• USD 27.9
  • EUR 33.9
  • GBP 39.4
Спецпроєкти

Просто прибрати нулі. Що таке деномінація

Роз'яснюємо значення ще одного фінансового терміна — «деномінація» — і чому українцям поки що не варто її боятися

Одна з найбільш глобальних деномінацій в наші дні сталася в 2009 р. в Зімбабве: трильйон старих зімбабвійських доларів міняли на один новий / Getty Images
Зміст

Що таке деномінація?

Деномінація (від латинського denominatio — «перейменування») — це разова стрибкоподібна зміна номінальної вартості (номіналу) грошей.

Як правило, при проведенні деномінації випускаються нові купюри, нулів на яких набагато менше, ніж було на попередніх. Наприклад, на зміну купюрі в 1000 дирхамів приходить купюра в 1 дирхам. Число скоротили на три нуля — в таких випадках кажуть, що деномінація була на три порядки.

Відповідно, якщо до проведення деномінації літр молока, наприклад, коштував 50000, дирхамів, то в результаті грошової реформи, проведеної з коефіцієнтом «1000: 1», він обійдеться 50 дирхамів.

З кредитами та іншими фінансовими зобовʼязаннями справа йде аналогічно: якщо до деномінації на три порядки клієнт був винен банку своєї країни 100 тис. дирхамів, то після її проведення його борг банку складе 100 «нових» дирхамів.

До деномінації зазвичай підштовхує знецінення грошей, що виявляється в швидкому зростанні цін. Тобто коли мова йде вже не про інфляцію (яка сама по собі нормальний процес), а про гіперінфляцію. Єдиного показника, коли інфляція стає «гіпер», економісти не вивели, але загальноприйнятий показник — понад 200% на рік.

Для чого проводиться деномінація?

Щоб полегшити розрахунки, випуск грошей і щоб повернути довіру до національної валюти.

Коли літровий пакет молока коштує 100.000.000 умовних песо, а до молочника доводиться йти з валізою купюр, грошові розрахунки в країні виявляються паралізовані. Населення починає використовувати сурогати грошей або іноземну валюту.

У такій ситуації цілком логічно (якщо усунені причини гіперінфляції) випустити нові гроші, замінивши, наприклад, 100.000 «старих тугриків» на 1 «новий тугрик» з тієї ж купівельною спроможністю.

Тут треба розуміти, що проведення деномінації — дорога процедура. Адже потрібно виготовити нові гроші (передрукувати паперові купюри і монети) в масштабах всієї держави. А потім ще й замінити ними старі, а ті — вивести з обігу.

У деяких випадках деномінація проводиться ще й з метою вивести з обігу гроші, отримані незаконним шляхом. Наприклад, доходи від бізнесу, з яких не були сплачені податки. В цьому випадку при обміні грошових коштів від фізичних та юридичних осіб вимагають предʼявити документи про джерело походження обмінюваних купюр (якщо сума понад обумовленого державою ліміту).

Чим відрізняються деномінація від девальвації?

На відміну від деномінації як "скорочення нулів" девальвація — це реальне зниження курсу національної валюти. Зазвичай девальвація або офіційно здійснюється центробанком як банківським регулятором, або стає наслідком якихось дій державних органів — наприклад, різкої зміни умови проведення валютних операцій.

При девальвації національної валюти втрачає свою вартість щодо іноземних валют (а значить, імпортних товарів і послуг). Навпаки, деномінація дозволяє повернути грошей якусь «пристойно виглядаюючу» вартість. Але якщо причини, що викликали гіперінфляцію і девальвацію не усунуто, то і деномінація великого сенсу не має — все одно незабаром доведеться малювати на купюрах нові нулі.

Чи загрожує Україні деномінація?

Деномінація гривні не проводилася ні разу — тому і слово це у нас залишається маловідомим. Більш того, немає ні необхідності, ні планів робити це в доступному для огляду майбутньому. А ось наші сусіди — Білорусь — свою національну валюту деноміновала вже три рази. Втім, українська гривня навіть в свої найгірші часи і близько не досягала таких темпів, якими зазвичай знецінювався білоруський рубль. До слова, саме з цієї причини українці користуються металевими монетами з 1996 р., а у білорусів вони зʼявилися тільки в 2016-му.

Потреба в деномінації української гривні може виникнути тільки в тому випадку, якщо з якихось причин (швидше за все політичних) НБУ кардинально змінить свою монетарну політику і почне активно «друкувати гроші» (тобто емітувати нічим не забезпечені засоби) Слідством стане різке падіння купівельної спроможності національної валюти. Все частіше будуть зʼявлятися нові купюри з усе більшою кількістю нулів на них, а металеві гроші швидко вийдуть з обігу природним чином. І ось коли купюр з безліччю нулів стане занадто багато, а за булку хліба доведеться розраховуватися мільйоном гривень — тоді і прийде час для деномінації, тобто для грошової реформи в Україні.

Втім, все це ми описали чисто гіпотетично. Монетарна політика НБУ досить жорстка, і в доступному для огляду майбутньому вона навряд чи перестане бути такою.

Що таке «прихована деномінація»?

Це досить спірна концепція, але не розповісти про неї ми не можемо. В українському контексті йдеться про заміну паперових гривневих купюр на монети. Нагадаємо, що монета номіналом 5 грн була введена в обіг з 20 грудня 2019 року, а монета 10 грн — в середини 2020-го. В цілому НБУ вирішив повністю відмовитися від паперових гривень чотирьох початкових номіналів на користь металевих аналогів, попутно припинивши випуск 1-, 2-, 5- і 25-копійчаних монет.

Це обґрунтовується як економією (металеві гроші можуть обертатися до 20 років, а паперові доводиться оновлювати щороку-два), так і світовою практикою — в більшості розвинених країн в обігу перебувають 12 грошових номіналів. Описана вище заміна (з подальшим випуском 1000-гривневої купюри) дозволила скоротити українські номінали до 11, а також наблизитися до оптимального співвідношення банкнот і монет в обігу.

Ряд експертів вважає заміну банкнот монетами формою прихованої деномінації: на їхню думку, монети і банкноти в новому форматі насправді виконують функції більш низьких номіналів. Однак тут швидше питання психології, до монети в 10 копійок люди починають ставитися як до однієї копійки, відбувається психологічне «відкидання нуля». У чомусь це дійсно відображення того факту, що гривня з 1996 р. знецінилася в 15 разів, але в цілому «прихована деномінація — спірний термін».

Приклади деномінації

Наймасштабніша успішна деномінація в історії пройшла в 1923 році в Німеччині: 1 000 000 000 000 (один трильйон!) старих марок міняли на 1 (одну!) нову. В наші дні аналогічна деномінація пройшла в лютому 2009 р. в Зімбабве: там теж трильйон старих зімбабвійських доларів міняли на один новий. Ось тільки, на відміну від Німеччини, вона не мала ефекту: вже через три місяці оборот зімбабвійських доларів взагалі довелося заборонити. З тих пір замість них населення використовує долари США, фунти стерлінгів, а також валюти сусідніх держав з більш стабільними економіками.

Серед сусідів України частіше за всіх деномінацію проводила Білорусь — як згадувалося вище, цілих три рази, починаючи з 1992 р. (в 1994, 2000 і 2016 рр.). Причина завжди була одна і та ж: «білоруське економічне диво» в значній мірі забезпечувалося щедрими Держсубсидіями державним же підприємствам. Далі ці гроші надходили населенню, і нацбанку країни постійно доводилося друкувати нову готівку, все більш високих номіналів. В результаті білоруська інфляція регулярно ставала рекордної в Євразії. Остання деномінація в Білорусі пройшла 1 липня 2016 року — в 10 тис. разів. Тобто на зміну купюрі в 10 тис. білоруських рублів прийшла купюра в 1 білоруський рубль. Точніше, не купюра, а монета: вперше після 1991 р. білоруси почали користуватися металевими монетами і копійками, а номінал першої купюри в ряду — пʼять білоруських рублів.

    Реклама на dsnews.ua