• USD 39.4
  • EUR 42.3
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Знову двійка. Що заважає главі ФДМ продати ОПЗ

Повторний конкурс з продажу Одеського припортового заводу не відбувся
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Прем'єр Володимир Гройсман влаштував рознос голові Фонду державного майна Ігорю Білоусу прямо на засіданні уряду. Він звинуватив керівництво Фонду в тому, що воно абсолютно нездатний ефективно провести приватизацію і управляти державним майном. "Я б позвільняв всіх, хто управляє Фондом держмайна України. Якби це були мої повноваження, всі були б вже звільнили", - погрожував прем'єр.

Зацікавленість у придбанні ОПЗ виявляли близько десятка потенційних інвесторів, серед яких група DCH харківського бізнесмена Олександра Ярославського, ПРАТ "Укрнафтобуріння" Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинника, американська IBE Trade Corp і Amjad Investments з ОАЕ. Однак на конкурс не надійшло жодної заявки, як, втім, і на попередній конкурс з продажу ОПЗ, який ФДМ проводив у липні цього року.

У свою чергу голова ФДМ Ігор Білоус, виправдовуючись, заявив, що основна причина відсутності покупців - негативна цінова кон'юнктура на глобальних ринках мінеральних добрив і висока ціна на газ, які призводять до збитковості цього підприємства, а також зростаючі борги ОПЗ, у тому числі перед компанією Ostchem Holding Дмитра Фірташа.

Перший заступник голови правління ОПЗ Микола Щурик вважає, що вина Фонду все ж таки є. "Проблема у повній бездіяльності ФДМ - злочинній бездіяльності, оскільки на кону економічні інтереси України. Це кажу не я, це кажуть представники компаній, що відмовилися від участі", - написав він на своїй сторінці в Facebook.
Щурик зазначив, що справжні причини зриву конкурсу в тому, що не вирішені проблеми з боргами підприємства, але при цьому претенденти навіть не мають інформації про те, як вони виникли, чому державі не вдалося уникнути їх накопичення, і навіть невідомий точний розмір боргів станом на дату конкурсу.

При цьому ФДМ не виявив належної активності, не прикріпив до кожного претендента окремого фахівця, який би допоміг оформляти документи. "Виходячи зі слів представників компаній можна зробити висновок, що це не стан заводу саме по собі створює для учасників високий ризик втрати інвестицій. Цей ризик створює Ігор Білоус зі своїм відомством: він темнить, тягне час і очевидно діє не в інтересах держави", - заявив г-н Щурик.

Втім, далеко не всі претенденти на ОПЗ настільки негативно оцінюють діяльність Білоуса. Наприклад, американська компанія IBE Trade Corp заявила, що конкурс був підготовлений на належному рівні, і вона відмовилася від участі в ньому з економічних причин. Таке пояснення дав президент компанії Олександр Ровт в інтерв'ю "Українським новинам". За його словами, ціна на продукцію хімічної промисловості прямо залежить від ціни на газ, який в структурі собівартості виробництва азотних добрив займає 70-85%. "Розглядаючи варіант купівлі ОПЗ, ми вели переговори про можливість укладення контрактів на газ за зниженою ціною, але угоду не було досягнуто. А ціна близько $240 за 1000 куб. м не дозволяє говорити про рентабельність або можливості проведення пакету реанімаційних заходів для ОПЗ. Для порівняння: ціна на газ у Білорусі близько $120 за 1000 куб. м, в Угорщині - $160", - зазначив Ровт.

При цьому, за словами генерального директора компанії Pro-Consulting Олександра Соколова, зараз не найкращий час для проведення масової приватизації. "В першу чергу необхідно налагоджувати діалог з інвесторами та гарантувати захист їх інтересів", - вважає він.

Реклама на dsnews.ua

На думку старшого аналітика інвестиційної компанії "Арт Капітал" Олексія Андрейченка, приватизація підприємств в Україні часто зривається, оскільки в процес вклинюються структури, які не зацікавлені у їх продажу. Крім того, експерт зазначив, що невдачі в приватизації трапляються також тоді, коли очікування від продажу занадто завищені. Ціна українського активу ($400-450 млн) порівнянна з аналогічними зарубіжними підприємствами, але при цьому не робиться знижка на українські реалії, знижують його ціну. Це традиційний набір: корупція, бюрократія, а також проблеми з виведенням дивідендів з країни. І, крім того, борги, що перевищують $25 млн.

В цілому можна зробити наступний висновок: тривала приватизація ОПЗ зайвий раз показує, що держава не справляється з роллю ефективного власника. Державний сектор, із завидною регулярністю демонструючи мільярдні збитки, псує карму будь-якого уряду. Наприклад, за підсумками 2014 р. 100 найбільших державних підприємств отримали збитки в сумі 119 млрд грн, що становить трохи менше половини бюджету Пенсійного фонду за цей рік.

    Реклама на dsnews.ua