Путівник у туман. Що Шмигаль з другої спроби придумав зробити з Україною

У новій програмі дій уряду, на думку експертів, дуже багато води і протиріч, але мало конкретики

Фото: УНІАН

Нова стара програма

Кабінет Міністрів представив Верховній Раді другий варіант програми своєї діяльності на середньо- та довгострокову перспективу. Фактично це програма, що позначає цілі і завдання уряду Дениса Шмигаля на найближчі п'ять років.

Нагадаємо, що перший варіант програми Верховна Рада 4 червня повернула, відправивши його на доопрацювання. Прем'єр і сам просив парламент повернути йому цей документ, наполігши на тому, що потрібно підготувати більш якісний варіант. "ДС" вирішила проаналізувати новий варіант програми і спробувала зрозуміти, куди буде вести українську економіку нинішній уряд і які на цьому шляху будуть проміжні етапи.

Багато слів, але мало чисел

Загалом програма надмірно рясніє безліччю загальних фраз, і впадає в око майже повна відсутність конкретики і цифр, за які можна було б зачепитися при її аналізі.

Зокрема, ті цифри, які в ній все-таки є, дають прогноз падіння економіки у поточному році: ВВП може впасти на 4-8% порівняно з 2019 р., НБУ прогнозує зниження експорту на 10%, імпорту - на 14,5%, дефіцит бюджету може збільшитися до 8% ВВП, а рівень безробіття зрости до 9,5%.

Серед викликів, які стоять перед нинішнім урядом, вказана і пандемія коронавірусу, з якою Кабмін має намір боротися шляхом введення адаптивної моделі карантину, заснованої на ризикоорієнтованому підході, який передбачає масштабне тестування населення і контроль за поширенням вірусу. "ДС" вже аналізувала програму Кабміну щодо подолання захворювання.

Новий шлюбний контракт з ЄС

У програмі Кабміну йдеться про те, що він має намір домогтися поновлення Угоди про асоціацію з ЄС, однак подробиць з цього питання не наведено жодних. Але їх можна почерпнути в інтерв'ю віцепрем'єра з питань євроінтеграції Ольги Стефанишиної, в якому вона заявила, що Україна вже зробила досить домашньої роботи, щоб говорити про повну лібералізацію у напрямку чотирьох свобод - вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу. Крім того, українська сторона хоче оновити всі доповнення до угоди та торговельну частину. Предметом переговорів, зокрема, буде зниження ставок ввізного мита при постачаннях українських товарів у Європу і, можливо, збільшення квот на безмитний експорт української продукції. Також Стефанишина зазначила, що українська сторона може порушити питання про підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС.

Цифра - наше все

Один із розділів програми діяльності Кабміну - розвиток ІТ-бізнесу і цифрового ринку. Однак, як не дивно, ніяких цифрових орієнтирів в цьому розділі немає. Замість цього є "залучення інвестиційного капіталу для розвитку ІТ-бізнесу, інших галузей креативної економіки шляхом створення доступних інструментів залучення інвестицій та впровадження спеціального правового режиму діяльності". Що саме мається на увазі, зрозуміти складно: які будуть доступні інструменти і який спеціальний правовий режим діяльності ІТ-галузі, Кабмін вирішив не уточнювати. Швидше за все, тут урядовці вирішили застосувати старе правило бюрократів: чим заплутаніша мета, тим менше відповідальності за відсутність результату.

Правда, в розділі є два більш чітких пункти. Перший - розробка і реалізація державної політики щодо віртуальних активів. Мається на увазі, що Кабмін нарешті зважиться оформити законодавче та нормативне поле для використання в Україні криптовалют.

Другий пункт - приєднання України до Єдиного цифрового ринку ЄС шляхом отримання нашою країною режиму внутрішнього ринку ЄС у сфері телекомунікаційних послуг та поступова інтеграція в Єдиний цифровий ринок ЄС ("цифровий безвіз"). Однак експерт Роман Химич попереджає, що для європейських ринків телекомунікаційних послуг характерно досить інтенсивне регулювання, насамперед технічне. "Це те, на чому погорів український агропром, коли зрозумів, що недостатньо просто отримати номінальне право вийти на ринок, потрібно ще й відповідати численним стандартам", - зазначив він.

За словами Химича, положення програми Кабміну багато в чому схожі на гасла, без конкретики - уряд хоче, щоб українці отримували мобільний зв'язок за тим же стандартом, як у Європі. "Це досяжно. Але інша справа - яку ціну доведеться за це заплатити?" - сказав він. Експерт навів приклад зі зниженням українською стороною ставки міжнародного інтерконекту, коли європейські оператори зі свого боку цього не зробили, і це призвело до значних валютних втрат українських компаній.

В результаті Кабмін сподівається підвищити внесок IT-галузі в український ВВП з нинішніх 3-4 до 10%. Однак досягнення цієї мети досить спірне, адже український сектор працює переважно на аутсорс, ступінь застосування українських розробок в Україні ж поки залишається невисокою. IT - це сервіс для інших галузей, тому вирости він може тільки у зв'язці з іншою економікою.

Економіка проти податків

Один з найбільших розділів програми присвячений Мінекономіки, на яке покладається дуже багато завдань. Однак, як і у всьому іншому документі, в цьому розділі уряд вирішив обійтися загальними словами і загальноприйнятими цілями, про які вже неодноразово йшлося у планах урядів попередніх.

Однак деякі пункти взагалі ставлять читача в глухий кут. Наприклад, Мінекономіки має "налагодити ефективну систему комунікації з метою моніторингу та вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні". Сказано сильно, але в Україні вже є такі системи комунікації - ті ж Європейська Бізнес Асоціація (куди входить понад 1,1 тис. іноземних та українських компаній) та Американська торгова палата в Україні регулярно сигналізують уряду України про проблеми з бізнесом, що виникають.

Позаштатний консультант комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Ілля Несходовський вважає, що цей варіант програми опрацьовано краще, ніж попередній, однак і в ньому є багато протиріч. Наприклад, уряд піклується про розвиток бізнесу, але при цьому впроваджуються фіскальні способи наповнення бюджету. За його словами, раніше для підтримки бізнесу хотіли ввести податок на виведений капітал, але тепер про нього говорять дуже обережно. "При цьому прямо йдеться про запровадження тотального контролю за витратами населення - проведення нульового декларування та контроль за витратами з метою оподаткування. І те, що зараз робить податкова,, повністю це підтверджує - політика держави та уряду спрямована не на те, щоб підтримувати економіку, а на те, щоб будь-якими способами наповнювати бюджет", - сказав він.

Тому, вважає Несходовський, навіть якщо в програмі йдеться про підтримку бізнесу фінансово, незрозуміло, за рахунок яких ресурсів це буде здійснюватися.

За словами експерта, в програмі багато гасел, мало конкретики, а деякі пункти сформульовані таким чином, що незрозуміло, куди будемо рухатися - на посилення контролю чи на лібералізацію. "Якщо вживається слово "перегляд", то що воно означає? Стане простіше бізнесу чи складніше?" - сказав він.

У програмі Кабміну закладено також експортне кредитування, зокрема, створення експортно-кредитного агентства (про його необхідність говорять вже багато років), реалізація "промислового безвізу" і активне просування українських товарів. До речі, тема "промбезвізу" тягнеться вже десятиліттями, нещодавно у ній докладно розбиралася "ДС", і для того, щоб дійсно досягти успіху на цьому фронті, явно недостатньо загальних фраз.

Дісталося програмі уряду і від колишніх колег, яких "пішли" з посади зовсім недавно. Наприклад, екскерівник митниці Максим Нефьодов вважає, що програма в частині розвитку митниці - набір загальних фраз. "Замість "встановимо Х нових сканерів і ваг" "розвиток інституційної можливості у частині застосування технічних засобів митного контролю". Ні слова про реконструкцію пунктів пропуску, жодного слова про новий IT, ні слова про можливість самостійного оформлення посилок і авто, ні слова про кадри взагалі — ні про переатестації, ні про контракти, ні про нову зарплату. Жодного слова про боротьбу з корупцією. Ні слова про конкурси. Ні слова про спільний з ЄС контроль на кордоні. Ні слова про постмитний аудит..." - перерахував він пункти, які, на його думку, в програмі реформи митниці повинні бути.

Нефьодов також додав, що його команду звільнили з митниці під гаслами, що реформа неактуальна, нею потрібно пожертвувати заради ручного збільшення зборів до бюджету. "Вгадайте, про що немає ні слова "очікувані результати"? Правильно! Ні слова про збільшення зборів до бюджету!" - здивувався колишній головний митник України.

І ще трошки реформ

Крім усього іншого, Кабмін Дениса Шмигаля обіцяє провести демонополізацію ключових галузей економіки, здійснити реформування Антимонопольного комітету з метою державного захисту конкуренції і забезпечити рівність умов доступу до ринків і ресурсів.

Крім того, уряд планує сформувати конкурентні ринки комунальних послуг ("ДС" вже писала про плани відкрити для широкого кола компаній ринок поставок газу для населення), а також впровадити нові підходи до визначення та застосування прожиткового мінімуму, який повинен бути підвищений до його реальної величини і, якщо відповідні законодавчі зміни ухвалять, з 1 січня наступного року буде встановлюватися в розмірі не менше 40% величини середньої зарплати в Україні за попередній рік.

Саме реформи, перераховані в останніх двох абзацах, можна вважати одними з найбільш конкретних завдань уряду, що легко перевіряються. Однак ці ідеї вже не є новиною, вони навіть були предметом останніх домовленостей з МВФ. Тепер можна вже не говорити, а робити.