У гонитві за $722. Як повернути заробітчан в український АПК
Проблема всієї країни
Нещодавно АПК України поставив новий рекорд: товарообіг аграрної та харчової продукції між Україною і країнами ЄС за вісім місяців цього року в порівнянні з аналогічним періодом 2017 р. виріс на $330 млн, до $5,4 млрд. При цьому експорт української продукції АПК на ринки ЄС перевищив $3,6 млрд.
Однак підтримувати темпи зростання української аграрної індустрії стає все складніше. По всій країні головною проблемою для реального сектора стає нестача робочих рук, пов'язана з відтоком за кордон працездатного населення.
У звіті Нацбанку за серпень 2018 р. говориться: "Один з основних ризиків - продовження відтоку робочої сили з України. Це буде високими темпами підвищувати диспропорції між попитом і пропозицією на ринку праці". На думку експертів НБУ, трудова міграція перешкоджає зростанню темпів виробництва, головним чином, в будівництві, промисловості, сільському господарстві, транспорті і зв'язку.
Дійсно, не тільки в Польщі, але і в інших країнах найчастіше наші заробітчани задіяні в будівництві, аграрному секторі (14%), промисловості, торгівлі та на транспорті. При цьому близько 3 млн українців постійно працюють за кордоном і до 9 млн задіяні в сезонних роботах за кордоном, таку інформацію надає Мінсоцполітики.
За даними ООН, 74% мігрантів у світі - люди працездатного віку, тобто від 20 до 64 років. У 2017 р. українських мігрантів цієї вікової категорії було 73,3% від загальної кількості. Тобто Україну покидають люди, які могли б робити внески до держбюджету у вигляді податків, утримувати пенсіонерів і створювати ВВП. Європейські країни всіляко спрощують доступ на свої ринки для українських працівників - їм вигідний праця заробітчан.
На заробіток за кордон їдуть сьогодні саме ті люди, які затребувані в промисловості і сільському господарстві, тобто з професійно-технічною освітою. За даними опитувань, лише 16,4% мігрантів мають повну вищу освіту. Ще у 17% - базову чи неповну вищу. А переважна кількість мігрантів - 64% - люди з професійно-технічною освітою.
Відтік кадрів сьогодні є найголовнішою проблемою для кожного третього роботодавця в Україні. За словами першого заступника міністра соціальної політики Ольги Крентовской, через кілька років дефіцит кадрів в Україні буде вже загрожувати економічній безпеці держави.
Кадровий удар по агропрому
За всіма спостереженнями, з травня по жовтень (теплу пору року) число мігрантів традиційно зростає багаторазово. Їдуть за кордон на сезонні підробітки: збір ягід, грибів, овочів, фруктів (сільгоспроботи), готельно-ресторанний бізнес, сфера обслуговування, будівництво. Проблема в тому, що в українському агропромі зайнятість багато в чому також сезонна, тобто брак робочих рук стає критичною саме тоді, коли приходить час збирати урожай.
"Ще один кризовий момент - брак тваринників, насамперед зоотехніків і ветеринарів. Багато студентів, які закінчують навчатися за цими спеціальностями, воліють піти працювати ветеринаром в міську зооклинику, але не повертатися в село - там у них немає перспектив зростання, можливостей для розвитку", - пояснила у коментарі для "ДС" директор з управління персоналом компанії UkrLandFarming Наталія Романенко.
Тому сьогодні в тваринництві в основному працюють чоловіки і жінки, середній вік яких 45-50 років. І найближчим часом залучити молодь в цю галузь буде досить складно.
З іншого боку, саму проблему трудової міграції в агросекторі оцінити непросто. "Немає статистики за спеціальностями, ніхто не фіксує, скільки виїхало конкретно трактористів і скільки комбайнерів. Але це реально ті категорії персоналу, за яким різко зросла брак людей, - каже Наталія Романенко. - Сталося це відразу після введення безвиза. Зв'язок тут прямий: відкрився кордон - і відразу стало не вистачати водіїв, трактористів, механізаторів. Багато водіїв вантажівок виїхали працювати за кордон далекобійниками. Там їм платять 65 євро в день, а в Україні зарплата в три рази нижче".
Зараз UkrLandFarming, щоб вирішити проблему нестачі фахівців, проводить політику найму співробітників з різних регіонів. Наприклад, коли нещодавно була нестача людей в Рівному, запросили з інших областей. Така внутрішня міграція дозволяє частково вирішити проблему браку робочих рук.
"Але все ж це проблема глобальна, і ні в одному з холдингів, включаючи наш, вона не вирішена. Ми навчаємо молодих хлопців, присвоюємо їм категорії і таким чином закриваємо частина вакансій, - говорить директор з управління персоналом компанії UkrLandFarming. - Але знову ж це в перспективі трьох-чотирьох місяців. Також ми почали співпрацювати з коледжами, які реалізовують, наприклад, трактористів. Там хлопці ще не закінчили коледж, а ми їх беремо на роботу, оформлюємо згідно з трудовим законодавством. Саме таким чином, через співпрацю з навчальними закладами, ми закриваємо якісь вакансії. Але проблема стоїть гостро, вона все одно не вирішена".
"Ми у себе в університеті готуємо спеціалістів по всьому спектру аграрних спеціальностей. І абсолютно всі наші випускники затребувані. Сьогодні просто бум за спеціальністю "Агрономія". Великі агрохолдинги забирають наших студентів вже з другого-третього курсу, так як агрономи на вагу золота, - розповіла "ДС" начальник навчального відділу Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ) Оксана Зазимко. - Серед інших дуже затребуваних спеціальностей: "Садово-паркове господарство", "Лісове господарство", "Виробництво і переробка продукції тваринництва". Також у нас унікальні кафедри бджільництва і конярства, і випускники за цими спеціальностями також дуже затребувані, вони моментально працевлаштовуються. І, нарешті, на ветеринарну медицину у нас дуже великий конкурс: ми набираємо 250 осіб і місць дуже сильно не вистачає. Тобто молодь готова вивчати аграрні науки, цікавиться ними. Хоча, звичайно, дійсно багато, особливо ветеринарні лікарі, не готові їхати в село, хотіли б працювати в місті".
Вирішувати проблему на рівні держави
Держава у цій сфері міг би зробити багато чого. Наприклад, через перерозподіл випускників шкіл і вузів. На думку експертів, якщо б за агротехнічними спеціальностями була б велика квота на бюджетне навчання, це змінило б ситуацію - простіше було б залучати сільську молодь, а також тих, хто не вступив в інститути.
"Але все ж сама глобальне завдання - це створення умов у селі. Чому діти не вибирають аграрні професії? Тому що вони не можуть повернутися в село, їм нікуди повертатися, - вважає Наталія Романенко. - Нам потрібна була б така програма, як у Польщі, вони на неї отримали грант від Євросоюзу. Це програма розвитку сільської інфраструктури. Там молодь, яка хоче вчитися аграрному справі, включають в сільську життя через мале фермерство".
Якщо б в Україні держава знайшла спосіб підтримувати, розвивати сільські спільноти, сільську інфраструктуру, тоді можна було б розраховувати, що молодь залишиться в селі. І буде вибирати саме ті професії, які там потрібні. Тим більше що сьогодні об'єднані територіальні громади вже створюють кращі умови - і молодь там залишається. Але цього недостатньо, так як Україна велика. І те, що приватні агрохолдинги вкладають в інфраструктуру села, цього теж недостатньо, щоб молодь обирала кар'єру в сільському господарстві.
Наостанок - позитивне. Українці готові повертатися додому. Дослідження польської компанії Personnel Service показало, що лише 11% українців, які працюють у Польщі, хочуть залишитися в цій країні.
А за даними Державної служби зайнятості України, дві третини мігрантів їдуть на роботу за трудовими контрактами тривалістю до шести місяців. Третина - від шести місяців до одного року, лише менше 1% - більше року.
Звідси можна зробити висновок: українські заробітчани в більшості своїй все-таки не збираються назавжди поривати з батьківщиною. В іншому випадку вони не перекладали б зароблене в Україну, а витрачали, щоб влаштуватися на новому місці. Але більшість так не робить, а значить, готовий повернутися. І не їхати більше, якщо на батьківщині буде створена можливість заробляти хоча б приблизно стільки ж. А скільки саме? За даними НБУ, середній заробіток українського мігранта - $722 в місяць. При цьому значну частину заробленого з'їдає життя в іншій країні, витрати на поїздки і т. п. А значить, люди б просто не їхали на заробітки, не відривалися від сімей, якби на батьківщині могли своєю працею заробляти $400-500 на місяць. До речі, за розрахунками Мінінфраструктури, для зупинки трудової міграції середня зарплата в Україні повинна досягти 15 тис. грн. Питання тепер в тому, коли в АПК України будуть такі заробітки.
Читайте також:
