Переможець отримає все. Ніякі вибори не приведуть до тотальної чистки чиновників
23 листопада, виступаючи на відкритті сервісного центру МВС у Сєвєродонецьку, міністр Арсен Аваков згадав, що держсекретарем МВС за результатами конкурсу став заступник міністра — керівник апарату МВС Олексій Тахтай. Це стало першим видимим ознакою того, що в Україні запрацював новий Закон "Про державну службу", хоча він набув чинності ще 1 травня. Одним з головних нововведень цього закону стало введення в Кабміні і міністерствах посад держсекретарів, які будуть керувати відповідними апаратами.
11 жовтня були оголошені конкурси на зайняття посади держсекретаря у восьми міністерствах, 9 листопада — в інших міністерствах (крім Мінфіну, який, схоже, залишений на закуску під Новий рік), а також конкурс на зайняття посад державного секретаря Кабінету Міністрів, його першого заступника та чотирьох заступників. В результаті повинні позбутися своїх портфелів нинішні заступники міністрів – керівники апаратів міністерств, а також міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко та його заступники. Втім, практично всі вони можуть стати переможцями конкурсів і таким чином зберегти свої крісла.
Оголошена Аваковим прізвище першого переможця конкурсу – це якраз типовий випадок. Можна очікувати, що і в багатьох інших міністерствах нинішні керівники апаратів просто змінять таблички на своїх кабінетах і будуть називатися вже не заступниками міністрів, а держсекретарями. Хоча, звичайно, не виключені сюрпризи, але це буде скоріше побічний ефект. Апаратна реформа не замислювалася для того, щоб оновити керівництво апаратів міністерств, а щоб розділити політичні та апаратні посади.
Заступник міністра – посада політична, її дуже легко втратити при зміні уряду. А держсекретар призначається за результатами конкурсу на п'ять років, і звільнити його вельми проблематично. За новим законом саме держсекретар приймає рішення про призначення та звільнення працівників апарату, присвоєння їм рангів і т. п., а міністр у ці питання втручатися не може. Аналогічно в апараті Кабміну царем-богом буде держсекретар Кабміну, а не прем'єр.
Таким чином, Петро Порошенко та Володимир Гройсман, а також БПП і НФ завдяки апаратній реформи отримали можливість закріпити своїх людей в апараті міністерств та Кабміну, щоб їх звідти вже не можна було звільнити. Раніше після кожних президентських і парламентських виборів відбувалася зміна уряду, що супроводжувалася масштабної апаратної чищенням усієї виконавчої вертикалі згідно з принципом "переможець отримує все". Тепер тотальна чистка буде вже неможлива. Перемогла команда або коаліція зможе поділити між собою портфелі членів Кабміну і заступників міністрів – але і тільки.
Схожа реформа одного разу вже проводилася в Україні. 29 травня 2001 року, в день звільнення Віктора Ющенка з посади прем'єра, Леонід Кучма видав указ, яким ввів посади держсекретарів в Кабміні і міністерствах. Логіка була така: зберегти апаратну спадкоємність. Новий прем'єр Анатолій Кінах з цим порядком змирився, однак його змінник Янукович терпів недовго і невдовзі зажадав "розв'язати йому руки". За його наполяганням у травні-червні 2003 р. Кучма ліквідував посади держсекретарів в міністерствах і потім в Кабміні.
Відмінність нинішньої реформи в тому, що вона введена не президентськими указами, а законом. Причому закон отримав схвалення західних партнерів, і у них знайдуться способи пригрозити у разі спроби скасування реформи.
Звичайно, можна обурюватися всім цим, але треба пам'ятати, що у нинішньої реформи (на відміну від кучмовско-ющенківської) є й інша складова. Це — набір за конкурсом на всі вакантні посади держслужбовців. Конкурсний набір і принцип "переможець отримує все" — речі принципово несумісні. А конкурс — це єдиний спосіб (хоча і не гарантія) домогтися того, щоб на держслужбу йшли заради надійного постійного місця роботи з порівняно непоганою зарплатою, а не заради тимчасової можливості брати хабарі, поки це прибуткове місце не віддадуть іншому хабарнику.
Читайте також:
