І рибку з'їсти. Як не підняти пенсійний вік і не посваритися з МВФ
Нинішньої весни Міністерство соціальної політики ініціює внесення до Верховної Ради законопроекту про пенсійну реформу. Таку заяву зробив профільний міністр Андрій Рева 19 січня в ефірі Эспрессо.TV. Судячи за його словами, уряд має намір законодавчо оформити ідею "осучаснення" пенсій, що означає додаткове навантаження на Пенсійний фонд. Хоча раніше Рева говорив про необхідність прямо протилежних законодавчих новацій, покликаних скоротити дефіцит ПФ. Що ж змусило його змінити риторику і яких пенсійних новацій дійсно варто чекати від влади?
За підрахунками Андрія Реви, на проект "осучаснення" пенсій буде потрібно додаткових 50 млрд грн. "...Підрахунки показують, що нам потрібно 36 млрд грн для "осучаснення" пенсій за віком всім категоріям. Плюс близько 4 млрд потрібно для того, щоб вивести пенсії з 949 грн до 1247 грн, у нас таких більше півмільйона людей. Крім того, стоїть питання "осучаснення" пенсій силових структур. Мова йде про ветеранів МВС, це ще 10 млрд ... Зрозуміло, що такої суми сьогодні у нас немає", — так Рева коментував можливість перегляду пенсій на каналі 112 ua наприкінці грудня. А ще пару днів тому міністр пообіцяв шокувати українців законопроектом, який дозволить до 2024 р. зробити Пенсійний фонд бездефіцитним.
Що ж змушує міністра різко міняти позицію? Відповідь очевидна — уряд потрапив у дуже скрутну ситуацію, коли, з одного боку, необхідно продовжити співпрацю з МВФ, з іншого — не перейти межу, за якою вже почнуться справжні, а не куплені опонентами соціальні протести. Кредитна підживлення Фонду, причому саме регулярна, дозволить зберегти поки ще тендітну тенденцію економічного зростання, яка намітилася в Україні наприкінці минулого року. А при правильному підході уряду (продовження заявлених реформ) — прискорити відновлення економіки. З нинішнього року виплати України за зовнішніми боргами почнуть постійно збільшуватися. Минулий рік був найбільш комфортним для країни з точки зору обслуговування державного боргу: виплати склали $1,7 млрд. У 2017-му виплати збільшаться для уряду до $2,3 млрд, для Нацбанку — до $0,3 млрд, а сумарно — до $2,6 млрд, в 2018 р. — відповідно до $3,2 млрд і $0,7 млрд, а сумарно до $3,9 млрд. При цьому навіть в комфортний 2016 р. НБУ зміг накопичити всього $15,2 млрд резервів, з яких чистих — тільки $3,7 млрд, їх він активно витрачав на початку цього року для підтримки гривні. Це означає, що згортання співпраці з Фондом зараз знову окреслить перед Україною загрозу дефолту.
Що б не було написано в чорнових варіантах меморандуму, вимоги МВФ в частині Пенсійного фонду категорично зводяться до єдиного — скоротити його бюджетну підтримку, іншими словами, дефіцит. Затверджений урядом на цей рік бюджет ПФ передбачає його касовий розрив у розмірі 141,5 млрд грн. "Бюджет Пенсійного фонду України зростає порівняно з 2016 роком, коли у нас було 257 млрд грн, до 284 млрд грн. Обсяг дотації, яку ми з державного бюджету направляємо в Пенсійний фонд, знижується з 145 млрд грн до 141,5 млрд грн", — повідомив Андрій Рева. Тим не менш, у цьому році на покриття дефіциту ПФ доведеться витратити більше 19% від усіх доходів держбюджету, що, з точки зору кредитора, неприпустимо з урахуванням наступних виплат з обслуговування боргових зобов'язань. Варіантів для скорочення дефіциту ПФ не так вже багато: підвищення пенсійного віку, розширення кола платників ЄСВ — основного джерела власних доходів Пенсійного фонду та скорочення витрат Фонду за рахунок звільнення від невластивих йому виплат.
По-перше, воно вже відбувається (до 2021 р. вік виходу на пенсію жінок зросте з 55 до 60 років). По-друге, такий варіант вирішення проблем Пенсійного фонду категорично не сприймається суспільством. Згідно з дослідженням USAID в рамках проектів розвитку капіталу та фінансового сектору підвищення пенсійного віку підтримали лише 5% респондентів, 66% вважають, що проблему дефіциту Пенсійного фонду потрібно вирішувати за рахунок скорочення інших видатків бюджету (дослідження датується 2010 р., проте з тих пір ставлення українців до питання не змінилося).
Розширення числа платників ЄСВ — крок правильний, але теж не додає бонусів уряду. За даними Мінсоцполітики, з 16,3 млн працюючих у віці від 15 до 70 років застрахованими (тобто тими, хто сплачує ЄСВ і, відповідно, має право претендувати на пенсію) є тільки 10,2 млн осіб. У початковій версії пакету бюджетних законів передбачалася норма, що зобов'язує сплачувати ЄСВ ще і фермерів-спрощенців. Однак і залишилися в кінцевому варіанті нові вимоги до платників єдиного податку у частині ЄСВ викликали резонанс: влада звинуватили в тому, що через підвищення фіскального тиску масово закриваються Фопи. Хоча ідея новацій цілком справедлива: хочете отримувати пенсії — платити в Пенсійний фонд як всі.
Очевидно, тепер Мінсоцполітики сконцентрується на заходах по скороченню видатків Пенсійного фонду. І головний, вже озвучений Андрієм Ревою, крок — очищення його від невластивих виплат: Фонд має фінансувати тільки виплати громадянам, які вийшли на пенсію за віком і при цьому справно сплачували ЄСВ. За підрахунками Галини Третьякової, генерального директора Української федерації страхування, в цьому випадку бюджетна підтримка ПФ могла б скоротитися до 30-40 млрд грн. "За приблизними підрахунками, в 2017 році тільки на виплату пенсій по інвалідності буде направлено близько 27 млрд грн", — каже експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. Суть майбутньої реформи проста: наприклад, пенсії по старості (соціальна допомога тим, хто не робив відрахувань ЄСВ) передаються на фінансування до держбюджету. У такому випадку вони будуть фінансуватися не за рахунок сплати ЄСВ, а за рахунок зборів від загальнодержавних податків.
Але проблема в тому, що у профільного міністра немає чіткого розуміння деталей майбутньої пенсійної реформи. Наприклад, у Мінсоцполітики вважають, що пенсії по інвалідності повинен виплачувати Фонд соціального страхування. По-перше, в цьому випадку фінансування буде здійснюватися за рахунок надходжень все того ж ЄСВ, по-друге, міністерства, по суті, пропонує збільшити витрати на адміністрування цього платежу (новий фонд доведеться ще й утримувати), по-третє, не враховується той факт, що інвалідність, наприклад, може бути різною, отриманої в дитинстві, на виробництві, в побуті, в ході бойових дій. Відповідно, і підходи до забезпечення виплат повинні бути різними. Скажімо, інвалідність на виробництві повинен оплачувати роботодавець, який допустив відповідні умови праці. Як організувати такі виплати — питання до Мінсоцполітики.
Визначатися з суттю і конкретними кроками пенсійної реформи міністерству доведеться вже протягом декількох місяців — уряду вкрай важливо відновити кредитування МВФ в цьому році. Наступного часу на пенсійну реформу вже не буде.
