• USD 26.4
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Інтернет-торгівля під ковпаком. Як по-новому захищатимуть права покупців

Ще в 2014 р. Україна пообіцяла ЄС гармонізувати законодавство щодо захисту прав споживачів. Що ми маємо через сім років?

Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Ми захистимо вас по-новому

Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проект закону №6134 "Про захист прав споживачів", який повинен замінити нині чинний закон, прийнятий ще в 1991 р. — одним з перших після отримання Україною незалежності. З тих пір у нього майже чотири десятки разів вносили різні зміни.

До діючого зараз закону багато претензій, він морально застарів і в ньому безліч дірок. Наприклад, він не регулює питання захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, немає дієвих механізмів захисту від нечесної торгової діяльності, а захист прав споживачів при гарантованому обслуговуванні продукції — не ефективний.

Керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько пояснив, що в проекті нового закону принципи захисту прав споживача прописані вже відповідно до європейського законодавства. Зокрема зафіксована пріоритетність прав і інтересів споживачів перед будь-якими іншими інтересами і цілями суб'єктів господарювання, а якщо законодавство допускає подвійне тлумачення їх прав і обов'язків, або ж якщо договір між бізнесом і споживачем містить нечіткі або двозначні положення, то рішення приймаються на користь споживача.

Автори законопроекту стверджують, що в ньому вже закладено основу для участі громадських організацій у захисті прав споживачів, зокрема надана можливість брати участь в досудовому вирішенні споживчий суперечок. Також в законопроекті пропонується звільнити громадські організації від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у справах, які стосуються захисту прав споживачів.

Голова громадської організації з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" Олена Куликова зазначає, що проект пропонує повернути в законодавче поле питання захисту прав споживачів в частині харчових продуктів — відповідні норми були вилучені з чинного закону ще в 2014 р.

Адвокат юридичної фірми "Семенова і Партнери" Марина Семенова вважає позитивом в законопроекті те, що він вносить до закону "Про судовий збір" норму про те, що споживачі в справах, пов'язаних з порушенням їх прав, звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях. Хоча таке звільнення від сплати збору передбачено чинним законом "Про захист прав споживачів", але судді іноді ігнорують відсилання юристів до цього закону і зобов'язують судовий збір оплачувати. Тепер же звільнення від сплати збору буде прямо передбачено профільним законом "Про судовий збір", а не законом "Про захист прав споживачів".

Реклама на dsnews.ua

До недоліків проекту закону вона віднесла норму про те, що споживач не має права вимагати розірвання договору, якщо виявлений їм в товарі недолік є незначним. При цьому закон не визначає, що означає "незначний недолік", і Марина Семенова вважає, що бізнес буде посилатися на цю норму, щоб уникнути розриву договору і повернення товару.

Застарів, поки писали

У пояснювальній записці до законопроекту уряд вказав, що він розроблений "з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами і практиками ЄС".

Гармонізувати своє законодавство в цій сфері Україна взяла на себе зобов'язання ще в 2014 р., підписавши угоду про Асоціацію України і ЄС. Однак, за словами Олени Куликової, робилося це за залишковим принципом — Україна гармонізувала які завгодно сфери, але тільки не захист споживача. І тільки в останній рік була зроблена спроба написати новий закон, який і поданий зараз у парламент. "Але за цей час європейське законодавство в сфері захисту прав споживачів зробило крок далеко вперед: кілька європейських директив, відповідно до яких проводили гармонізацію українського законодавства, вже скасовані. Тому зараз будуть приймати морально застарілий в деяких аспектах законопроект", — сказала вона.

Проте, Олена Куликова вважає, що законопроект, при всіх його недоліках, — все ж краще, ніж закон, що працює сьогодні, і його можна буде доопрацювати в процесі розгляду в парламенті. Наприклад, в ЄС існує досудова форма вирішення спорів, зокрема за допомогою медіації або арбітражу, і, скажімо, в Німеччині доходять до суду тільки 2% суперечок бізнесу зі споживачем. А в Україні досудове врегулювання таких суперечок не практикується.

Крім того, в ЄС істотними повноваженнями в сфері захисту прав споживачів наділені громадські організації. При цьому вони отримують державну підтримку, оскільки виконують соціальну місію, а фінансування їх за рахунок спонсорських грошей може зробити їх заангажованими.

Інтернет-торгівлю поставлять під контроль

Ще одна позитивна риса законопроекту — він містить норми, які повинні врегулювати питання інтернет-торгівлі.

За словами Марини Семенової, це дозволить упорядкувати і стандартизувати способи ведення електронної торгівлі, а внесення ясності в термінологію і способи торгівлі дозволить захистити споживача від агресивної реклами та недостовірної інформації.

При цьому проект закону також пропонує блокувати роботу веб-сайтів недобросовісних продавців. Зокрема Госпродпотребслужба в разі, якщо суб'єкт господарювання не надає на своєму веб-сайті достовірну інформацію про своє найменування та місцезнаходження (що робить неможливим проведення державного нагляду), буде звертатися до провайдера, щоб той обмежив доступ до веб-сайту такого порушника.

Марина Семенова вважає таке блокування доцільним, оскільки сьогодні існує багато недобросовісних бізнесменів, які розміщують на своїх сайтах недостовірну інформацію про себе, отримують від покупця передоплату за товар або послугу, а потім не виконують своїх зобов'язань, і споживач залишається незахищеним і стикається з труднощами при поверненні коштів. "Тому внесення таких змін сприятиме зниженню ризиків для споживача, який завжди є слабкою стороною у відносинах з продавцем або компанією, що надає послуги", — зазначила вона.

Однак така норма також наштовхує на припущення, що таким правом блокувати сайти недбайливих продавців можна буде і зловживати. Керуючий партнер юридичної компанії Juscutum Артем Афян зазначив, що історія з соціальною мережею "ВКонтакте" і російськими сайтами показала, що блокування — можливе. Але такі норми можуть бути неприємними для багатьох, адже інтернет, який сприймався раніше, як територія свободи, тепер стає контрольованим. "Тому цей законопроект не буде зустрінутий з радістю. Плюс — українці хотіли б бачити, щоб цей механізм в подальшому не перетворився на цензуру. А законодавчих норм, які б захищали від неправомірних блокувань, на сьогодні немає", — зазначив він.

Однак Олена Куликова вважає, що в законопроекті прописані чіткі критерії, яким повинен відповідати бізнес в плані надання повної та достовірної інформації, і якщо вони дотримуються, то бізнесу нічого боятися. Крім того, Госпродпотребслужба буде звертатися до провайдера тільки після того, як сама розгляне скаргу і упевниться, що порушення дійсно є.

    Реклама на dsnews.ua