• USD 26.6
  • EUR 31
  • GBP 36.1
Спецпроєкти

Приборкувачі дефіциту. Чому не варто радіти бюджету-2022

У Кабміні і Верховній Раді розкрили основні параметри проєкту держбюджету на 2022 р., не дочекавшись його офіційної подачі в парламент. Ці показники, хоча і не стали сюрпризом, чітко вказують, у якому напрямку будуть рухати країну

Кабмін
Кабмін
Реклама на dsnews.ua

Отже, прем'єр-міністр Денис Шмигаль змалював на пресконференції фінансовий кістяк головного кошторису країни. Ось найважливіше:

Джерело: відкриті дані
Джерело: відкриті дані

Відразу скажемо, що всі основні статті бюджету збільшуються (в уряді люблять ставити плюсики з десятками мільярдів у порівнянні з чинним бюджетом), але з урахуванням інфляції, яка поки що перевищує 10% з роком виміру, можна сказати, що кардинальних покращень не передбачається.

Але значущі зміни є.

Перше, що кидається в очі, — різке скорочення дефіциту бюджету. В принципі це теж не дивно, як і багато іншого, що прописано в бюджетній декларації, але тим не менш показово. Справа в тому, що, згідно з т. зв. маастрихськими стандартами, яких слід дотримуватися країнам — претендентам на вступ до ЄС, дефіцит бюджету (крім як у виняткових випадках) не повинен перевищувати 3% ВВП. У нас же він, нагадаємо, впаде з 5,5% в поточному до 3,5% в наступному році.

Але чому сухі числа про дефіцит бюджету так турбують європейських партнерів і — по-хорошому — не повинні залишити байдужим пересічного українця? Відповідь проста: в рамках країни дефіцит на рівні держави — це профіцит приватного сектора, тобто бізнесу і домогосподарств. Європейці, зі свого боку, бояться, що Україна буде покривати дефіцит незабезпеченими грошима, що призведе до сильної інфляції, економічної нестабільності, збитків власників українських облігацій і неможливості держави погашати борги. Водночас українці нічого не бояться. А даремно. Адже не знають, що урізання прогнозного дефіциту держбюджету зменшує потенційні фінансові вливання в економіку (в нашому випадку мова про більш ніж 100 млрд грн). Не вдаючись у подробиці, зазначимо, що держава, яка проводить суверенну монетарну політику, має у своєму розпорядженні можливості, щоб збільшити і покрити дефіцит бюджету, створюючи нові робочі місця і підвищуючи зайнятість, не втрачаючи при цьому контроль над інфляцією. Особливо така політика ефективна під час кризи і при неповному залученні потужностей і трудових ресурсів.

До речі, що з трудовими ресурсами? Безробіття, розраховане за методикою МОП, обіцяють наступного року скоротити з 10,4% (останні дані на перший квартал 2021 р.) до 8,5% — майже до рівня докризового 2019 р. Однак це все одно дуже поганий показник (вважається, що природне безробіття не перевищує 5%). А значить, потрібна більш цілеспрямована політика на підвищення зайнятості та економічного зростання, яка, втім, контрастує з третируванням інфляції з боку НБУ, що посилюється, і скороченням дефіциту бюджету з боку уряду і парламенту.

Реклама на dsnews.ua

Зазначимо, що детальна розкладка за видатками поки що не опублікована і проходить узгодження в високих кабінетах.

Але прем'єр-міністр уже встиг похвалитися кількома соціальними моментами. По-перше, це підвищення зарплат медикам: "мінімалку" для лікарів заклали на рівні 20 тис. грн, а середнього медперсоналу — 13 500 грн. Таким чином, планується, що середня зарплата лікарів потім буде вища ніж 22,5 тис. грн, середнього медперсоналу — понад 14,5 тис. грн. Правда, назвати це радісною новиною не виходить. Адже президент Володимир Зеленський обіцяв порівнянні (з урахуванням інфляції) оклади... наприкінці минулого року. А цього літа повторився, доручивши врахувати ці числа "при формуванні бюджетів". Нарешті сформували.

Новиною стала обіцянка Шмигаля повністю фінансувати чергу для ветеранів АТО на придбання житла — на ці цілі закладуть у бюджет 5,5 млрд грн. Утім, навіть побіжні прикидки показують, що, судячи з кількості людей у черзі, або цих грошей не вистачить, або багатьом дістануться квартири не в мегаполісах.

"ДС" підготує детальний аналіз проєкту бюджету після його офіційної подачі у Верховну Раду. Нагадаємо, згідно із законом, це має відбутися максимум завтра (значить, повний текст можна очікувати цього тижня). А поки що все виглядає так, що ніяких економічних проривів уряд не передбачає. А в інформаційному плані робить ставку лише на "точкові" хороші новини або актуалізацію старих обіцянок.

Утім, це буде тільки початок шляху. Попереду — довгі узгодження і неодноразові голосування в Раді. На думку лідера фракції "Голос" Ярослава Железняка, яким він поділився у своєму Telegram-каналі, оскільки за поданим проєктом будуть уважно стежити на Заході, "усі бюджетні зашквари поки заховали, а з'являться вони на етапі депутатських правок і першого голосування за бюджет (це ближче до 20 жовтня)". Тому попереду ще багато цікавого.

    Реклама на dsnews.ua