• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

"Непразне" питання. Чи потрібно українцям відмовитися від свят, щоб розбагатіти

Під час травневих свят загострилося давне питання: чи не занадто багато відпочивають українці, замість того щоб підвищувати свій і суспільний добробут

Фото: Shutterstock
Фото: Shutterstock
Реклама на dsnews.ua

Текст опубліковано на "ДС" 6 травня 2019 року

Суперечки, скільки нам потрібно працювати, не вщухають у першу чергу тому, що переводяться у площину світогляду. Хоча в даному випадку, щоб скласти зважену думку, потрібно лишень вивчити факти і згадати історію. Що ми і зробимо.

Справі - час

Найбільше дослідження про час, який витрачають на роботу жителі всього світу, проводить Міжнародна організація праці (МОП). Тут у фокусі уваги робочий тиждень, який може варіюватися від 24 год в Малаві до 54 год у Непалі. Проте в переважній більшості з 135 розглянутих країн середньостатистичний працівник працює від 36 до 43 год на тиждень. І ми потрапляємо у самісіньку середину списку: на одного зайнятого українця припадає 39 робочих годин на тиждень, так само як на угорця, росіянина, японця і жителів ще одинадцяти держав. Серед них, до речі, наш незмінний сусід у глобальних рейтингах Гондурас. Проте в даному випадку це скоріше збіг, тому що сильної залежності між масштабом економіки або рівнем життя і тривалістю робочого тижня немає.

Як бачимо на першому графіку, у топ-20 "найпрацьовитіших" країн входять, наприклад, ОАЕ і Зімбабве, Катар і Монголія, Китай і Пакистан. Між тим, в Австралії і Новій Зеландії працюють стільки ж, як в Руанді та Ефіопії - лише 31 год на тиждень. Ще менше працюють норвежці і ліберійці. Нагадаємо, що ВВП на людину в країнах, які представлені у цьому "рейтингу праці" може відрізнятися в сотні (!) разів.

І тільки в групі держав, які МОП слідом за Світовим банком, відносить до країн з високими доходами, тривалість робочого дня трохи менше - в основному до 39 год проти середніх по світу 40-41 ч. Тут, до речі, простежується кореляція за географічною ознакою. Згідно з даними МОП, ні в жодній розвиненій країні на Заході робочий тиждень не перевищує 41 години, а середньостатистичний працівник там зайнятий близько 37 ч. Зате в азіатських суспільствах, як багатих так і бідних, у цілому більш заохочується культура тривалої праці. Однак і на них позначається загальносвітова тенденція до скорочення робочого часу - про це трохи нижче.

Реклама на dsnews.ua

Важливо, що всі робочі години визначаються тільки для зайнятих осіб, причому в розрахунок береться лише фактично відпрацьований час (у тому числі і вдома), витрачений на виробництво товарів і послуг, незалежно від того, оплачена вона чи ні, і чи легально працював працівник. До речі, рівень безробіття в Україні, за даними МОП на листопад 2018 р., становив 9,4%, що на 4,4% вище загальносвітового.

Проте судити про реальну тривалості роботи людини за одного тижня не цілком коректно. Адже така фокусування не "вловлює" відпустки, державні свята і інші причини відсутності на роботі, які не зараховуються до фактично відпрацьований час і при цьому помітно різняться між країнами. Потрібно ширше розкинути мережі. Тому показовіша будуть дані щодо кількості фактично відпрацьованих годин на одного зайнятого протягом року. Систематично вони збираються тільки по 36 передовим країнам, що входять в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), а також Росії і Коста-Ріці.

Як бачимо, і тут немає явної залежності між ВВП країни і тривалістю праці працівників. Очолює список, як не дивно, Мексика 2258 з робочими годинами, на другій сходинці Коста-Ріка (2121 год) і тільки на третьому - Південна Корея (2024 год), яка славиться "трудоголізмом". У першу п'ятірку також входять Росія і Греція. А найбільш "ліниві" в цьому рейтингу німці, данці, норвежці, голландці і шведи - вони працюють від 1356 до 1474 год в рік. Якщо усереднити показники по 38 розглянутим країнам, то щорічний фонд робочого часу становитиме 1746 ч.

В ОЕСР не досліджують наш ринок праці за показником відпрацьованих годин на одного зайнятого, тим не менше ми бачимо нашу країну на графіку в середині списку. Але як ми зрозуміли, де тут місце України? Якщо розрахувати річні трудовитрати виходячи тільки з 39-годинному робочому тижні, 11 державних свят і тривалості законної відпустки (з особливостями його обліку), то вийде в середньому 1773 робочих години на рік на зайнятого українця. Але ж люди іноді хворіють і не виходять на роботу з інших причин, а з іншого боку, не все повністю "вибирають" свою відпустку. Скільки ще годин потрібно відняти чи додати?

Наш Держстат щорічно публікує інформацію про використання робочого часу в розрахунку на одного працівника, але тільки на підприємствах. Ці ж дані запозичує МОП у своїх тематичних звітах по Україні (від 2011 р. і 2013 р.). Отже, за найсвіжішими підрахунками державних статистів, у 2017 р. українці працювали в середньому по 1678 ч. В цій цифрі вже враховані святкові дні, відпустки та інші поважні і неповажні причини невиходу на роботу. Важливо, що і ОЕСР (спирається на національні рахунки), і Держстат підраховують фактично відпрацьовані години, тому порівнювати їх дані можливо, але з обережністю із-за неминучих розбіжностей у джерелах та методології (зокрема, дослідження ОЕСР охоплює і самозайнятих осіб). Звичайно, результат у 1678 робочих годин в рік на зайнятого українця міг би змінитися, якщо додати в дослідження мільйони реально працюючих фізосіб-підприємців та найнятих ними працівників, яких Держстат не враховує. Але при всіх застереженнях отриману цифру цілком можливо використовувати для зіставлення з даними за робочим години в країнах ОЕСР. Тому для наочності ми включили на відповідний графік і Україну.

Втіх - зась?

Однак чи можна, виходячи з сказаного, зробити висновок, достатні трудовитрати українців чи слід скасувати частину державних свят і урізати відпустки? Визнаємо, що, за наявною інформацією, українці не славляться трудоголізмом і, головне, ще не заслужили на "зайві" години для відпочинку, як багато жителів Західної Європи. Адже, як ми з'ясували, відносно менше в середньому працюють тільки багаті суспільства, і то не всі. Так що гучна там ідея чотириденного робочого тижня поки що не для нас. В цілому ж ми не виділяється в світі по часу на роботу.

А як щодо підняття ВВП за рахунок збільшення кількості робочих годин? Це навряд чи допоможе. Залежність тут слабка, тому що робота - лише одна із складових виробничого процесу.

Якщо ж темпи зростання економіки стримуються через недостатності інших факторів виробництва (природних ресурсів, капіталу, технологій), то додавання на трудящого сотні-двох робочих годин в рік (як і робочих рук на ринку) мало вплине на вироблення.

До речі, в останніх бідах рядові працівники, зазвичай, не винні. Головне, чого нам бракує - технологій, сучасного обладнання та передових практик організації робочого процесу. Історично саме вони, поряд з підвищенням освіченості, багаторазово збільшили продуктивність праці у світі, що вилилося в стрімке зростання виробництва та добробуту.

За минуле сторіччя у нині розвинених країнах (Німеччині, Нідерландах, Великобританії, США, Японії та інших), за якими є статистика, робочий час в річному численні на одного зайнятого скоротилося майже на третину: з 2500-2600 год в 1913 р. до 1400-1800 ч. у 1998 р. Цей процес сповільнився, але в цілому продовжився і до наших днів: наприклад, з 1999 по 1917 рр. німці стали працювати менше на 123 год в рік, американці - на 59 год, а японці - рівно на 100 ч. Жителям цих і багатьох інших держав вдалося вивільнити величезну кількість часу, насамперед завдяки новим технологіям, які примножили віддачу від трудових зусиль. Зараз громадяни майже всіх багатих країн працюють в два рази менше своїх прапрабабусь і прапрадедушек - від 35 до 40 год на тиждень, але і в бідних суспільствах, як ми з'ясували, люди можуть дозволити собі не упахиваться так, як ще сто років тому в передових.

Отже, ключ до процвітання не в тривалості, а в продуктивності праці. І цей індикатор теж вимірюється.

За даними МОП, ефективність працівників у найбагатших країнах в сотні разів вище, ніж у найбідніших. А обсяг виробництва на одного зайнятого українця в 2018 р. склав $7235 (у цінах 2010 р.), якщо ж перерахувати його з урахуванням різниці в цінах між країнами (у нас многая продукція дешевше, ніж в США) - то буде $19 тис. (у цінах 2011 року). Для порівняння у США продуктивність праці працівника оцінюється в $113 тис. і $115 тис. відповідно, тобто в 16 або 6 разів вище. А середньосвітова вироблення на трудящого - $25,2 тис. і $36,6 відповідно.

Тепер відповімо на головне питання статті: збільшення робочого часу (скасування свят, скорочення відпусток тощо), може, трохи і ненадовго підштовхне виробництво, але ніяк не дозволить наздогнати розвинений світ. Це все одно що ще швидше поганяти коней, поки вони не заваляться, замість того, щоб нарешті пересісти на автомобіль. Де його взяти - інше питання, що стосується в першу чергу технологій, але не свят.

    Реклама на dsnews.ua