Розстріл Небесної сотні. Кого можуть посадити, крім стрілочників

П'ять років тому, 18-20 лютого 2014 р., Україна пережила три найтрагічніших дня Евромайдана. Загинули 78 цивільних осіб, понад 200 осіб отримали вогнепальні поранення і близько 1000 осіб - тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Вшановуючи пам'ять загиблих, українці в той же час не можуть не ставити питання: а хто вже поніс покарання і коли будуть засуджені головні винуватці?

Силова зачистка Майдану мала кілька рівнів замовників, організаторів і виконавців. На самому верху - сам Янукович і керівники силовиків: міністр внутрішніх справ Захарченко, голова СБУ Якименко. Нижче - високопоставлені посадові особи МВС та СБУ. Ще нижче - бійці "Беркута" і внутрішніх військ, виконували злочинні накази. Нарешті, допомагали їм різні "титушки", "оплотовцы" і т. п., багатьом з яких злочинні чини МВС роздали зброю.

Яка ж реальна картина з розслідуванням справ Майдану" та засудженням винних? "ДС" зібрала найсвіжішу інформацію з Генпрокуратури та судів.

Поки - тільки "титушки"

За останніми даними ГПУ, в ході розслідувань "справ Майдану" правоохоронні органи повідомили про підозру 444 особам (зокрема, слідчі ГПУ повідомили про підозру 300 осіб). У їх числі - 48 високопоставлених посадових осіб, 227 співробітників правоохоронних органів (у т. ч. 27 слідчих), 20 прокурорів, 23 судді. Направлені в суди 186 обвинувальних актів щодо 288 осіб. Судами вже визнані винними 52 особи, за 45 з них прийняті обвинувальні вироки. Але тільки дев'ять осіб засуджені до позбавлення волі. Решта речень з умовними термінами або з відстрочкою виконання покарання.

Начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк підкреслює, що 36 осіб, яким повідомлено про підозру у скоєнні злочинів під час Революції гідності, продовжують працювати в правоохоронних органах, з них 10 - на керівних посадах. За словами начальника відділу процесуального керівництва ГПУ Олексія Донського, справи про злочини правоохоронців затягують в судах ще на стадії підготовчого засідання.

Як зазначає Донський, всі дев'ять вироків з реальними термінами винесені цивільним особам - "титушкам", "оплотовцам" і т. п. "Якщо говорити конкретно по справах, то у нас більше всього реальних вироків за викрадань людей на станції метро "Петрівка" та їх тортурам. Також є реальний вирок у справі щодо нападу на Тетяну Чорновол. Там п'ять років позбавлення волі отримав підсудний за напад і за заподіяння ушкоджень середньої тяжкості", - повідомив Донський. Крім того, за його словами, є реальний вирок щодо нападу на журналіста В'ячеслава Веремія, який був сильно побитий і смертельно поранений в ніч на 19 лютого 2014 р. "Апеляційний суд задовольнив нашу скаргу, і особа отримала п'ять років позбавлення волі", - уточнив Донський.

Наведена вище статистика охоплює всі злочини, пов'язані з перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту в Києві та інших містах України в період з листопада 2013-го по лютий 2014 р. Найбільше число загиблих довелося на 18-20 лютого, коли бійці спецпідрозділів "Беркут" та внутрішніх військ МВС України застосували проти мирних мітингувальників вогнепальну зброю. Тому ми зосередимося на результати розслідувань слідчими ГПУ злочинів режиму Януковича, скоєних саме в ті три дні.

Суди над "беркутівцями"

У 2015-2017 роках до суду направлено чотири обвинувальних акта за підозрою в перевищенні влади і службових повноважень, а також заподіяння тілесних ушкоджень учасникам акції протесту 18 лютого 2014 р. Підозрювані - міліціонер і три командира рот батальйонів міліції особливого призначення "Беркут" в Харківській і Львівській областях. Міліціонер в липні 2016 р. засуджений Подільським райсудом Києва до п'яти років позбавлення волі з випробуванням на три роки та позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки. Той же суд розглядає справу щодо одного з командирів рот БМОП "Беркут". В даний час триває судове слідство - допит потерпілих у суді. Судові процеси по двом іншим підозрюваним ще фактично не почалися.

У березні 2017 р. до суду обвинувальний акт направлений за підозрою двох колишніх бійців БМОП "Беркут" в Харківській області, яким інкримінується замах на умисне вбивство 33 учасників акцій протесту. Крім того, одному з цих бійців інкримінується вчинення 18 лютого 2014 р. умисного вбивства трьох осіб з числа учасників мирної ходи. Судовий процес у цій справі ще фактично не розпочався.

У січні 2015 р. і лютому 2016 р. до суду направлено два обвинувальні акта з п'яти бійців роти полку міліції особливого призначення "Беркут" у Києві, яким інкримінують вчинення терористичного акту, вбивство 48 громадян під час масових акцій протесту в Києві 20 лютого 2014 р., а також замах на вбивство 80 осіб. У лютому 2016 р. Святошинський райсуд Києва об'єднав ці дві кримінальні провадження. Вже близько трьох років судовий процес за ним фактично стоїть на місці.

Суди над посадовими особами МВС

Крім "беркутівців" під суд підпав ряд посадових осіб МВС. Найбільш високопоставлений з них - колишній заступник міністра Лекарь. Його звинувачують у тому, що він спільно з іншими посадовими особами МВС України, перевищивши свої службові повноваження, організував в січні 2014-го незаконні поставки з Росії спеціальних засобів посиленої дії для їх використання в ході силового розгону протестувальників у Києві 18-20 лютого 2014 р. Крім того, Лікаря звинувачують у розтраті майна МВС України на суму майже 1,2 млн грн - у стільки обійшлася МВС України проведена Лікарем щодо незаконного вказівкою Захарченко розмитнення спецзасобів, поставлених з РФ.

Обвинувальний висновок відносно Лікаря було направлено до суду в квітні 2015 р. Чергове засідання Голосіївського райсуду Києва по цій справі призначено на 1 березня 2019 р., на ньому буде продовжено допит свідків. Лікарю загрожує тюремний термін від 7 до 12 років.

Крім того, у січні 2016 р. направлено до суду обвинувальний акт за підозрою трьох працівників ГУ МВС України в м. Києві. Як стверджує ГПУ, ці троє підозрюються в тому, що вони, виконуючи завідомо незаконний наказ вищого керівництва МВС, спільно з цивільною особою створили всі необхідні умови для того, щоб "титушки" та інші особи заволоділи більш ніж 600 автоматами АКС74У і майже 170 тис. патронів до них. Це зброя призначалися для подальшого силового придушення мирних акцій протесту.

У травні 2018 р. до суду обвинувальний акт направлений за підозрою колишнього начальника департаменту громадської безпеки МВС України в наданні посадовим особам МВС в період з грудня 2013 р. по лютий 2014 р. неправомірних премій за здійснення протидії протестних акцій громадян із застосуванням надмірної сили і спеціальних засобів, а також в організації силового штурму Майдану Незалежності 18 лютого 2014 р. Судовий процес у цій справі, як і в попередньому, фактично ще так і не розпочався.

Суд над Щеголєвим

На даний момент найбільшою рибою, пійманою ГПУ при розслідуванні справ Майдану", є колишній начальник головного управління СБУ в р. Києві та Київській області Олександр Щеголєв. Його звинувачують у тому, що він керував зачисткою Майдану 18-20 лютого 2014 р., коли було підпалено Будинок профспілок, загинули 20 осіб і були поранені більше 200 осіб. Штурм акції протесту на Майдані Незалежності був організований в ніч з 18 на 19 лютого під виглядом "антитерористичної операції", рішення про проведення якої було прийнято саме Щеголєвим.

Щоголіва взяли під варту ще в серпні 2015 р. До того він перебував під цілодобовим домашнім арештом. Екс-начальника столичного главку СБУ інкримінують перевищення влади, що спричинило тяжкі наслідки - загибель людей, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, пошкодження майна юридичних і фізичних осіб. Щеголеву загрожує довічне ув'язнення.

Обвинувальний акт щодо Щоголіва був направлений до суду в лютому 2016 р. Судовий розгляд здійснюється колегією у складі трьох суддів Шевченківського райсуду Києва. У першу чергу проводяться допити потерпілих. Вже дали свідчення 47 осіб.

8 лютого 2019 р. суд в черговий раз продовжив арешт Щоголіва - ще на 60 днів. Він перебуває під вартою вже три з половиною роки.

Заочний суд над Януковичем і його подільниками

1 лютого генпрокурор Юрій Луценко повідомив про завершення досудового слідства у відношенні винних у розстрілі на Майдані. За словами Луценка, у ГПУ є всі докази для передачі справи в суд, в т. ч. незалежна наукова експертиза про те, що до розстрілу мирних людей на Майдані призвели команди Януковича, голови СБУ Якименка, керівника МВС Захарченка та їх підлеглих. Генпрокурор зазначив, що стаття, за якою звинувачують колишнє керівництво держави, передбачає довічне ув'язнення. "До тих 150 діячам силових структур, які зараз знаходяться на лаві підсудних за насильство на Майдані, заочно додадуться ще півтора десятки на чолі з Януковичем та керівниками силових структур, винними в отдании злочинного наказу", - анонсував Луценко.

6 лютого відбулося засідання комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Там виступив Луценко і підкреслив, що пріоритетним напрямком для ГПУ залишається розслідування злочинів колишніх високопоставлених посадових осіб під час Революції гідності. Генпрокурор зазначив, що для завершення процесу Верховна Рада повинна врегулювати законодавчі питання заочного засудження. "Заочне засудження було дозволено лише до створення Державного бюро розслідувань, і на сьогодні питання, що робити з готовими справами, поки залишається відкритим", - пояснив Луценко.

На його прохання парламентський комітет розглянув і рекомендував до прийняття Верховною Радою законопроект про внесення змін у Кримінальний процесуальний кодекс України, подовжують можливість заочного засудження. Однак на наступний день Верховна Рада не змогла внести цей законопроект до порядку денного - за проголосував лише 161 депутат. Можливо, парламент повернеться до цього питання на наступному пленарному тижні, який розпочнеться 26 лютого.

За словами Луценка, це необхідно не тільки для того, щоб дати старт заочного процесу над Януковичем, Якименко, Захарченко та їх поплічниками, але і для завершення заочних судових процесів над іншими видними представниками режиму Януковича. На даний момент, як повідомив генпрокурор, тривають заочні судові розгляди щодо екс-міністра енергетики та вугільної промисловості Ставицького і екс-міністра доходів і зборів Клименка, на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження перебуває справа колишнього першого віце-прем'єра Арбузова, на стадії завершення досудового розслідування кримінальне провадження щодо колишнього прем'єра Азарова.

Замість висновків

Очевидно, на даний момент ситуація з розслідуванням справ Майдану" та засудженням винних виглядає дуже погано. Зрозуміло і те, що багато винні встигли втекти - і єдине, що їм загрожує, це заочне засудження. Мова не тільки про Януковича і його подільників в МВС та СБУ, але і про багатьох командирів і бійців внутрішніх військ та "Беркуту", "оплотовцах" та інших, які втекли на окуповані Росією території Криму і Донбасу або в саму Росію. З іншого боку, чимало співробітників спецпідрозділів, які брали участь в зачистці Майдану, через кілька місяців вирушили в зону АТО захищати Україну - і про них їх нинішнє начальство каже, що "вони свою ганьбу кров'ю змили".

До того ж навіть ті справи, які потрапили в суди, рухаються дуже повільно. Тому навіть до п'ятої річниці найтрагічніших днів Майдану так і не винесено вироки Щеголеву і Лікареві, суди над якими тривають вже за три-чотири роки.

Безсумнівно, ця тема буде активно експлуатуватися перед виборами. Але можна не сумніватися і в тому, що багато хто з нинішніх фігурантів справ Майдану", включаючи і тих, кого чекає заочне засудження, дуже сподіваються на те, що після зміни влади в Україні їм взагалі вже нічого загрожувати не буде.