Сергій Рибалка: Не використовувати держбанки для розвитку економіки — це зрада національних інтересів
На минулому тижні парламент вкотре провалив ряд важливих законопроектів, необхідних для реформування фінансово-банківського сектора. Це вже далеко не перший випадок депутатського саботажу: в момент розгляду проектів у залі фізично не вистачає людей для їх підтримки. Голова профільного комітету Сергій Рибалка впевнений: це пов'язано з небажанням депутатів брати на себе відповідальність за потрібні країні рішення, а політиканство і популізм давно процвітають під куполом.
"ДС" Чим обернеться черговий провал фінансової дня в Раді?
С. Р. Мені дуже шкода, що парламент не знайшов у собі сили прийняти цілу низку законів, які суттєво спростили б життя і бізнесу, і звичайним громадянам. Наприклад, ми пропонували внести зміни в закон про фінмоніторинг - підвищити контрольовану суму від 150 до 250 тис. грн. Після триразової девальвації та зростання цін Держслужба завалена інформацією про мільйони платежів. Підвищення межі дозволило б зменшити бюрократичну тяганину і підвищити ефективність контролю. Провалений закон про електронні гроші і про відповідальність шахраїв. Ми повинні йти в ногу з часом і робити ставку на нові технології. Так чому ми законодавчо не захищаємо людей? Також минулого тижня відправився на звалище закон про ринок ломбардів. Ми ж всі бачимо біля кожної станції метро ці будки, куди люди відносять останні зуби, аби дотягти до зарплати, - під 600-700% річних. Невже ринок на 16 млрд грн не потрібно врегулювати, щоб захистити права споживачів? Але ломбардне лобі не хоче нічого міняти. Я вже не кажу про законопроекти про стимулювання кредитування. І з таким підходом ми стикаємося регулярно: реформи фінсектора нікому не цікаві.
"ДС" Зараз активно обговорюється тема відходу російських банків з ринку. РНБО ввів санкції. Чи вважаєте ви ідею їх швидкого виходу правильною?
С. Р. На відміну від гарячих голів ми в комітеті працюємо системно. Сьогодні російські банки показують гірші результати порівняно з іншими. У них одні з найвищих рівнів поганих кредитів. Їх частка на ринку зменшується, громадяни і бізнес потроху виводять звідти свої кошти. Для деяких з них відхід з ринку - питання часу. І тут найважливіше - захистити кошти українських громадян і бізнесу. Влада зобов'язана була ще два-три роки тому розробити системні рішення. Сьогодні ціна банкрутства одного тільки Ощадбанку - близько 7-8 млрд грн, які доведеться виплачувати громадянам Фонду гарантування. Можуть бути втрачені мільярди гривень українського бізнесу. Є й інші загрози. Ми з експертами проаналізували можливості участі російських банків в поглибленні падіння гривні наприкінці 2014 - початку 2015 років. Спекулятивне розхитування курсу було неможливо без корупційної зв'язку з кимось із керівництва НБУ. В минулому році ми поставили це питання на спільному засіданні нашого фінансового та антикорупційного комітетів парламенту. І звернулися з листом до РНБО з пропозицією створення системи контролю. Але влада, як завжди, реагує тільки тоді, коли хтось починає бити вікна.
"ДС" Чому не склалися стосунки з Гонтарєвої?
С. Р. Ми дуже довго безрезультатно закликали НБУ до співпраці заради порятунку української економіки. І ми єдині, хто з великою групою експертів критикуємо дії НБУ з глибоким обґрунтуванням. З цифрами і графіками. Наполягаємо на відповідальності Нацбанку за банкопад і за гальмування виходу з кризи. Ми виступаємо за підвищення прозорості та підзвітності НБУ на підставі європейського досвіду. Незалежність, про яку говорить регулятор, не означає уседозволеність і безконтрольність. Ми домоглися початку роботи Ради НБУ. Тепер хоча б формально є орган, який стежить за діями правління. Розпочалась хоч якась дискусія.
"ДС" Можливо, питання в змінах до Конституції, які ви пропонуєте внести для посилення відповідальності Нацбанку?
С. Р. НБУ повинен працювати на економічне зростання, а не тільки відповідати за стабільність цін. Сьогодні Нацбанк стримує інфляцію, витягаючи всі гроші з економіки, гальмує відновлення кредитування. Мізерний зростання в 2016 р. відбувся на тлі падіння обсягів кредитування. Банківський сектор перетворився в річ у собі. Це неправильно! Банки - особливо державні, повинні приймати важливе участь у русі економіки вперед.
"ДС" На останньому засіданні фінкомітету Ради ви заслуховували представника Мінфіну щодо концепції стратегії розвитку держбанків. Їх бачення збігається з вашою?
С. Р. Підхід Мінфіну і НБУ останніх років - швидше все продати. Це в корені неправильний підхід. Особливо сьогодні, коли в руках держави сконцентровано понад 50% банківського сектора. Мінфін, по суті, став другим регулятором. Таких інструментів прямого впливу у держави не було ніколи. Якщо зараз Нацбанк, Мінфін і Мінекономрозвитку з розумом об'єднають зусилля, то поступово можуть не просто стабілізувати систему, а істотно знизити вартість кредиту для українських виробників та експортерів. Держбанки не повинні конкурувати з приватними банками. Іпотечні програми для молоді, кредити для малого та середнього бізнесу, на енергоефективність, довгострокові позики на створення нових високотехнологічних виробництв, розвиток інфраструктури, підтримка експортерів - це питання майбутнього країни. Держбанки - один з останніх інструментів держави, щоб вирвати економіку України із сировинної ями, а наш народ - з бідності. Потрібно чітко визначити завдання для кожного з держбанків як інститутів розвитку. І вже тоді все зайве продати. Не використовувати держбанки для стимулювання розвитку - це зрада національних інтересів. Ми дали Мінфіну два місяці на розробку нової стратегії для держбанків.
"ДС" Як ви оцінюєте валютну лібералізацію, яку зараз почав Нацбанк?
С. Р. Ми поки бачимо лише точкові, системні рішення. У НБУ немає бачення, навіщо ми це робимо. На що має бути спрямована валютне регулювання? Перше - на допомогу експортерам товарів з високою доданою вартістю та обмеження для експортерів сировини. Сировину за кордоном для нашого виробництва і обладнання для глибинної переробки має купуватися за спрощеними процедурами. Друге - українському виробнику повинно бути більш вигідно повертати валютну виручку і тримати гроші в Україні, розширювати виробництво. Третє - зовнішньому інвесторові потрібно створити умови, щоб йому було вигідно інвестувати власні доходи у виробництво саме на території України, ніж виводити валютну виручку за кордон. На минулому тижні ми заслухали НБУ з його концепцією нового валютного регулювання. Просто гасла про вільний рух капіталу нас не влаштовують. Лібералізація потрібна. Але бездумні кроки лише закріплять статус України як сировинного придатка розвинених країн. Нам потрібно чітке розуміння, як валютна політика прискорить економічне зростання і перехід до економіки з більш високими технологіями. Такого стратегічного бачення у НБУ немає. Це сумно.
"ДС" Коли Рада зможе знову повернутися до розгляду фінансових питань?
С. Р. Я особисто і наш комітет будемо наполягати на тому, щоб продуктивний фінансовий день проходив не менше одного разу на місяць. Законопроектів накопичилося багато. Але, на жаль, нікому у владі не цікаві складні економічні реформи. Незважаючи на публічну підтримку наших проектів більшістю фракцій, на них просто не вистачає голосів. Ситуацію треба міняти кардинально. Ми з колегами по фракції Радикальної партії давно наполягаємо, що середа і п'ятниця повинні бути повноцінними сесійними днями. Не можна місяцями і навіть роками чекати розгляду наших проектів. Не можна допускати провалу важливих законів тільки через неявку депутатів на робоче місце. Народ України не може чекати десятиріччями, поки влада почне ефективні зміни, запрацює економіка і всі стануть жити трохи краще. Скажу більш жорстко. Якщо надалі затягувати з правильними системними реформами, ми дочекаємося ще більш глибокої кризи. Потрібно перезавантажувати парламентський регламент і починати всім важко працювати! У нас є всі шанси, щоб повернути Україну до нормального стабільного життя. І ми знаємо, як це зробити.
Розмовляв Ігор СЕРГЄЄВ
