• USD 27.6
  • EUR 33.4
  • GBP 38.8
Спецпроєкти

На всіх не вистачить. Чому "дешеві кредити" малому бізнесу від Зеленського перетворяться в дорогий піар

Сьогодні, 14 січня, Верховна Рада прийняла закон, яким виділила 2 млрд грн на "дешеві кредити" в підтримку малому бізнесу
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Таким чином ініціатива президента Володимира Зеленського та діючого уряду може почати реалізовуватися з 1 лютого 2020 р. Звернемо увагу, що раніше прем'єр-міністр Олексій Гончарук говорив про 5 млрд грн (можливо, в цьому році будуть ще нові транші).

Раніше "ДС" писала про те, яких результатів варто і не варто чекати від кредитної програми "Повертайся і залишайся", спрямованої на повернення мільйонів заробітчан. Висновки невтішні. По-перше, "дешевих кредитів" вистачить лише на кілька тисяч осіб. По-друге, немає страховки від зловживань, коли виділяються з бюджету гроші можуть потрапити "потрібним людям". Всі подробиці - в опублікованому раніше матеріалі.

Президент анонсував запуск програми дешевого кредитування малого бізнесу, яка повинна стати якорем для сидять на валізах і хорошим стимулом для повернутися вже виїхали українців

Прем'єр Олексій Гончарук тут же взяв під козирок і виставив дедлайни - пільгове кредитування мікробізнесу стартує вже в лютому майбутнього року. Що ж насправді ми отримаємо на виході? У кращому разі кілька тисяч показово виданих кредитів при потребі в сотнях тисяч позик? Або в гіршому - ще одну фінансову аферу, яка в кінцевому підсумку ляже новим тягарем на бюджет?

Потрапили в яблучко

Анонсування президентом програми "Повертайся і залишайся", безумовно, було сильним піар-ходом, оскільки торкнулося одну з глобальних проблем України. За даними липневого макроекономічного огляду Міністерства фінансів, майже кожен п'ятий українець працездатного віку перебуває на заробітках за кордоном - мова йде про 3,2 млн наших співгромадян, або 18% усього економічно активного населення країни. Дослідження Центру економічної стратегії показало, що працювати за кордоном вирішили 16% працездатного населення. Це означає, що найближчим часом відтік трудових ресурсів продовжиться.

Запропоноване рішення - дешеві кредити для малого бізнесу - безумовне попадання в яблучко. Адже їдуть в основному найбільш активні люди, серед яких багато підприємців. А недолік фінансування, як не крути, залишається однією з головних проблем мікробізнесу, для якого банківські кредити - недозволена розкіш.

Реклама на dsnews.ua

Незалежна асоціація банків України констатує: у вітчизняної банківської системи частка кредитів підприємствам малого і середнього бізнесу (МСБ) в загальному портфелі кредитування найнижча в Європі. Цей показник складає близько 10%. Причому кардинальної зміни ситуації в НБУ в найближчому майбутньому не планують. Згідно з нещодавно оприлюдненим регулятором стратегії розвитку фінансового сектору україни до 2025 р. кредити для МСБ складуть 20% від усіх виданих позик. Для порівняння: в Чехії - 70%, у Польщі - 58%. Опитування Нацбанку показують, що близько 70% керівників малих підприємств в якості основної причини відмови від банківського кредитування називають високу процентну ставку.

Скільки потрібно грошей

Отже, Зеленський пообіцяв малому бізнесу дешеві (за українським, звісно, мірками) кредити - до 1,5 млн грн строком на п'ять років під диференційовані ставки: 5% річних - для підприємств з виручкою до 25 млн грн і двома найманими працівниками; 7% річних - для бізнесу з виручкою до 25 млн грн без найманих працівників, але за кожне створене робоче місце ставка буде знижуватися на 0,5%; 9% річних - для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

Залишимо за кадром дрібні деталі і питання на кшталт таких, що якщо чітко слідувати озвученим умовам, то, залучаючи кредит під 7%, а згодом найнявши 14 працівників, можна буде взагалі не платити за кредитом відсотки. Швидше за все, це питання буде врегульоване, і уряд встановить обмеження на максимальне зниження вартості обслуговування кредиту.

Розберемо більш важливе питання: звідки Кабмін візьме гроші на реалізацію програми. На сьогоднішній день у влади є лише один випробуваний інструмент здешевлення кредитів - компенсація частини процентної ставки.

Станом на 4 грудня середня ефективна ставка (з урахуванням всіх комісій) кредитів на розвиток становила 22,54%. Навіть якщо всі кредити будуть видавати за найвищою ставкою, державі доведеться компенсувати за кожним кредитом близько 13% річних, тобто за кожен кредит в рік доведеться викласти близько 200 тис. грн. Зараз в Україні зареєстровано близько 1,5 млн платників єдиного податку фізичних осіб і близько 200 тис. єдинників-юридичних осіб. Разом близько 1,7 млн дрібних суб'єктів господарювання (брати цю цифру коректно, враховуючи, що практично весь дрібний бізнес в Україні сидить на "спрощенку"). Приплюсуємо до цього кількість вже виїхали.

Що отримаємо на виході? Щоб програма не просто заробила, а дала відчутний ефект, за рік треба видати як мінімум 500 тис. пільгових кредитів. А це означає, що державі доведеться витратити на неї, за найскромнішими оцінками, 100 млрд грн. Для порівняння: у майбутньому році держава планує залучити для фінансування держбюджету 342,5 млрд грн.

11 грудня за підсумками засідання уряду стало ясно, що масштаб для програми передбачено зовсім інший. Гончарук повідомив, що в 2020 р. під неї буде виділено 5 млрд грн. Це означає, що кредит зможуть отримати лише 3,3 тис. підприємців. «Зараз ми хочемо подивитися, як піде, яка кількість адекватних заявок надійде. Якщо попит буде перевищувати цю суму, то ми бачимо достатньо інструментів для забезпечення додаткових ресурсів", - пообіцяв Гончарук. Тобто ще до офіційного старту програми вже зрозуміло, що мова йде про дорогий піар, а не важливому для економіки інструменті. До речі, схожий піар-проект перетворився Український фонд стартапів. Його обсяг - близько 440 млн грн, стартапи зможуть отримати гранти в розмірі $25-75 тис. Припустимо, середній грант складе $50 тис. Разом грошей фонду вистачить аж на 366 грантів.

Чому все повісять на держбанки

Тепер про те, де і як отримати пільговий кредит. За словами міністра економіки Тимофія Мілованова, "буде веб-сайт, який скоро анонсують, на ньому будуть всі банки, куди можна звертатися за таким кредитом". Милованов уточнив, що "точно будуть державні банки, тому що у них багато відділень, і вони мають певну інфраструктуру і надійність, але всі інші банки, які хочуть приєднатися до цієї програми, будуть також анонсовані на цьому сайті".

Але навіть якщо влада знайде достатній ресурс для компенсації різниці кредитних ставок, приватні банки навряд чи будуть брати участь в програмі. А якщо на них поднажмут, то отримати кредит там буде просто нереально. Адже держава поки що обіцяє тільки компенсувати ставку. А брати позику доведеться на загальних підставах. І це вже зовсім інша історія.

"Щоб отримати кредит, необхідно пройти фінансовий моніторинг (довести, що у тебе немає негативного бекграунду), надати бізнес-план і заставу. Стрес-тест, який проводить НБУ, змушує банки більш жорстко підходити до оцінки кредитоспроможності підприємств. Наприклад, забезпечення позичальників з поганою фінансовою звітністю (клас нижче шести) має в три рази перевищувати суму кредиту. Тобто банки зараз мають можливість кредитувати тільки першокласних позичальників з низьким борговим навантаженням і з покриттям кредитного ризику твердою заставою (нерухомість) в три рази", - пояснює Анатолій Дробязко, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління. Зрозуміло, що у початківця бізнесу, так і у невеликих вже працюючих підприємств, навряд чи знайдеться ліквідне майно вартістю не менше 4,5 млн грн.

До речі, прем'єр у своєму анонсі програми також зазначив: щоб у ній участь, потрібні будуть бізнес-план, позитивна фінансово-кредитна репутація і платіжна дисципліна. Ще обмеження: стартапи зможуть брати участь тільки з початку своєї діяльності, а діючий бізнес повинен працювати мінімум 12 місяців.
Звичайно, можна ввести окремі умови кредитування для цієї програми і видавати кредити тільки через держбанки. Але це означає збільшити ризики зростання "поганих" кредитів, обсяги яких в держбанках і без того зашкалюють. І, до речі, в Офісі президента про це чудово знають. На нараді щодо пожвавлення банківського кредитування, яке пройшло там в жовтні, голова правління НБУ Яків Смолій повідомив, що Україна залишається світовим лідером за показником непрацюючих кредитів. На сьогоднішній день їх частка в українських банках становить близько 50%, або 566 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн - в держбанках.

Агентство для підстраховки

"1,5 млн - це не такі великі гроші, щоб цим почав зловживати існуючий великий чи середній бізнес", - вважає Милованов. Тим не менш міністр уточнив, що моніторинг цільового використання кредитів передбачено. Його будуть проводити як самі банки-кредитодавці, так і новостворене агентство, яке буде страхувати кредитні ризики.

І тут виникає нове питання: хто оплачуватиме таку страховку? Якщо це повісять на одержувачів, позики істотно подорожчають. Як це працює зараз? Вартість страховки становить певний відсоток від тіла кредиту, який встановлюється кредиторами у відповідності з їх умовами. У середньому страховка на кредит становить 30% від запозиченої позички. Отримана сума розбивається рівними частинами і приплюсовується до щомісячного платежу за графіком.

Якщо ж страхування візьме на себе держава, це означатиме додаткові бюджетні витрати. Навіть якщо не враховувати можливі корупційні ризики, бізнес позичальників може просто не злетіти, і тоді або саме бюджету доведеться покривати банкам збитки, або ж банки повісять собі на баланс нову порцію кредитних "висяків".

"Крім компенсації частини відсоткової ставки за кредитом є й інші можливості забезпечити дешеве кредитування. Перший сценарій - досягти 3%-вої інфляції. Тоді НБУ зможе опустити ставку рефінансування до 4%. І в цьому випадку банки теоретично зможуть кредитувати всіх у гривні за ставкою 5-10%. Другий сценарій - отримання комерційними банками під гарантії уряду про міжнародних фінансових інститутів кредитних ліній, наприклад, за ставкою LIBOR +1%. В цьому випадку можна буде отримати кредит за ставкою 5% в євро або 8% в доларах. Але для цього Нацбанк і Кабмін повинні оперативно виконати великий обсяг роботи», - говорить екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

    Реклама на dsnews.ua