таким чином реальними діями свій намір протистояти планам Китаю по перетворенню моря в своє особисте озеро.
І ось через два тижні Пекін пішов назад. Проте думка, що Китай "злякався" авіаносної дубини Штатів, буде помилковим. Як вірно помітив у жовтні в своїй статті для свого журналу The American Conservative колишній помічник президентів Джеральда Форда і Річарда Ніксона Патрік Б'юкенен, Пекін не відмовиться від своїх претензій на Південно-Китайське море. Але при цьому республіканець закликав не "драконитимуть" Китай і покладатися на уповільнення економіки Піднебесної, а також корупційні тріщини в єдності компартії.
Дійсно, економічна ситуація в Китаї ще з літа вельми невтішна. І в 2016 рік, як пише The Wall Street Journal, Пекін вступив з серйозними проблемами, демонструючи навіть більш високі темпи уповільнення економічного зростання. В першу чергу проблеми спостерігаються в промисловому виробництві і торгівлі. Виробництво за перші два місяці зросла на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, хоча ще у грудні промисловість зросла на 5,9%. Зростання роздрібних продажів у січні і лютому становив 10,2% (у грудні - 11,1%). Крім того, в лютому китайський експорт продемонстрував найсильніший за шість обвал - впав на чверть, причому паралельно імпорт впав на 13,8%.
Міжнародне рейтингове агентство Moody's у зв'язку з цим знизило кредитний рейтинг Китаю до негативного. В агентстві констатували подальше зниження фінансових показників країни, а також зазначили, що держборг країни до кінця 2015 року виріс до 40,6% ВВП країни (у 2012 році він становив 32,5%). До 2017 року аналітики Moody's пообіцяли 43%. До того ж, низькі показники Китаю впливають і на світову економіку. Так, МВФ заявив про зростаючий ризик економічного краху, і закликав вжити заходів для стимулювання глобального попиту.
Але все ж заклик радника Форда і Ніксона залишити в спокої Піднебесну в Південно-Китайському морі не раціональний, оскільки Китай вже давно усвідомив необхідність глобальної перебудови своєї економіки з індустріальної на споживчу, чим зараз активно займається. Процес був запущений давно, і примітно, що вищезазначена заява Лі Кецяна співпало із затвердженням 16 березня Всекитайськими зборами народних представників плану розвитку країни на 2016-2020 роки. У цьому документі закладено щорічне економічне зростання на 6,5% до 2020 року. Опорою для цієї стратегії китайці бачать наукові і технологічні прориви, тобто дослідження та інновації. І що важливо, Пекін, який поряд з економікою перебудовує і армію, не збирається скорочувати витрати на оборону. На тих же зборах депутати схвалили збільшення військового бюджету країни на 7,6%, хоча цей показник найнижчий знову-таки за останні шість років.
До того ж заява Володимира Путіна про виведення військ не означає, що Москва поставить хрест на свої інтереси в Сирії і східної частини Середземномор'я. Економіка РФ перебуває в жалюгідному стані, але ще дозволяє Кремлю тролити міжнародне співтовариство.
Чимало проблем створює й те, що игиловцы, сильно потіснені в Іраку, починають придивлятися до нової "батьківщині" - просочилися в політично нестабільну Лівії, а тепер обмацують і Туніс. Буквально 7 березня прем'єр-міністр Тунісу Хабіб Эссид, коментуючи напад бойовиків на прикордонне місто, сказав, що ИГИЛ хоче створити там новий емірат.
Загалом, діяльність "Ісламської держави", як і дестабілізуючі дії Росії поки представляють вагому загрозу для Вашингтона, а значить у Штатів ще безліч турбот. Чим і вирішив скористатися Пекін, маючи намір відновити сили і сподіваючись на послаблення можливостей США.
