• USD 27.8
  • EUR 33.6
  • GBP 38.9
Спецпроєкти

Чому Україна виграє від скасування іранських санкцій найбільше

Зростання конкуренції між арабськими та іранськими нафтовими корпораціями може реанімувати вітчизняний ринок нафтопереробки
Фото: report.az
Фото: report.az
Реклама на dsnews.ua

Затяжне зниження світових цін на нафту перемістила центр найбільшої рентабельності нафтової індустрії в нафтопереробку. Скуповувати дешеву нафту і продавати дорогий бензин стає прибутковішим, ніж її добувати. Ще більше доходів обіцяє перевезення палива танкерами або перекачування по трубах. Тому в очікуванні скасування санкцій проти Ірану арабські компанії ще в середині 2015 р. почали збільшувати свої інвестиції в цей сектор. А 10 січня другої наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммад бен Сальман заявив The Economist, що його країна задумалася про продаж частини активів самої успішної нафтової компанії світу — державного гіганта Saudi Aramco. Спеціалізована галузева преса в США і ЄС відразу припустила, що Saudi Aramco готується стати публічною і провести IPO. Це буде означати лише одне: саудівські лідери арабського світу готують конкурентний удар по Ірану.

До останнього часу Saudi Aramco купалася в прибутках від видобутку і майже не займалася розвитком сектора НПЗ і мереж АЗС. Тепер ситуація може змінитися. При цьому знекровлений санкціями Іран ще довго не зможе витримувати конкуренції на світовому ринку нафтопереробки і збуту. Щоб вийти з нинішньої збиткової позиції, країні необхідно відновитися після довгих років внутрішнього інвестиційного голоду. Найкраще ситуацію охарактеризував державний секретар США Джон Керрі. За його словами, після зняття міжнародних санкцій Іран отримає доступ до раніше заморожених коштів в розмірі близько $55 млрд. "Все ж Ірану необхідні порядку $500 млрд, щоб відновлювати свою інфраструктуру видобутку", — заявив глава американського Держдепартаменту.

В очікуванні скасування санкцій проти Ірану нафтогазові корпорації Катару і Саудівської Аравії вже закріпилися в Польщі, Литві, Хорватії та Угорщини. Їх наступною метою має стати самий об'ємний і перспективний ринок нафтопродуктів Східний Європі — український

Головний шанс арабських нафтових корпорацій приборкати Іран — ізоляція конкурента від локальних ринків збуту продуктів переробки нафти на Далекому Сході і в Європі. В очікуванні скасування санкцій проти Ірану нафтогазові корпорації Катару і Саудівської Аравії в 2015 р. закріпилися в раніше незнаної ними ніші європейського ринку — Польщі, Литві, Хорватії та Угорщини. Такий стрибок на нові ринки тільки початок вимушеної арабської експансії в ЄС. Її наступною метою має стати самий об'ємний і перспективний ринок нафтопродуктів Східний Європі — українська.

У 1998-2011 рр. російські інвестори та їх місцеві ставленики скупили майже всі НПЗ в Україні. Їх метою була повна зупинка переробки і переведення країни в абсолютну залежність від імпорту. Мало хто в Києві нині сперечається з тим, що майже повний перехід на імпорт нафтопродуктів — результат майстерно влаштованого росіянами колапсу інвестактивності в українській нафтопереробці. Владі занадто довго годували населення казками, що ми не здатні купувати нафту ніде, крім як у РФ. І багато хто вірив цим твердженням, але лише до тих пір, поки сусідні Польща та Угорщина не почали переходити на арабське нафтове сировину.

Зараз арабські інвестори і трейдери, які мають більш дешевими ресурсами, наполегливо витісняють нафтокомпанії РФ зі Східної Європи. Головну роль у такій експансії грає очікування зовнішньоторговельної та інвестиційної активізації Ірану на європейських ринках. Вакуум поки склався тільки в Україні та Румунії. Ці країни володіють шістьма і дев'ятьма великими НПЗ відповідно. Але 90 і 75% з них потребують серйозної модернізації. На її проведення сумарно було б як мінімум $17,8 млрд прямих зовнішніх інвестицій. Поки Іран був закритий санкціями, араби не цікавилися сходом Європи, і компенсувати цей дефіцит не було кому, якщо не рахувати кількох невдалих спроб Лівії. Навіть найбільші регіональні гравці — польська Orlen і угорська MOL — з працею знаходили потрібні фінансові ресурси. Користуючись нездатністю України і Румунії в повну силу розгорнути свої НПЗ, російські нафтокомпанії жиріли, заробляючи на імпорті.

Після скасування санкцій цей регіон Європи став, безумовно, цікавий арабським експортерам. Тому Україні потрібно правильно розставити свої пріоритети. Перший можливий варіант — кинути всі сили на стимулювання експорту відкривається Іран, щоб заробити на відновлення економіки країни. Але це принесе доходи лише тим українським експортерам чорних металів, нафтогазового та енергетичного обладнання, які давно і добре знають іранський ринок. Другий сценарій — не відмовляючись від українських експортних амбіцій, надати конкурентам Ірану на світовому ринку нафти плани розвитку вітчизняного нафтового сектора. Якщо на цьому інвестиційному терені України випередять її країни-сусіди, наша переробка нафти опиниться на узбіччі нового і дуже яскравого етапу розвитку світової нафтової індустрії.

Реклама на dsnews.ua

Хто допоможе Ірану відновитися

Відміна санкцій відносно Ірану і двох-трирічний період його відновлення здатні привести до структурних потрясінь у світовій економіці. Названа Керрі сума — лише половина річного обороту однією з "трильйонних" товарно-фондових бірж, які знаходяться в розташованій неподалік від Ірану, Індії. Індійські банки і корпорації несамовито конкурують з арабськими країнами і КНР за ринки країн третього світу в Африці та Азії. І для швидко зростаючої економіки Індії такий клієнт, як вільний від санкцій Іран, просто безцінна і стратегічно важлива знахідка. Поки Китай буде слабшати, розбиратися з політичною ситуацією і своїми зовнішніми зв'язками з Росією, індійська економіка, спираючись на нафту Ірану, стане працювати на більш прикладні і менш складні цілі.

    Реклама на dsnews.ua