• USD 39.4
  • EUR 42.3
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Шаші і Раві здолали Ріната

Канадський металургійний гігант добився продовження мит проти найбільших українських меткомбінатів
фото: outlookindia.com
фото: outlookindia.com
Реклама на dsnews.ua

Через місяць після підписання президентом України Петром Порошенком і канадським прем'єром Джастіном Трюдо угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами стало відомо про завершення перегляду антидемпінгових заходів проти поставок гарячекатаного листового прокату в рулонах з нашої країни до Канади. Незважаючи на позитивні очікування наших металургів, дива не сталося - 12 серпня Канадський міжнародний торговий трибунал ухвалив рішення залишити в силі обмеження проти поставок прокату з України, введені раніше проти постачальників з нашої країни. Таким чином, протягом найближчих 5 років на постачання української сталевої продукції в Канаду буде поширюватися заборонне мито в розмірі 77% від митної вартості.

Наші металурги потрапили в опалу в Канаді ще 15 років тому.
У 2001 р. власті цієї країни ввела антидемпінгові обмеження проти поставок гарячекатаного рулонного прокату з нашої країни. Разом з українцями під удар потрапили також металурги з Бразилії, Болгарії, Китаю, Македонії, Індії, Нової Зеландії, Саудівської Аравії і з Південної Африки. У 2006 і 2011 р. проходили процедури перегляду антидемпінгових заходів, що завершуються для наших сталеварів безрезультатно. Все це час канадці не приховували, що побоюються експортного потенціалу українських меткомбінатів, обсяг виробництва яких значно перевищує внутрішнє споживання. "Будь-яке розширення потенціалу для виробництва сталевого гарячекатаного листа в Україні лише посилить залежність країни від зовнішніх ринків. Ця залежність змушує українських експортерів продавати прокат за дуже низькими цінами на зовнішньому ринку", - вказали в Канадському міжнародному торговому трибуналі, додавши, що наші постачальники по частині демпінгу в останні роки давали фору навіть китайцям.

Чим мотивовано останнє рішення канадців не скасовувати мита, поки невідомо - відповідна мотивування буде опублікована лише в кінці серпня. Втім, швидше за все, аргументація чиновників другий за розмірами країни у світі в цей раз буде мало відрізнятися від їх висновків п'ятирічної давності.

Рішення торгового трибуналу вже встиг привітати головний лобіст введення обмежень проти ввезення сталевого прокату в Канаду - металургійна компанія Essar Steel Algoma, що входить в індійський холдинг Essar братів-мільярдерів Шаші і Раві Руйя. "Це рішення гарантує, що мита на імпорт будуть залишатися незмінними ще протягом п'яти років", - із задоволенням констатували у найбільшому в Канаді виробника листового прокату з обсягом виробництва на рівні 4 млн т щорічно. А голова правління Essar Steel Algoma Кальян Гош зазначив, що його компанія, що працює на канадському ринку вже більше ста років, "не може конкурувати з підтримуваними урядом експортерами, які займаються демпінговими поставками сталі".

Українські виробники гарячекатаного листа, на чолі із Запорізьким меткомбінатом "Запоріжсталь" і Маріупольським меткомбінатом ім. Ілліча (обидва вони контролюються групою "Метінвест" Ріната Ахметова), в принципі, можуть не приймати це образливе зауваження на свою адресу.

Справа в тому, що вже багато років вони не ведуть поставки "опошленного" прокату в Канаду через непереборне розміру обмежень. При цьому в "Метінвесті" не приховують, що канадський ринок їм потенційно вельми цікавий. Основні надії експортерів припадали саме на угоду про зону вільної торгівлі, переговори про підписання якого між Україною і Канадою тривали майже 6 років. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України раніше вже спрогнозували, що ЗВТ дозволить повністю скасувати діючі мита на металопродукцію. Однак, як показує практика, на ділі все виявилося не так просто - імплементація угоди займе до 7 років. І велику частину цього часу меткомбінати Ріната Ахметова мають шанси провести в статусі сторонніх спостерігачів за ситуацією на канадському ринку гарячекатаного листового прокату в рулонах.

    Реклама на dsnews.ua