Своя каста. Чому Шабунину поки ще можна бити Філімоненко по обличчю
Незважаючи на те, що добрий мордобій частина української політичної культури, історія з правим кросом, виконаним професійним антикоррупционером Віталієм Шабуниным по обличчю чи журналіста, то блогера Всеволода Філімоненко, екстраординарною. Не самим фактом удару по обличчю, таке в нашій країні трапляється регулярно, а політичними і юридичними наслідками оного.
Інцидент з мордобоєм стався між Шабуниным і Філімоненко на початку червня, під час відвідування антикоррупционером військкомату. Історія з військової повинністю, до речі, була окремим перформансом, який став для Шабуніна форменим "зашкваром", однак сутичка з Філімоненко затьмарила його военкоматные пригоди, чому антикорупціонер повинен бути радий, оскільки у своїх спробах всім і всюди довести, що він непридатний до служби, виглядав якось не дуже по-чоловічому.
А ось під військкоматом, коли Філімоненко, кажучи словами Шабуніна, "отримав в піку", антикорупціонер виглядав майже як супермен-вікінг. Мало того, що рішуче дав відсіч надокучливого провокатору, але ще й заступився таким чином за честь дівчини. Як пояснив сам Шабунін, Філімоненко влаштував цілу акцію з його дискредитації, звинувачуючи антикорупціонера в першу чергу у крадіжці грошей, але за це його і пальцем не торкнули, але коли Філімоненко вистежив в аеропорту співробітницю Центру протидії корупції Олександру Устинову, щоб на камеру поцікавитися, звідки у тій гроші на польоти в Шрі-Ланку, а заодно і потролити фразами про те, як їй відпочивати за кордоном, коли хлопці гинуть в АТО, терпіння Шабуніна урвався. Тим більше що Устинову Філімоненко нібито довів до сліз. Саме за вражені почуття колеги Шабунін та нагородив журналіста-блогера ударом по обличчю. Удар, потрібно відзначити, був не дуже сильним і дуже ймовірно, що не призвела до плачевних наслідків для здоров'я (надколи щелепи і струс мозку), про яких після заявляв Філімоненко. Через недовгий час після нокдауну останній зумів не тільки продовжити тролити антикорупціонера, спритно тікаючи від нього, але й помститися за удар в обличчя, бризнувши з газового балончика.
На цьому Філімоненко міг би і зупинитися, адже за пацанским поняттями якусь сатисфакцію від кривдника той отримав. Однак сліз Шабуніна того здалося мало, і він написав заяву в поліцію, що і вилилося через два місяці в офіційне підозра Шабунину в умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що передбачає до покарання до трьох років позбавлення волі.
З кваліфікацією цієї справи все виявилося теж не дуже чисто. Філімоненко наполягав, що Шабуніна повинні залучити за статтею "перешкоджання журналістській діяльності", яка передбачає більш суворе покарання. Однак і Шабунін, і слідчі в праві називатися журналістом Філімоненко відмовляють. У відповідь на це останній оприлюднив своє журналістське посвідчення (нікому не відомої газети Flash on Time News) та акредитацію у Верховну Раду. З одного боку, якщо людину акредитували в парламент, то не вважати того журналістом як-то неправильно, але з іншого - всі ми чудово розуміємо, що в даний час, коли весь інтернет заповнений різної якості ЗМІ, отримати службове посвідчення журналіста може хто завгодно. Так що залишимо питання професійного визначення Філімоненко компетентним органам, тим більше що в нашому випадку він не надто важливий.
В результаті маємо ситуацію дуже зручне для всіх учасників конфлікту. Обвинувачений у забіяці Шабунін пафосно розповідає журналістам, як він благородно заступився за жінку і покарав негідника і провокатора Філімоненко, а корумпована влада, скориставшись цим приводом, хоче запроторити за ґрати непримиренного борця з корупцією. Філімоненко продовжує свою акцію по дискредитації Шабуніна, звинувачуючи останнього в тиск на слідство через свою громадську організацію і нагадуючи принагідно і про скандальну історію з військкоматом, і про нерухомості антикорупціонера та його соратників.
Народ в залежності від особистих симпатій-антипатій може вболівати за того чи іншого, але тут у Шабуніна явна перевага. По-перше, він симпатичніше, по-друге - пораскрученнее, в-третіх - антикорупціонери нині у тренді. Ну а те, що Шабунін вдарив людину по обличчю без юридично прийнятною на те причини, у більшості українців особливого обурення не викликає. Адже Филимоненко і правда відвертий провокатор і скандаліст і саме скандалами заробляє собі журналістську популярність, так і на тлі Шабуніна він куди як менш симпатичний.
Сам же антикорупціонер, схоже, не надто переймається з приводу можливого покарання за розпускання рук. Якщо б за один удар по обличчю українців садили у в'язницю, то в зонах у нас було б куди більше людей, ніж на волі. Так що судова практика, так само як і якийсь громадський вага, дозволяють йому нічим не ризикувати. Схоже, що в підсумку придбає Шабунін куди більше, ніж втратить. І в першу чергу антикорупціонер отримав відмінну майданчик для піару себе і своєї організації.
Хоча, по-хорошому, вся ця історія мала б стати для Шабуніна не рекламної майданчиком, а хорошим уроком, в тому числі і в світлі його можливої політичної кар'єри. При всій неприємності Филимоненко і його сумнівному бекграунді це не дає нікому права на биття по обличчю, так само як не можна бити когось іншого, ще більш неприємного. До того ж, незважаючи на те, що наша Верховна Рада іноді дуже схожа на бійцівський клуб, якщо Шабунін коли-небудь потрапить під її купол, звичка бити по обличчю неприємних журналістів може коштувати йому набагато дорожче, ніж тепер. За дивним збігом обставин бити морди в нашій країні цілком дозволено виключно в межах своєї касти. Якщо ти громадський активіст і антикорупціонер, то відносно безболісно можна битися з такими ж громадськими активістами та журналістами, а якщо ти недоторканний народний обранець, то можна вдосталь змагатися з такими ж недоторканними. А ось спроби дати в морду представникам більш низької соціальної групи, і в першу чергу журналісту, можуть коштувати нардепу і мандата, і всієї кар'єри. Як, наприклад, сталося свого часу з нині покійним "регіоналом" Олегом Калашниковим, який будучи нардепом вирішив потренуватися на журналістів СТБ, за що і був вигнаний з Ради з вовчим квитком.
Так що Шабунину, якщо той коли-небудь доросте до народного депутата, потрібно буде змінювати свої бійцівські пристрасті і кидатися з кулаками тільки на рівних колег.
