"Газпром" і банкрутство. Як російський газ стає нікому не потрібним

Газ за безцінь

14 травня Олександр Лукашенко зажадав знизити ціну на російський газ для Білорусі: "Я отримав інформацію, що Росія продає природний газ у Європі в цей непростий час по $65-68 за тис. кубів, але ніяк не за $127, як для Білорусі. Яка тут ситуація і обстановка, на що ми можемо розраховувати в майбутньому?". Російська сторона на це відповіла, що, мовляв, договір передбачає фіксовану ціну, і нічого її переглядати, самим гроші дуже потрібні. Але зрозуміло, що насправді це радше політичне питання на тлі серйозного падіння газових цін у регіоні.

А ось Туреччина опинилася в більш вигідній ситуації: її компанії можуть собі дозволити без штрафів знижувати купівлю російського газу на 80%. На тлі економічної кризи і охолодження стосунків з Москвою вона різко скорочує закупівлі російського газу. За підсумками березня поставки "Газпрому" державною Botas і незалежним турецьким операторам впали в сім разів, до 210 млн куб. м порівняно з березнем попереднього року. Тепер же "Турецький потік", на який РФ витратила купу грошей, виявляється незавантаженим. Туреччина, яка раніше займала друге місце серед найбільших клієнтів "Газпрому", відкотилася у другу десятку, купивши газу майже стільки ж, скільки Вірменія (193 млн куб. м) і менше, ніж Литва (272 млн). Російський газ Туреччина замінює скрапленим - про це нижче.

Російський газ перестав бути затребуваним головними його покупцями за межами РФ. Китай спершу скоротив придбання скрапленого газу, а потім і російського звичайного.

Ціна на російський газ прив'язана до ціни на нафту, але з тимчасовим лагом від трьох до шести місяців. А ось СПГ, який в Європу і ту ж Туреччину постачають Норвегія, США, Алжир і Катар, торгується з актуальними ринковими цінами, які в Європі дуже сильно впали із-за аномально теплої зими і переповненості європейських сховищ. Результат - різке перевищення пропозиції над попитом і рекордне зниження вартості палива.

Чим не забарилися скористатися постачальників СПГ. Туреччина з початку року імпортувала з США більше СПГ (1,2 млн т, або 1,62 млрд куб. м за I квартал), ніж за увесь минулий рік (менше 850 млн куб. м). Користуючись ситуацією, Botas активно скуповує скраплений газ. Якщо за увесь 2019-й Туреччина імпортувала 8,8 млн т СПГ (12 млрд куб. м), то в січні-березні нинішнього - 4,8 млн т (6,6 млрд кубів).

А європейцям взагалі роздолля. Спотові ціни на європейських газових хабах у квітні летіли вниз, оновлюючи історичні мінімуми практично кожного дня. Зараз тисячу кубів можна купити за $48-49. Для порівняння: всередині РФ той же "Газпром" продає газ, в залежності від регіону, покупця і поточного валютного курсу, за ціною від $50 до $70.

Заради справедливості скажемо, що європейські ціни на газ ще в березні впали нижче собівартості і для постачальників СПГ. "Однак у багатьох трейдерів СПГ-танкери зафрахтовані на довгостроковій основі, що дозволяє враховувати витрати на фрахт як вже понесених витрат, тому потік американського СПГ на експортні ринки не зупиняється", - зазначають експерти "Сколково".

Траєкторія падіння

Поки, за підсумками березня (це найсвіжіші дані), експортні доходи "Газпрому" впали вдвічі. Світ перевернувся: раніше російський газовий монополіст твердив, що всередині РФ продає газ собі у збиток, а дохід отримує від експорту. Тепер виходить, що внутрішній ринок стає більш прибутковим, ніж іноземний, але все одно збитковим.

"Ми і в цей кризовий рік справляємося з виконанням того бюджету, який прийнятий у грудні 2019 р. Але також бачимо, що погіршуються показники по МСФЗ, ця проблема нас сильно турбує", - заявляв у квітні керівник фінансово-економічного департаменту "Газпрому" Олександр Іванніко.

У I кварталі 2020 р. головна компанія російського монополіста ВАТ "Газпром" отримала близько $4,2 млрд збитків. Ця звітність поки враховує тільки статистику головної компанії; дані з "дочок" "Газпрому" поки що доступні лише за IV квартал 2019 р. З них випливає, що чистий прибуток знизився більш ніж у два рази, до $2,2 млрд, а через виплати штрафу українському "Нафтогазу" сформувався касовий розрив у розмірі близько $2,5 млрд.

"Газпром" зіткнувся як зі скороченням продажів, так і зі зниженням ціни на газ. За оцінками аналітиків, у результаті в бюджеті газового монополіста утворюється "дірка" розміром $10 млрд.

За підсумками I кварталу, експорт газу приніс РФ $7,1 млрд - вдвічі менше, ніж за той же період минулого року, виходить з даних по платіжному балансу Центробанку Росії. Середня експортна ціна "Газпрому" все-таки значно вище біржових котирувань: концерн використовує більш "довгі" інструменти визначення ціни, зберігає певну частку нафтової прив'язки і, крім того, його контракти захищені умовою take-or-pay ("бери або плати").

"З іншого боку, на тлі поточних цін "Газпром" не здатний нарощувати поставки за довгостроковими контрактами, і головним драйвером поставок продажу є через електронну торгову платформу", де газ коштує істотно дешевше, нагадують експерти "Сколково".

"За прогнозами "Газпрому", в 2020 р. експорт газу знизиться на 16,4% - з 199,2 млрд до 166,6 млрд куб. м, а середня ціна газу впаде на 37%, з $210,6 до $133 за 1 тис. куб. м. Але реальне падіння, я вважаю, може виявитися куди більш сильним. До того ж компанія звикла жити на широку ногу, з величезним штатом працівників та безліччю непрофільних активів, - сказав "ДС" експерт по нафтогазовій галузі інвестиційної компанії Exor Валентин Топалий. - Тепер доведеться, по-перше, урізати апетити, а по-друге, брати в борг. З початку року "Газпром" вже двічі розміщував євробонди на $3,9 млрд - це для погашення попередніх боргів. Тепер доведеться робити нові запозичення, під значно більш високий відсоток".

Як вважає експерт, далі "Газпрому" доведеться відмовитися від інвестпрограм. У кінці квітня компанія вже заявила про скорочення інвестицій на 216 млрд руб. Ще сильніше інвестпрограми можуть скоротитися в наступні роки - не менше ніж на 285 млрд руб. у 2021 р. і 448 млрд руб. у 2022-м.

Досить імовірно, що зараз "Газпром" постарається направити максимум ресурсів на будівництво власних потужностей по зріджуванню газу. Однак європейці, схоже, всерйоз налаштовані використовувати ситуацію, щоб по максимуму позбутися від газового диктату РФ. Так і "Північний потік-2", в який було вкладено близько $11 млрд, може залишитися недобудованим.

17 травня закінчився договір на транзит російського газу через Польщу. Продовжувати його Варшава відмовилася і тим самим розірвала співпрацю. Прессекретар "Газпрому" Сергій Купріянов підтвердив, що контракт закінчився. За його словами, постачання газу по магістралі "Ямал-Європа" будуть продовжуватися "в тому чи іншому вигляді", однак не навів жодної конкретики вартості транзиту і обсягів. Досі ж прокачування по газопроводу "Ямал-Європа", який через Білорусь і Польщу йде в Німеччину, становила 33 млрд кубів у рік.

"Новий механізм набув чинності 17 травня, і є клієнт, який використовує новий механізм. Можна припустити, що це "Газпром експорт", який користувався цим маршрутом з Росії в Німеччину. Він забронював 90% потужностей на III квартал, а в понеділок забронював потужності на червень", - сказав уповноважений уряду Польщі з питань енергетичної інфраструктури Петро Наімський.

"Збанкрутувати "Газпрому", звичайно ж, не дадуть. Для російської держави, для Кремля - це питання принципу. Просто тепер буде орієнтація на внутрішній російський ринок газу, - сказав "ДС" експерт Фонду енергетичної безпеки Росії Володимир Линьков. - Дуже ймовірно, що ми знову, як у радянський час, побачимо перехресне субсидування, коли компанії купують газ набагато дорожче, ніж населення, якому зберігають "соціальну" ціну. У будь-якому випадку "Газпром" очікує важка п'ятирічка - як мінімум".

Перспектива

Ймовірно, виправдається останній, хоча і ще докризовий середньостроковий прогноз Міжнародного енергетичного агентства, згідно з яким з 2018 по 2024 рр. споживання газу в ЄС збільшиться лише на 0,4%, притому що потужності зі зрідження в Північній Америці зростуть майже в чотири рази більше (з 31 до 122 млрд куб. м), а регазифікаційні потужності в Європі - на 5% (з 241 до 252 млрд куб. м).

Укупі з недавнім запуском газопроводу TANAP, що призначений для транспортування каспійського газу в Європу в обхід Росії, і проєктом Baltic Pipe, який до 2023 р. дозволить доставляти газ до Польщі з родовищ Північного моря, це буде означати остаточне перетворення європейського ринку в ринок покупця, де умови диктують споживачі, а не продавці.

Для України все описане важливо не тільки тим, що енергоресурси залишаться досить дешевими, що підтримає в кризу нашу економіку. Важливо і в політичному плані. Давно помічено: чим менше у РФ грошей від нафти і газу - тим менше вона схильна втручатися у справи сусідів і "захищати свої внутрішні інтереси" по всьому світу.