• USD 41.2
  • EUR 44.8
  • GBP 53.2
Спецпроєкти

У світі про економіку. Історичний стрибок Nvidia, Європа як супермаркет ідей і геополітичний "некролог" Хомському

П'ять тем, які ми не могли пропустити

Nvidia в клубі $3 трлн, європейські ідеї для США і Ноам Хомський
Nvidia в клубі $3 трлн, європейські ідеї для США і Ноам Хомський
Реклама на dsnews.ua

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Nvidia підкорила вершину

19 червня Nvidia стала найбільш капіталізованою компанією у світі, випередивши Microsoft і Apple. Хоча до вихідних ці гіганти відіграли "золото" і "срібло", історичний злет розробника графічних процесорів та відеоадаптерів цілком відображає дух часу.

Топ-8 компаній за ринковою капіталізацією 19 червня 2024 р., $ млрд

Nvidia сходила на вершину протягом кількох кварталів на фоні захоплення ринків індустрією штучного інтелекту (ШІ), в основі якої лежать високопродуктивні чипи.

"Комп'ютерна індустрія переживає два одночасних переходи — прискорені обчислення і генеративний ШІ, — надихнув торік інвесторів CEO Nvidia Дженсен Хуанг. — Інфраструктура глобальних центрів обробки даних вартістю трильйон доларів перейде від обчислень загального призначення до прискорених обчислень, бо компанії намагатимуться застосувати генеративний ШІ в кожному продукті, послузі та бізнес-процесі".

Реклама на dsnews.ua

На цьому тижні Nvidia подолала найвищий рубіж, коли її ринкова капіталізація, збільшена нещодавнім дробленням акцій, сягнула $3,35 трлн (на вихідних сума трохи знизилася до $3.1).

Понад те, каліфорнійський розробник чипів зараз "коштує" більше, ніж фондові ринки Німеччини, Франції та Великої Британії, а її стрімкий злет Nvidia за останні роки показує цей графік:

Капіталізація Nvidia і фондових ринків Великої Британії, Франції та Німеччини, $ трлн

Загалом тільки в Індії, Японії, Китаї і самих США сукупна вартість акцій, що торгуються на біржі, вища, ніж у Nvidia.

Залишається тільки питання, чи є поточна оцінка Nvidia обґрунтованою та стійкою. Дехто стверджує, що ми все ще перебуваємо лише на початку буму штучного інтелекту, тоді як інші кажуть про нову "бульбашку", бо впевнені, що ШІ не виправдає той ажіотаж, який створили такі інструменти, як ChatGPT. Докладніше про це розповімо у наступній темі, поглянувши на біржі більш здалека. 

Велика трійка компаній

Загалом у колах фінансистів прийнято об´єднувати найбільш капіталізовані компанії світу, що торгуються на біржі, під однією назвою. Раніше казали про FAANG (Facebook, Amazon, Apple, Netflix и Google) чи FAATMAN (Facebook, Alphabet, Amazon, Tesla, Microsoft, Apple, Netflix), останнім часом — про Magnificent 7 (Неперевершену сімку). Це Apple, Microsoft, Alphabet, Amazon, Nvidia, Meta і Tesla – всі технологічні гіганти.

Утім, творча увага аналітиків не має спокою – і вже заговорили про Велику трійку – Apple, Microsoft і Nvidia – компанії, які подолали планку капіталізації в $3 трлн. Звісно, всі біржовики розуміють, що це досить формальна сума, тому що індекси зростають і падають не тільки через успіхи чи невдачі самих компаній, а перевести "в кеш" увесь цей трильйон акціонери ніколи б не змогли, навіть якби хотіли (великий розпродаж акцій призведе до падіння їхньої вартості). Позаяк тренд очевидний. Якщо в 2018 р. не було жодної компанії з капіталізацією в $3 трлн, то зараз їх уже три, відзначає ринковий оглядач Метт Філліпс у мініблозі на Sherwood. Помітивши це, він не став заявляти, що топ-3 компанії кричуще переоцінені, а спробував знайти раціональне пояснення: "Показники "ціна/прибуток" 30 (Apple), 33 (Microsoft) і 43 (Nvidia) не здаються такими вже й необґрунтованими у світлі, напевно, неприступних (а в деяких випадках і майже монопольних) позицій, які вони займають в американській економіці, і шалених прибутків, які ці компанії отримують. Лише в першому кварталі Apple і Microsoft принесли понад $20 млрд, Nvidia — $13 млрд". Нагадаємо, що для усталених галузей економіки нормальним відношенням "ціна/прибуток" вважається 15-20, тоді як для високотехнологічних — воно може бути суттєво вищим.

Однак далеко не всі колеги згодні з Філліпсом. Як приклад іншої думки візьмемо останній блог колумніста The Telegraph Ендрю Орловскі, який саркастично зазначає, що зараз "фондовий ринок винагороджує всіх, хто каже, що додав трохи магії штучного інтелекту у свій бізнес". Він нагадує, що відношення "ціна/прибуток" краще розраховувати на основі середньорічного прибутку за останні 10 років, скоректованого на інфляцію (це так званий коєфіцієнт Шиллера, про який ми докладно розповідали в іншому випуску). І цей показник демонструє, що за останні 150 років ринки США "роздувалися" так, як зараз, лише тричі — у серпні 2021 р., коли світ виходив з карантину, у 1999 р., що передував краху доткомів, та в 1929 р., напередодні Великої депресії…

МВФ підказав Європі, як менше обслуговувати США

Як бачимо, цілі фондові ринки провідних європейських країн програють одній американській компанії за капіталізацією (не кажучи вже, що в топ-5 усі представники США). Одна з причин: американці випереджають європейських конкурентів в інноваціях і технологіях. Але чому так відбувається? Наприклад, Ніколай Танген, CEO суверенного Фонду добробуту Норвегії, пояснює це меншою працелюбністю та амбітністю і, натомість, більшою зарегульованістю і обережністю Європи. Його думку про лінькуватих європейців ми розглядали в одному з минулих випусків рубрики "У світі про економіку". Нагадаємо, за статистикою, американці й справді працюють в середньому на сотні годин в рік довше, ніж представники Старого Світу.

А на цьому тижні з теми висловилася директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва в інтерв´ю CNBC. Вона порадила європейцям приділяти більше уваги інноваціям, інвестуванню в дослідження і розробки, щоб передові бізнеси могли легше реалізуватися на континенті. "Зараз Європа виглядає як супермаркет ідей для Сполучених Штатів", – поетично констатувала Георгієва, пояснивши, що "комерційно життєздатними і масштабними" численні європейські винаходи стають в Америці.

Вона відзначає, що ЄС варто, не гаючи часу, досягти повного потенціалу єдиного ринку: "Ми хочемо бачити більшу гнучкість ринку праці в Європі, ми хочемо бачити поглиблення фінансових ринків, їх інтеграцію, ми хочемо бачити банківський союз". Усе це дозволить підвищити продуктивність, що є завданням номер №1 для контенту, на думку директора-розпорядника МВФ. Водночас вона наголошує, що для цього формуються сприятливі умови: зростання споживання та очікуване зниження відсоткових ставок мають стимулювати інвестиції в єврозону.

Світовий банк б´є на сполох через "глобальну неефективність"

На фоні закликів МВФ до подальшої інтеграції європейського ринку, Світовий банк (СБ) виступив із похмурим прогнозом щодо деглобалізації світової економіки. На країни, в яких цього року відбудуться національні вибори у 2024 р., припадає близько 60% світового ВВП. Це посилює невизначеність у торговельній політиці, йдться в новому звіті Global Economic Prospects.

Результати виборів можуть схилитися в бік більшого протекціонізму, як-от збільшення тарифів та субсидій, а це своєю чергою перешкоджатиме міжнародній торгівлі та прямим іноземних інвестиціям (ПІІ). Важливий факт: кількість політик щодо втручання у міжнародну торгівлю вже потроїлася порівняно з допандемійним періодом. А серед них домінує такий інструмент, як субсидування національних компаній. У Світовому банку вважають, що така тенденція може призвести до глобальної неефективності через посилення фрагментації виробничих процесів, збільшення незавантажених потужностей, а також заохочення менш ефективних фірм.

Варто зазначити, що в цьому контексті СБ дивиться на глобальну економічну систему загалом. Справді, якщо міжнародна торгівля обмежуються, то в якихсь регіонах обладнання експортерів може піти в простій, а ті країни, які раніше імпортувати певну продукцію, будуть змушені самі виробляти її з надмірними витратами.

Однак, як ми неодноразово писали в інших випусках, національні уряди розглядають ефективність з погляду власної економіки та враховують фактор часу. Не кажучи вже про Китай, тепер і США, і Євросоюз намагаються розвивати (або відроджувати) на своїй території високопродуктивні галузі та технологічні виробництва. Така далекоглядна політика має на меті посилення економічного потенціалу, створення робочих місць та утримання позицій на передовій технічного прогресу, щоб не залишитися позаду геополітичних конкурентів. Для прикладу, США проводять власну промислову політику, в центрі якої — відновлення потужностей з виробництва напівпровідників, розвиток відновлювальних джерел енергії та розбудова інфраструктури. Вони також перешкоджають імпорту передових технологій до Китаю, водночас обмежуючи його доступ на свої товарні ринки. А Євросоюз запустив розслідування щодо субсидій китайського уряду своїм автовиробникам, (зокрема BYD, Geely і SAIC), щоб виправити "умови несправедливої конкуренції", коли дешевші китайські електрокари дедалі частіше виграють боротьбу за гаманці європейців.

Отже, міркування глобальної ефективності (про яку так піклуються у Світовому банку) можуть іти врозріз із національними економічними інтересами окремих країн та об´єднань. 

Небезпечний спадок Хомського

На цьому тижні світові інтелектуальні кола приголомшила непідтверджена "новина" про смерть 95-річного Ноама Хомського (Хомські, Чомські), який раніше був госпіталізований через ускладнення після торішнього інсульту. За кілька днів він виписався з лікарні, але наслідком інфопомилки стали численні аналітичні статті і блоги про спадок вченого і мислителя. Найбільшої наукової слави він зажив як один із засновників сучасної лінгвістики, автор класифікації формальних мов (ієрархії Хомського). Але Хомський також активно долучався до громадських справ як політичний філософ і дисидент. І ось його розтиражовані міркування про зовнішню політику, в центрі яких стоять США як "імперія зла", що прагне до світового панування, завдали шкоди глобальній стабільності.

"Коли ви бачите, що опозиція до Америки визначається як "антиімперіалізм", ви, ймовірно, читаєте когось, хто перебуває під впливом Хомського", — пише відомий економічний блогер Ноа Сміт у своєму "некролозі ідеям Хомські про зовнішню політику", який особливо актуальний для нас із двох причин. По-перше, автор викриває Хомського у жонглюванні економічними ідеями, які лежать в основі багатьох його аргументів. По-друге, самі його концепції і міркування, що часом не відрізнити від російських наративів, безпосередньо зачіпають інтереси України.

Ось лише кілька з численних прикладів, що наводить Сміт.

  • Хомський стверджує, що метою війни в Перській затоці (яка почалася з того, що в 1990 р. Ірак напав на Кувейт) було збереження контролю США над близькосхідною нафтою і не більше. Сміт не погоджується: "Очевидно, що нафта була частиною причини, але велика кількість країн, які підтримали операцію "Буря в пустелі", здається, свідчить про те, що міжнародна стабільність також була важливою метою".
  • Коли США і НАТО бомбардували Сербію, щоб захистити населення Косова в 1999 р., Хомський відкинув гуманітарне обґрунтування інтервенції. Натомість він стверджував, що її метою було знищення Сербії за відмову від проведення неоліберальних економічних реформ, яких начебто вимагали США.
  • Хомський мав рацію, що розпочата в 2003 р. війна в Іраку була поганою ідеєю, але він не віддав належне США за те, що виступили проти диктатора, попри те, що у 1980-х роках сам розпікав Вашингтон за підтримку режиму Саддама Хусейна.
  • Нещодавно Хомський мало не захищав ведення загарбницької війни проти України. В інтерв´ю виданню New Statesman у квітні 2023 р. він заявив, що Росія буцімто діє стримано та помірковано, стверджуючи, що масштаби руйнувань інфраструктури в нас менші, ніж в Іраку у 2023 р., та й загалом нападник начебто воює більш гуманно.
  • Хомський наголошує, що вступ Фінляндії і Швеції до НАТО відкриває перед ВПК цих країн нові можливості та ширший доступ до передового обладнання (додамо: це частково правда), але відкидає політичні мотиви такого кроку, як-то страх перед нападом Росії. Загалом, заяви про те, що Москва може загрожувати будь-якій країні, він досі називає "західною пропагандою".

Сміт зауважує, що Хомський ладен, коли треба, закрити очі на диктаторський режим Хусейна, прийняти капіталістичну Росію Путіна, аргументи трампістів щодо ізоляціонізму чи непідтримки України, бо в його світогляді насправді домінують не радикально ліві ідеї, а критика дій США, антиамериканізм. 

Нарешті, Ноа Сміт доходить висновку, що США вже й не можуть бути глобальною імперією чи навіть лишитися гегемоном, навіть якщо захочуть. Але Америка ще має сили і шанс стати руйнівником імперій — "допомагати таким країнам, як Україна, захищати своє життя, свої засоби до існування і свою свободу від справжніх завойовників світу". Адже навіть менша ніж колись влада — це відповідальність. За часів домінування Штатів на світовій арені вони часом поводилися безвідповідально, як в епізодах підтримки азійських диктаторських режимів чи війни в Іраку. Але вчений Хомський виніс із цього простий і неправильний урок: "Америка — це погано". Звідси й помилкові та шкідливі ідеї мислителя про геополітику. 

    Реклама на dsnews.ua