Посол Естонії: Ми дуже страждаємо від антиросійських санкцій, але про скасування не може бути й мови

"ДС" ЗМІ писали, що в ході січневого зборів ради Центристської партії естонський прем'єр Юрі Ратас визнав складне становище в економіці країни і виступив за скасування антиросійських санкцій. У Естонії настільки важке становище?

Р. А. Звичайно, естонський економічний ріст міг бути і вище. Але Естонія - країна маленька, з невеликою експортує економікою і тому в багатьох нюансах залежить від сусідів, особливо Фінляндії та Швеції. Наприклад, у Фінляндії останні кілька років економічне зростання не настільки стрімкий, що впливає і на нашу економіку. Що стосується заяви нашого прем'єр-міністра Юрі Ратаса про бажання скасувати санкції проти РФ, то я не погоджуся з такою інформацією. Оскільки точно знаю, що Естонія, як і раніше, підтримує антиросійські санкції.

"ДС" Ви ж не станете заперечувати, що антиросійські санкції і контрсанкции РФ не самим позитивним чином впливають на естонську економіку?

Р. А. Немає. І за результатами більшості досліджень, від цих санкцій страждають саме прибалтійські країни. Але в ситуації, коли анексований Крим і триває війна на сході України, не може бути й мови про скасування антиросійських санкцій.

"ДС" За яким економічним позиціям у зв'язку з санкційних режимом Естонія опинилася в "великому мінусі"?

Р. А. Стало менше транзиту російської нафти. Але я б не став стверджувати, що це тільки результат впливу обопільних санкцій. РФ зараз будує свої нові порти і хоче здійснювати перевезення через них. Зважаючи санкцій наші фермери і виробники харчових продуктів не можуть експортувати свої товари в Російську Федерацію. І це дуже відчутний мінус. Але російський ринок завжди був нестабільним. Росспоживнагляд, часто посилаючись на виявлені відхилення від санітарних норм, міг за 24 години зупинити весь експорт тієї чи іншої продукції. Тому наш уряд вже більше десяти років попереджає вітчизняних фермерів про те, щоб вони не покладали великі надії на російський ринок. І багато експортери прислухаються. До того ж 75% естонського експорту останні десять років направляється в Європейський Союз. У Росії йшло близько 12%, а зараз (у зв'язку з санкціями) - 7%.

"ДС" А в цілому, як ви оцінюєте нинішній стан економіки Естонії в порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу?

Р. А. Наша економіка в останні три роки щорічно зростала на 1,7 %. Цей показник, наприклад, в два рази вище середнього рівня по єврозоні. Взагалі зараз серед країн ЄС мало хто може похвалитися високим економічним зростанням. Хіба що Люксембург.

"ДС" тобто налаштовувати стосунки з РФ до офіційного скасування антиросійських санкцій ваша країна не має наміру?

Р. А. Немає. Естонія - дуже проєвропейський держава. Взагалі для нас дуже важливо зберегти єдність Європейського Союзу і не про якихось індивідуальних угодах з РФ мови бути не може. Не приховую, відносини між нами складні. Політика Росії щодо балтійських країн завжди була не дуже позитивною. Тому труднощів вистачає. Тим не менше ми намагаємося налагоджувати цивілізований діалог. Приміром, введений спрощений візовий режим для громадян, у кого родичі поховані в Естонії і Росії. А ось Договір про кордон між нашими державами РФ досі не ратифікувала. До того ж нас турбує політика Росії: події 2008 року в Грузії, сьогоднішній українсько-російський конфлікт.

"ДС" На сьогодні економіка Естонії визнана вільною серед колишніх радянських республік. А в 2013 р. вона займала шістнадцяте місце у світовому рейтингу, обігнавши Фінляндію, Швецію і Німеччину. Що стало основою для економічної самодостатності Естонії?

Р. А. Я б не порівнював нашу економіку тільки з пострадянськими країнами. Останні п'ятнадцять років вона входить у десятку найбільш відкритих економік світу. Ми навіть були в першій п'ятірці. Ще з 1992-1994 рр. в процесі реформ наша економіка стала відкритою. Сталося це завдяки знаменитій "шокової терапії" в Естонії, яка передбачала ліквідацію митних бар'єрів, скасування субсидій вітчизняним виробникам і фермерам (зараз як члени Євросоюзу ми підтримуємо сільськогосподарську галузь) і т. д. Також ми втратили російського ринку, так як РФ не подобалася тодішня естонська політика. У результаті ми повинні були стрімко переорієнтуватися на західний ринок. Звичайно, зробити це було вкрай важко: майже двадцять років іноземні компанії використовували Естонію як виробничу базу, а наших громадян — як дешеву робочу силу.

"ДС" Але сьогодні ситуація змінилася?

Р. А. Так, нині Естонія відома своїми фірмами, у тому числі як IT-держава і батьківщина Skype. Крім того, праця естонців став оплачуватися набагато вище, і ми вже не така дешева країна для іноземних виробників.

"ДС" Ви акцентували, що рівень естонської економіки щороку збільшується на 1,7%. А як з рівнем життя естонців, зростає в унісон?

Р. А. Зарплати зростають швидше, ніж економіка в цілому. Хоча економічні експерти нарікають, що з-за цього продуктивність праці та конкурентоспроможність знижується. Але нове естонський уряд - лівоцентристи, виступають за зменшення податків. Приміром, якщо людина заробляє в місяць 500 євро і менше, то податок з цієї суми не обчислюється державою. Ті, хто заробляють більше, платять зі свого заробітку 20%.

"ДС" Під час кризи 2008 р. Естонія не вдавалася до допомоги ззовні. Як вам це вдалося?

Р. А. Тут збіглися думки тодішнього правоцентристського уряду і народу. До того ж, як правило, борг бере одне покоління, а віддавати доводиться іншому. А це суперечить менталітету естонців. Зараз державний борг Естонії складає всього 10%, і він найнижчий в Євросоюзі.

"ДС" Через чергового загострення ситуації на Донбасі не можу не запитати, як ви оцінюєте нинішні російсько-українські відносини? РФ не оминути ще однієї фази санкцій?

Р. А. В кінці січня естонський парламент (Рійгікогу) виступив за посилення антиросійських санкцій. Дуже важливо, що ЄС продовжує політику антиросійських санкцій, які триватимуть до кінця червня 2017 р. Якщо ситуація на Донбасі не зміниться в кращу сторону, я сподіваюся, що ЄС продовжить санкції і в майбутньому. Позиція ЄС - це не тільки "голос" Брюсселя, але і думки 28 європейських країн.

"ДС" Вам не здається, що перша скрипка в ЄС - Німеччина, бажання якої майже не дискутуються?

Р. А. Німеччина, звичайно, дуже важлива, і вона дуже відповідально ставиться до своєї ролі. Але все-таки рішення ЄС - це компроміс між країнами-членами.

"ДС" Для України сьогодні гостро стоїть газове питання. Як Естонія забезпечує себе газом і енергоносіями?

Р. А. З енергоносіями справи в Естонії йдуть непогано. Що стосується забезпечення електрикою, то ми самодостатні. У нас є сланець, з якого ми виробляємо електроенергію. Якщо говорити про газ, то весь потрібний обсяг, Естонія закуповує в Росії. Років дванадцять тому прибалтійські держави не мали енергетичної зв'язки з іншими країнами ЄС. Тепер ситуація змінилася, і наша країна має спільний ринок електроенергії з Фінляндією. Тобто ми купуємо електроенергію один у одного в залежності від ціни. Така ж ситуація очікується і на ринку газу. У липні минулого року Європейська комісія прийняла рішення про фінансування будівництва газового проводу між Естонією і Фінляндією. В результаті наша країна стане частиною енергетичного ринку Європейського Союзу та північних країн ЄС. Крім того, вже заробив порт в литовській Клайпеді, що імпортує LNG-газ.

"ДС" Як вашій країні вдається вибудовувати цивілізований діалог з "Газпромом", притому що відносини Естонії та Росії ніколи не були особливо люб'язними? Україні це чомусь не вдається...

Р. А. Якщо розглядати хронологію діалогу України з російською компанією "Газпром", то не можна не помітити певних корупційних схем у цих відносинах, де замішані великі гроші. Що стосується Естонії, то наше населення споживає менше 10% енергії. У нас в країні мало підприємств важкої промисловості, якими газ витрачається у величезних кількостях, а також на обігрів будинків ми використовуємо не так багато газу, як в Україні. Але головне, наші контракти з "Газпромом" — прозорі.

"ДС" Якщо говорити про суто побутової стороні питання, наскільки дорого обходиться естонцям опалення в зимовий період?

Р. А. За зимовий обігрів квартири приблизно 80 кв. м доведеться заплатити трохи більше 100 євро. Якщо ж додати до цього ще рахунку за інші комунальні послуги, сума складе близько 200 євро.

"ДС" Середньостатистичному естонцю посильні такі тарифи на комуналку?

Р. А. В принципі, так. Середня зарплата в Естонії - 1100 євро, мінімальна - трохи менше 500 євро.

"ДС" А скільки в Естонії отримують вчителі у школі і лікарі, які працюють у державних медичних закладах?

Р. А. Від 1100 євро в місяць. Що стосується лікарів, то у нас майже немає приватної медицини. А державна фінансується з податків естонців — з 33% соціального податку, який сплачує роботодавець, 13% йде на медичне страхування. Податок чималий, зате якість медицини хороше і операції в лікарнях нашим громадянам робляться безкоштовно.

"ДС" Естонія - одне з передових держав у сфері електронних адміністративних послуг. Декларація доходів, здійснення платежів, зв'язок з поліцією, голосування на виборах і інше — все через Internet. Виправдали себе ці нововведення?

Р. А. Очікування виправдалися, адже наша країна одна з найбільш розвинених в даній галузі. Процес электронификации в Естонії стартував у 1990-х рр. А все почалося з того, що естонці стали активно користуватися банківськими електронними послугами. Паралельно розвивалися електронні державні послуги. Зараз у нас вже можна проводити всі операції з ID-картками, навіть проголосувати на виборах можна за допомогою Internet. Тобто майже все можна зробити, не виходячи з дому. Щоб естонець пішов оформляти якийсь папір у контору, це з розряду незвичайних пригод. Я, наприклад, не відвідав за останні п'ятнадцять років жодного чиновника або державної установи. Взагалі в Естонії особиста присутність потрібна лише у трьох випадках: для отримання паспорту громадянина, в загсі для укладення шлюбу та для проведення операції купівлі-продажу нерухомості.

"ДС" А які ще цікаві електронні нововведення введені в Естонії?

Р. А. Хочу звернути увагу, що відтепер іноземець або іноземна підприємство може через Internet зареєструватися в Естонії як приватний підприємець (не залишаючи своєї країни). І якщо зареєструватися в нашому посольстві в Києві, то можна отримати естонську ID-картку, яка, звичайно, не дає громадянства і права участі у виборах, але відкриває доступ до різних електронних послуг на території Естонії. До речі, в інших країнах світу поки немає такої послуги, і наша держава в цьому сенсі знову стала першопрохідцем. Коли я працював у Бельгії, сотні бельгійців реєстрували приватними підприємцями Естонії. Можливо, це зацікавить і українців.

"ДС" Декларація про доходи в Естонії також оформлюється в електронному вигляді. Її повинні заповнювати всі громадяни: від сантехніка до президента країни? Або як в Україні — лише верхівка влади?

Р. А. В нашій державі прийнято щорічно декларувати свої доходи, так як податки платять всі. А як може бути по-іншому? Цю процедуру вже п'ятнадцять років здійснюють через інтернет понад 95% естонців, сьогодні навіть більше 99%. Щодо оприлюднення доходів, то у нас ситуація дещо інша, ніж в Україні, бо в Естонії корупція майже відсутня, а зарплати високих чиновників публічні. До того ж декларації наших міністрів і членів парламенту не настільки значні з фінансової точки зору. Якщо говорити про себе, то як посол я не декларую свої доходи. А раніше, працюючи на високих посадах в урядових установах, повинен був щорічно це робити. Але подана мною інформація перебувала в закритому конверті і була призначена виключно для перевіряючих органів.

"ДС" Естонія неодноразово привітала зусилля України щодо руху у напрямку до НАТО. Вірять в Естонії, що прийде час, і Україна приєднатися до Північноатлантичного блоку?

Р. А. Звичайно, ваша держава рухається у напрямку до НАТО. Але якщо говорити про членство, то це не в найближчому майбутньому. Україні треба провести безліч реформ, щоб позбутися радянської спадщини і застосовувати стандарти НАТО. Потім вона зможе стати кандидатом на вступ до НАТО.

"ДС" "Не в найближчому майбутньому", це скільки років, на ваш погляд?

Р. А. Складно сказати. Все залежить від політичного і економічного розвитку вашої країни. Якщо пройде успішна боротьба з корупцією, мирним шляхом вирішиться конфлікт на Донбасі, і взагалі, коли Україна стане нормальною європейською країною — в такому разі НАТО буде дуже важко відмовити їй у своєму членстві.

"ДС" А може, для України краще бути розумнішими і залишитися позаблоковою державою?

Р. А. Я не можу в такому питанні давати поради. Це повинен бути вибір українського народу. Скажу лише, що естонці з першого дня здобуття незалежності прагнули повернутися в Європу - стати членами ЄС і НАТО. Але для цього нам знадобилося дванадцять років. Звичайно, були і противники вступу Естонії в НАТО (зокрема, серед російськомовного населення), але їх відсоток малочисельний. А політики майже 100% підтримували цю ідею.

"ДС" В країні проводився всенародний референдум з цього приводу?

Р. А. Немає. Референдум був тільки з питання вступу в Євросоюз: 2/3 проголосували за і 1/3 - проти. На даний момент 75% естонців підтримує членство нашої країни в ЄС.

"ДС" тобто, незважаючи на Brexit, незважаючи на популярність євроскептицизму, в Естонії такі настрої відсутні?

Р. А. Не стану приховувати, що на нашу країну теж поширилася євроскептична риторика. Але вона не зустрічає значної підтримки у естонців. Так, у нас знайдуться політики, які б хотіли, щоб Брюссель нічого не диктував державам-членам. Але в тому і сенс Євросоюзу, що у нас мають бути спільні правила життя. Особливо маленькі країни від цього виграють. І якщо якийсь з держав—членів ЄС не слід правилами, тоді, звичайно, Брюссель має права втручатися в ситуацію.

Герт Антсу, посол Естонії в Україні

Народився: 20 жовтня 1974 р. в Пярну (Естонія).

Освіта: 1999-2000 рр. Тартуський університет, магістр гуманітарних наук в галузі політології; 1996-1997 рр. Коледж Європи, Натолін, Польща; 1994 р. - Університет, р. Орхус, Данія; 1992-1996 рр. Тартуський університет, бакалавр політології.

Кар'єра: з вересня 2016 р. Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні; 2012-2016 рр. Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Королівстві Бельгії (за сумісництвом у Великому Герцогстві Люксембург та Швейцарської Конфедерації); 2008-2012 рр. заступник постійного представника Естонії в ЄС; 2004-2008 рр. Директор у справах ЄС і радник прем'єр-міністра; 2003-2004 рр. керівник Секретаріату ЄС, 1997-2003 рр. радник, а потім начальник відділу планування та аналізу, Секретаріат ЄС; 1999-2008 рр. викладач європейських досліджень в Талліннському університеті.

Одружений, має двох дочок, одного сина.

Хобі: історія, читання, біг, футбол, виноробство.