• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39.1
Спецпроєкти

У деклараціях можна брехати. Чому судді КСУ торжествують перемогу над Зеленським

Гостра фаза конституційної кризи практично закінчилася. Тому можна підбити деякі підсумки. Їх, власне, два: Володимир Зеленський двічі зазнав поразки в протистоянні з Конституційним Судом

Засідання Конституційного Суду
Засідання Конституційного Суду / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Гучна загроза закінчилася пшиком

Нагадаємо, що криза була викликана скандальним рішенням КСУ від 27 жовтня, яке створило діру в антикорупційному законодавстві. 29 жовтня Зеленський вніс в парламент не менш скандальний законопроєкт №4288, що складається з двох ключових положень. Перша стаття проєкту оголошувала рішення КСУ від 27 жовтня нікчемним і відновлювала дію антикорупційних норм, які були скасовані рішенням КСУ. Друга стаття законопроєкту №4288 припиняла повноваження всього нинішнього складу КСУ і вимагала почати процедуру відбору нового складу КСУ.

Так ось, обидва ці ключові бажання Зеленського залишилися незадоволеними. Парламент обрав зовсім інший шлях виходу з конституційної кризи і 4 грудня вже пройшов важливий етап цього шляху. А законопроєкту №4288, схоже, судилося залишитися пам'ятником, як гучна президентська загроза закінчилася пшиком.

2 грудня на засіданні парламентського комітету з питань правової політики голова комітету Андрій Костін повідомив, що спікер Дмитро Разумков отримав від Зеленського лист, в якому той попросив відкласти розгляд парламентом законопроєкту №4288, поки Венеціанська комісія не надішле свої висновки про стан антикорупційного законодавства України після рішення КСУ. Як відомо, Зеленський звернувся до Венеціанської комісії 25 листопада, через чотири тижні після скандального рішення КСУ, коли вже всім було зрозуміло, що 226 голосів за проєкт №4288 у Верховній Раді не набереться. На Банковій чекають, що Венеціанка сформулює свої висновки на своїй пленарній сесії 11–12 грудня.

Втім, нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко повідомив, що в ході спілкування з представниками Венеціанки він запитав їх, чи буде комісія в рамках обговорення цієї теми розглядати законопроєкт №4288. На це іноземні експерти відповіли негативно. Вони підкреслили, що ще 31 жовтня свою оцінку проєкту №4288 вже дали Венеціанська комісія і GRECO (орган антикорупційного моніторингу Ради Європи), які в спільному листі попередили, що припинення повноважень суддів КСУ стане кричущим порушенням Конституції України і принципу поділу влади.

Отож, навіть теоретично Зеленський не має шансів отримати від Венеціанської комісії схвалення свого проєкту №4288. І відкладання розгляду цього проєкту в парламенті до отримання висновків Венеціанки — це не більш ніж спроба зберегти обличчя. Насправді проєкт №4288 вже похований і реанімації не підлягає.

Як залатали антикорупційну діру

Реклама на dsnews.ua

Замість першої ідеї Зеленського — оголосити рішення КСУ від 27 жовтня нікчемним — парламент почав слухняно виконувати рішення КСУ. Ми не будемо переповідати всі підготовчі кроки, а відразу перейдемо до досягнутого результату.

4 грудня Верховна Рада прийняла законопроєкт №4460-д, яким скасувала статтю 366-1 Кримінального кодексу. Ця стаття передбачала покарання чиновникам за декларування недостовірної інформації, якщо помилка перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатної особи (ПМПО), зараз це 567,5 тис. грн, а також за умисне неподання декларації. За ці злочини чиновник міг отримати штраф у розмірі від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), зараз це від 2 млн 837,5 тис. до 3 млн 405 тис. грн, або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років. (Уточнимо, що зараз ПМПО — це 2270 грн, а НМДГ при кваліфікації правопорушень, згідно з пунктом 5 розділу XX Податкового кодексу, це половина ПМПО, тобто 1135 грн.)

Конституційний Суд своїм рішенням від 27 жовтня визнав статтю 366-1 занадто суворою і тому визнав її неконституційною. І тепер парламент ввів замість неї дві нові статті 366-2 і 366-3. Перерахуємо їх головні відмінності від статті 366-1.

По-перше, скасовується кримінальна відповідальність за ненавмисне декларування недостовірної інформації. Тобто тепер у будь-якого чиновника є чудова відмазка — мовляв, він набрехав в декларації не зумисне.

По-друге, скасовується кримінальна відповідальність за умисне декларування недостовірної інформації, якщо помилка не досягає 500 ПМПО. Тобто поріг безкарності підвищено вдвічі — до 1 млн 135 тис. грн.

По-третє, скасовується позбавлення волі за умисне неподання декларації, а також за декларування недостовірної інформації, якщо помилка не перевищує 4000 ПМПО. Тобто можна взагалі не подавати декларацію або набрехати в ній на суму до 9 млн 80 тис. грн — і чиновнику за це загрожує тільки штраф не більше 3 млн 405 тис. грн або громадські роботи.

І тільки якщо помилка перевищує 4000 ПМПО, тобто 9 млн 80 тис. грн, тоді розмір штрафу становить від 3000 до 5000 НМДГ, що означає від 3 млн 405 тис. до 5 млн 675 тис. грн, і допускається обмеження свободи (але не позбавлення волі) на термін до двох років.

Різниця між обмеженням і позбавленням волі дуже істотна. Позбавлення волі — це більш тяжке покарання, ніж обмеження волі. Згідно з Кримінальним кодексом «покарання у вигляді обмеження волі полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці». А «покарання у вигляді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу». Виконавчі установи відкритого типу називаються виправними центрами, а закритого типу — виправними колоніями (це те, що прийнято називати в'язницею). Коротше кажучи, в'язниця за недостовірне декларування тепер нікому не загрожує, максимум — виправний центр, де умови в порівнянні з в'язницею «санаторні».

Цей закон вступить в силу наступного дня після його опублікування.

Чи буде покараний КСУ

Від другої ідеї Зеленського — розпустити нинішній склад КСУ — парламент теж відмовився. У законопроєкті №4460-д, прийнятому 4 грудня, взагалі немає ніяких виховних заходів до конституційних суддів.

Втім, «слуги народу» встигли запропонувати п'ять законопроєктів, націлених на те, щоб утруднити роботу КСУ. Комітет з питань правової політики на засіданні 2 грудня вирішив, що долю цих проєктів потрібно буде вирішувати після 12 грудня, коли свої висновки сформулює Венеціанська комісія.

Найбільші шанси на прийняття має останній з цих п'яти проєктів — №4319, під яким стоять підписи 75 нардепів. Перші п'ять підписантів — це представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря, представник президента в КСУ Федір Веніславський, спікер Дмитро Разумков, перший віцеспікер Руслан Стефанчук і заступник голови партії «Голос» Ярослав Юрчишин. Також серед підписантів є глава партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

Дві головних новації цього проекту — по-перше, регламент КСУ повинен затверджуватися законом, а не встановлюватися самим КСУ; по-друге, для прийняття рішення КСУ необхідно, щоб за нього проголосувало не менше 12 суддів (зараз досить 10). Якщо врахувати, що зараз є тільки 15 конституційних суддів (за Конституцією має бути 18), то підвищення кворуму з 10 до 12, напевно, стане серйозною перешкодою для прийняття суддями КСУ особливо спірних і скандальних рішень, типу того, що було прийнято 27 жовтня ( за нього проголосували 11 суддів КСУ, а 4 були проти).

Однак в будь-якому разі тема розпуску КСУ вже закрита. Більш того, судді КСУ, схоже, набули впевненості в своїй безкарності. 3 грудня вони провели онлайн-зустріч з представниками Венеціанської комісії, а 8 грудня збираються відновити роботу КСУ в пленарному режимі.

Ті, хто програв і виграв

Програв Зеленський — це питання, звичайно, спірне. Явно безславний кінець уготований його законопроєкту №4288. Тим самим зірвані його плани розпустити нинішній склад КСУ і отримати новий, підконтрольний Банковій. Але якщо метою Банкової було обнулити всі кримінальні справи проти топчиновників, викритих у недостовірному декларуванні (серед них, до речі, генпрокурор Ірина Венедиктова), то так, ця мета досягнута.

Звичайно, тепер ця тема буде щосили експлуатуватися конкурентами «слуг народу», насамперед «Європейською солідарністю». Петро Порошенко виступив з такою заявою вже ввечері 4 грудня.

«Це ми звикли декларуватися з 2016 року, а нові особи злякалися декларування. Волинку тягнули сорок днів тільки через брак голосів у монобільшості. І через відсутність політичної волі Зеленського забезпечити силами власної коаліції відновлення реальної відповідальності за свідомі помилки в деклараціях. Його, як виявилося, в цій історії цікавило тільки одне — підім'яти під себе Конституційний Суд. А з корупцією він не бореться. Він її кришує», — підкреслив Порошенко і повідомив про плани своєї партії. За його словами, «Європейська солідарність» наполягатиме на розгляді її законопроєкту №4301 про відновлення в колишньому обсязі кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Крім того, «Євросолідарність» внесла законопроєкт №4339 про вдосконалення конкурсних засад при призначенні нових суддів КСУ із залученням комісії міжнародних експертів.

Ймовірність прийняття цих проєктів не дуже висока, але як привід для піару вони цілком підходять. «Євросолідарність» буде виглядати як захисниця саме тих заходів, на яких наполягають західні партнери України: посилення боротьби з корупцією і одночасно поповнення КСУ добропорядними суддями, незалежними від Банкової.

Ну і ще можна назвати парламент, який виграв, як інститут влади, що конкурує з Банковою. Підкреслимо, що законопроєкт №4460-д підтримали 289 нардепів з 322, які в цей час числилися присутніми в сесійній залі. За проєкт проголосували представники всіх фракцій і груп: 195 «слуг народу», 19 членів фракції «Європейської солідарності», 17 з групи «Довіра», 15 з ОПЗЖ, 13 з «Голосу», 11 з «Батьківщини», 9 з «За майбутнє», а також 10 позафракційних (включно зі спікером і віцеспікером).

Тобто всі парламентські сили нібито продемонстрували свою боротьбу з корупцією, включаючи навіть ОПЗЖ і «За майбутнє», хоча саме на їхнє прохання конституційні судді прийняли своє скандальне рішення від 27 жовтня.

Насправді об'єднуючим мотивом для багатьох депутатів було бажання поховати законопроєкт №4288 і інші президентські ініціативи на цю тему. Причому це бажання поділяли і багато «слуг народу». Всі побачили, що Банкова здатна тільки на гучні кроки на кшталт заяв про розпуск КСУ, але нездатна організувати їх реалізацію. І цю іміджеву втрату навряд чи можна якось заповнити.

    Реклама на dsnews.ua