• USD 29.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.4
Спецпроєкти

Український паспорт для Фрідмана. Що дасть Зеленському порятунок російських олігархів

Навряд чи хтось повірить, що українські політики, які допомагають російським мільярдерам боротися із західними санкціями, роблять це безкорисливо

Михайло Фрідман
Реклама на dsnews.ua

Цікаве інтерв'ю 9 червня дав голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков виданню Forbes.ua. Нагадаємо: Новіков отримав свою посаду за підсумками конкурсу два з половиною роки тому, став за цей час самостійним гравцем, налагодив зв'язки у Вашингтоні та має великі політичні амбіції. З моменту повномасштабного російського вторгнення головним завданням НАЗК став пошук активів російських олігархів, які Україна могла б конфіскувати. І це зміцнило статус Новікова як політика.

Особливо великий резонанс викликала розповідь Новікова про плани влади створити "російський фонд покаяння" та надати українське громадянство російським олігархам українського походження, таким як Михайло Фрідман та Віктор Вексельберг.

Аргументи "за"

Гостра тема виявилася вкинутою в інформпростір дуже хитро. З одного боку, Новіков продемонстрував свою роль у розробці державної санкційної політики, як і у вирішенні долі російських мільярдерів на кшталт Фрідмана та Вексельберга. При цьому не посоромився кинути камінь у город СБУ, розповівши, що ще три тижні тому НАЗК надала СБУ список російських та білоруських активів, які можна конфіскувати. "СБУ має передати його на розгляд РНБО. Поки що цього так і не сталося. Позавчора ми передали цей перелік Верховній Раді, сподіваємося, вони відреагують швидше", — наголосив він.

З іншого боку, Новіков поділився із суспільством планами влади, про які сама влада досі воліла мовчати. А надати українське громадянство Фрідману та Вексельбергу — це не назвеш дріб'язком. Це дуже серйозні дії із ще більш серйозними наслідками. Але, розповівши суспільству про ці плани, голова НАЗК не заходився їх критикувати, а навпаки, навів аргументи на захист. Тож його не звинуватиш у тому, що він підриває довіру до влади.

За словами Новікова, "якщо великі російські бізнесмени хочуть зберегти хоч щось із своїх активів, у них немає іншого виходу, окрім як публічно засудити війну та путінський режим і взяти участь в умовному "російському фонді покаяння" на відновлення України". Як можна зрозуміти, йдеться про те, що в Україні буде створено якийсь фонд, куди російські олігархи зможуть перерахувати суми, щоб уникнути конфіскації своїх активів. Новіков наголошує, що передбачається конфіскація активів не лише в Україні, а й у Євросоюзі та інших країнах.

"По-перше, санкції буде накладено на всіх російських олігархів. Якщо вони не засудять публічно війну, Путіна та не визнають територіальну цілісність України включно з Кримом і Донбасом, вони втратить все майно в Євросоюзі. По-друге, група Єрмака — Макфола найближчим часом напрацює рамки подальших дій підсанкційних осіб і можливу процедуру виходу з-під санкцій, у тому числі шляхом передачі коштів чи активів у "фонд покаяння". Поки триває обговорення цієї ідеї. Остаточне рішення прийматиме президент України", — пояснив голова НАЗК.

Реклама на dsnews.ua

Група Єрмака – Макфола – це Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії, створена Офісом президента України у березні; її координатором є директор Інституту міжнародних досліджень ім. Фрімана Споглі у Стенфордському університеті (США) Майкл Макфол. Новіков є членом цієї групи, тож його інформація — це не чутки і не припущення, він говорить зі знанням справи.

"Наскільки мені відомо, — повідомив він, — Михайло Фрідман консультується з українською владою стосовно того, щоб отримати українське громадянство та перереєструвати основні активи до України. Такий сценарій можливий і для інших великих російських бізнесменів українського походження, наприклад це Віктор Вексельберг, який народився у Дрогобичі. Це податки, що вигідно Україні. Фінансувати знищення режиму Путіна коштом російських олігархів — мабуть, це найкраще, що може зробити Україна за таких обставин".

Аргументи "проти"

Насамперед сумнівно виглядають надії, що російські олігархи на кшталт Фрідмана та Вексельберга перереєструють в Україні свої активи і це принесе Україні більше податків. Наприклад, якщо взяти Фрідмана та його "Альфа-Груп", то їхні українські активи ("Альфа-Банк" (Україна), "Київстар", ТМ "Миргородська" та "Моршинська") давно зареєстровані в Україні. Але найбільші активи знаходяться в Росії: АТ "Альфа-банк" (Росія), група "АльфаСтрахування", "Росводоканал", X5 Retail Group та ін. Хтось дійсно вірить, що ці російські компанії раптом перестануть сплачувати податки в Росії і почнуть сплачувати податки до українського бюджету? Більш правдоподібною фантастикою може бути хіба що припущення про те, що всі ці компанії вивісять на своїх московських офісах українські прапори та плакати "Путін — убивця".

Також слід чітко розуміти, що Фрідман — прямий співучасник Путіна у війні проти України та проти Заходу на інформаційному фронті. Цілі Фрідмана та Путіна повністю збігаються у тому, щоб врятувати російських мільярдерів від західних та українських санкцій.

При цьому Фрідман фактично виправдовує Путіна. Свою оцінку путінської "спецоперації" він висловив словами: "Я переконаний, що війна ніколи не може бути відповіддю". Тобто Фрідман разом із Путіним вважає повномасштабне російське вторгнення відповіддю на якісь дії України, тільки неправильною відповіддю, мовляв, відповідати треба було якось по-іншому. Україна та Захід розцінюють цю війну зовсім не так: жодної провини України у цій війні немає. І крапка. Наприклад, президент США Джо Байден постійно називає цю війну "навмисною і неспровокованою" (premeditated and unprovoked), а також "війною за вибором" (war of choice), наголошуючи, що Україна і Захід жодним чином не підштовхували Путіна до цієї війни, він сам обрав шлях війни. А Фрідман називає війну "відповіддю". Вже одного цього достатньо, щоб послати його за російським кораблем.

Але Фрідман захотів піти далі. В інтерв'ю Bloomberg Businessweek він абсолютно зухвалим і підлим чином знущався над західною та українською політикою санкцій проти російських олігархів.

Для крнтрасту наведемо, як сформулював цю політику голова НАЗК Олександр Новіков. "Першочергова мета — спонукати російських олігархів до припинення фінансування російської воєнної кампанії проти України, — пояснює він. — Мета санкцій — і це передбачено документами групи Єрмака — Макфола — зруйнувати адміністративну вертикаль у РФ. Тому пріоритетність накладення санкцій вибудована таким чином: Путін — олігархи — чиновники найвищого рівня — органи "авторитарної інфраструктури": силовики, судді, прокурори і так далі. Всього є десять категорій… Один з критеріїв співучасті у війні — якщо твоя компанія сплачує суттєві суми податків до бюджету РФ. Власне, в документах Єрмака — Макфола прямо йдеться про те, що під санкції можуть потрапити всі учасники російського списку топ-100 найбагатших від Forbes".

А ось що каже Фрідман: "Якщо люди, які при владі в Євросоюзі, вважають, що через санкції я можу підійти до пана Путіна і сказати йому, щоб він припинив війну, і це спрацює, то, боюсь, у нас у всіх великі проблеми. Отже, ті, хто приймає це рішення, нічого не розуміють у тому, як влаштована Росія. І це небезпечно для майбутнього".

Тобто Фрідман намагається вкинути в західну громадську думку альтернативну версію: мовляв, санкції вигадали ідіоти, які вважають, що вони спонукають олігархів змусити Путіна припинити війну. Хоча насправді такої ідіотської версії не висували ані лідери ЄС, ані Джо Байден, ані Борис Джонсон, ані Володимир Зеленський. Захід і Україна в один голос говорять про те, що мета всіх економічних санкцій проти РФ (включно з санкціями проти російських олігархів) полягає в тому, щоб завдати максимальної економічної шкоди Росії, щоб послабити її воєнні можливості.

Мета Фрідмана абсолютно зрозуміла і прозора: дайте мені українське громадянство, щоб я та мої компанії позбулися західних та українських санкцій, а я на подяку за це перерахую п'ять копійок у "фонд покаяння", після чого мої російські компанії зможуть спокійно працювати і поповнювати російський. бюджет, щоб Росія й надалі спокійно бомбила українські міста, а я далі спокійно зображував незгоду з Путіним, розповідаючи, що війна – це неправильна відповідь.

І ще аргументи "проти"

На Заході дуже насторожено ставляться до контактів української влади із російськими олігархами. Хто не вірить — може почитати британську The Times за 8 червня, яка розповіла, як юристи російського олігарха Романа Абрамовича використовують листа від голови фракції "слуг народу" у Верховній Раді Давида Арахамії, щоб через суди скасувати санкції Євросоюзу та Великобританії проти Абрамовича.

В очах Заходу (тут думки західних урядів та західних обивателів, мабуть, збігаються) все це виглядає дуже негарно. Навряд чи хтось повірить, що українські політики, які допомагають російським олігархам на кшталт Абрамовича, Фрідмана, Вексельберга боротися із західними санкціями, роблять це безкорисливо. І Захід тут виявляється лише інструментом рекетирської схеми: одні учасники схеми створюють руками Заходу велику проблему російським мільярдерам, а потім інші учасники схеми допомагають цю проблему вирішити.

Якщо олігархи на кшталт Фрідмана та Вексельберга почнуть отримувати з рук Зеленського українське громадянство, то західна преса писатиме про цю схему у абсолютно негативному для України ракурсі. І це може підірвати всю західну політику санкцій проти Росії. Тобто, за п'ять копійок, які заплатять російські олігархи у "фонд покаяння", ми можемо втратити всю західну підтримку на фронті економічної війни. І все це — лише заради того, щоб Фрідман профінансував лояльний до влади політпроект у своєму рідному Львові, а Вексельберг — у Дрогобичі?

Навіть якщо всі подібні підозри є несправедливими, переконати в цьому українське суспільство буде нелегко. Воно тридцять років з усіх прасок чуло, що "всі крадуть", "корупція", "олігархи" тощо. І якщо тепер влада сама зв'яже себе у суспільній свідомості з російськими олігархами, то за всіх уявних вигод це може виявитися для Зеленського згубним рішенням.

    Реклама на dsnews.ua