Конкурс перед націоналізацією. Для кого АРМА шукає управителя "Моршинської"

Днями АРМА заявило, що її сервери зазнали хакерської атаки, поштові скриньки працівників зламано, агентство зазнає масованої інформатаки — і все це спрямовано на те, щоб зірвати конкурс. Чи справді відбувалось так, нехай встановлюють правоохоронні органи, а ми спробуємо розібратися, чому активи "Моршинської" є такими важливими для АРМА.

Згідно з документацією АРМА (зокрема Орієнтовним планом та Примірним договором управління), майбутній управитель зобов'язаний забезпечити надходження до державного бюджету щонайменше 1 млрд грн доходу за кожен рік управління. За цією логікою, у разі успішного завершення конкурсу та обрання переможця, держава мала б отримати перші відрахування від активів IDS Ukraine вже у травні 2027 р. за підсумками 2026 р. На перший погляд задекларовані наміри сприймаються як позитивні, проте відкритий діалог між Агентством та потенційними учасниками на майданчику Prozorro виявив суттєві процесуальні ускладнення. Законодавство надає потенційним управителям право звертатися до АРМА за офіційними роз'ясненнями умов конкурсу, і саме ці запити оголили низку фундаментальних суперечностей.

Ключовим моментом, що викликав найбільше запитань у потенційних учасників, стала вимога АРМА щодо забезпечення доходів від управління або сплати так званого "гарантійного платежу" власним коштом у разі їх відсутності. Потенційні управителі звернулися за роз'ясненням, чи зобов'язані вони щомісяця перераховувати до державного бюджету пропорційну частку від задекларованого 1 млрд грн. Складність полягає в тому, що 98% очікуваного доходу групи компаній IDS Ukraine генерують акціонерні товариства, виплати від яких здійснюються виключно на щорічній основі. Відтак отримати перші дивіденди за цією схемою вдасться не раніше червня 2027 р.

На це АРМА відповіло: "Управитель не зобов'язаний сплачувати гарантійний платіж за рахунок власних коштів у проміжні місяці (включаючи увесь період до 01.06.2027 р. за підсумками 2026 р.), коли корпоративна процедура прийняття рішення про дивіденди за законом ще не настала або триває. Таким чином, обов'язок зі сплати гарантійного платежу за відповідний звітний період (рік) виникає виключно протягом встановленого Договором строку після офіційного прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів та фактичного надходження коштів на рахунки. Графік сплати гарантійного платежу повністю прив'язується до реальних граничних строків проведення річних загальних зборів та виплати дивідендів, встановлених законодавством (до 30 червня року, наступного за звітним, для АТ)."

Для розуміння причин, чому відрахування до бюджету можливі не раніше в середині 2027 р., варто звернутися до встановленої законом процедури. Відповідно до норм Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку за звітний рік або нерозподіленого прибутку виключно на підставі рішення загальних зборів акціонерів.

Алгоритм отримання доходу передбачає такі послідовні етапи:

• Завершення 2026 фінансового року.
• Формування, подання до податкових органів та офіційне оприлюднення річної звітності компанії за 2026 р. (згідно із законом, до 30 квітня 2027 р.).
• Скликання загальних зборів акціонерів для затвердження фінансової звітності та прийняття рішення щодо розподілу прибутку, зокрема виплати дивідендів.
• Перерахування управителем належної частки доходу до державного бюджету за період управління у 2026 р. на підставі рішення акціонерів.

Таким чином, процесуальний цикл унеможливлює отримання перших виплат від акціонерних товариств групи ІДС Україна раніше червня 2027 р..

Щойно ми описали найоптимістичніший сценарій для держави, який може відбутись за однієї умови: управитель прийме активи цього року.

Але існує реалістичніший сценарій, що визначається швидкістю проходження всіх етапів конкурсного відбору та супутніх процедур:

• Подання заявок учасниками до 22 серпня 2026 р. включно.
• Проведення аукціону 7 вересня 2026 р. (за наявності двох і більше претендентів) та визначення переможця для укладення договору управління.
• Спільне звернення АРМА та обраного управителя до Антимонопольного комітету України (АМКУ) для отримання дозволу на концентрацію.

Отримання погодження АМКУ може тривати понад три місяці, з огляду на попередній досвід розгляду документів щодо концентрації корпоративних прав групи IDS Ukraine. За таких обставин управитель зможе фактично прийняти актив в управління наприкінці грудня 2026 р. або на початку січня 2027 р. Відповідно до цього сценарію, перший реальний дохід від управління активами ІДС Україна за 2027 р. надійде до державного бюджету лише у червні 2028 року.

А ось тут варто згадати про ключовий момент, який АРМА воліє замовчувати. Вже два роки триває судовий процес за позовом Мінюсту про націоналізацію активів ІДС Україна. На сьогодні суд наблизився до фінальної стадії і вже до кінця цього року ухвалить рішення, згідно з яким держава стане власником цих активів. Тож виникає питання: а для чого тоді проводити конкурс, залучати управителя, посередника між активом та державою?

Варто зауважити, що посередник має право на платню за своє "управління", як мінімум 10% від доходу, що дасть актив, і, як виявилося з неоднозначних і суперечливих відповідей АРМА на Prozorro, управитель не має сплачувати гарантійний платіж, поки держава чекатиме на свій дохід.

Хоча ще в липні позиція АРМА була принципово іншою та передбачала, що управитель одноосібно приймає всі ризики, пов'язані з результатами управління активами. Ось що відповідало Агентство тоді: "Правові засади відповідальності управителя визначені ст. 21 ЗУ. Типовий договір управління, який укладається між АРМА та управителем, передбачає: обов’язковий щомісячний платіж за рахунок власних коштів управителя незалежно від отримання доходу".

Проходить менше місяця і у відповідь на уточнюючі питання, чи має управитель сплачувати з власних коштів гарантійний платіж, Агентство зазначає: "АРМА офіційно підтверджує, що Управитель не зобов'язаний здійснювати виплату гарантійного платежу у відриві від реального юридичного факту виникнення такого доходу".

Подібна зміна підходів відбулася за досить короткий період, насичений подіями в інформаційному просторі. Якщо у липні від управителя вимагали повної відповідальності не лише за збереження активу, а й за генерацію фіксованого прибутку, то за кілька днів до завершення прийому документів позиція відомства пом'якшилася.

Втім, це коригування має умовний характер, адже роз'яснення на майданчику Prozorro не є юридичним документом, на відміну від Орієнтовного плану та Примірного договору управління, які залишилися без змін. Відтак виникає головне питання: чим саме має керуватися майбутній управитель? Роз'ясненнями посадовців АРМА на електронному майданчику, які не мають статусу нормативно-правового акта, чи офіційно затвердженою документацією конкурсу?

За умов такої часової та правової невизначеності фактична економічна доцільність подібного управління для держави залишається під великим сумнівом. То для кого ж тоді старається АРМА, створюючи навколо конкурсу таку шумову завісу?