Таємниці партійних кишень. Чому українські партії не навчилися жити по-чесному
Те, що українські партії найчастіше ведуть подвійну бухгалтерію, - факт загальновідомий. Відомо і те, що держава і громадськість з різних сторін намагається простимулювати і примусити партії до більш чесної способу життя. Для цього, зокрема, були введені держфінансування парламентських партій і обов'язок партій звітувати перед Нацагентством з питань запобігання корупції. А в'їдливі мас-медіа не соромляться сунути свій ніс у партійні звіти і вишукувати там кримінал.
Тим не менше навіть в умовах подвійного контролю - державного і суспільного - багато партій спокійно продовжують дотримуватися подвійних стандартів, на словах заявляючи про необхідність боротьби з корупцією, а насправді, отримуючи фінансування з незадекларованих джерел. І реальних способів зловити їх за руку і вивести на чисту воду, як з'ясовується, немає.
Показовим прикладом стала недавня історія з "Оппоблоком". У квітні минулого року журналісти програми "Наші гроші" провели скрупульозне розслідування. Вивчивши поданий у НАПК звіт "Оппоблока" за 2016 р., вони з'ясували, що ця партія отримала внесків на суму понад 12,3 млн грн (переважно від юридичних осіб). Зокрема, київські ТОВ "Магден плюс" і "Стемит ЛТД" внесли 5,59 млн і 0,1 млн грн. Як стверджують "Наші гроші", це нещодавно зареєстровані фірми, у них однаковий статутний фонд, однаковий вид діяльності - надання в оренду нерухомості, хоча, згідно з реєстром прав на нерухоме майно, нерухомість у цих юросіб відсутня. За місцем їх реєстрації знаходиться перукарня, самі фірми створені послугою "Віртуальний офіс" - це реєстрація юросіб під ключ.
Незважаючи на ймовірну фіктивність цих донорів, НАПК не визнало незаконною проводку через них грошей на партійний рахунок "Оппоблока". Представник НАПК виправдовувався перед журналістами тим, що у агентства, мовляв, немає таких широких можливостей, щоб перевіряти кінцевих бенефіціарів фірм - донорів партій.
Також у звіті партії фігурують столичні ТОВ "Тефи-2011" і "Гіперіон-Мега", пожертвували "Оппоблоку" 1,1 млн і 1,07 млн грн. Обидві ці фірми прописані, хто б міг подумати, в будівлі Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України. "Наші гроші" відвідали Володимира Ткаченка, який числиться директором і засновником ТОВ "Гіперіон-Мега". Чоловік був сильно здивований не тільки фактом донорства на користь партії, але і взагалі наявністю у нього фірми.
Після цього журналісти звернулися до Нацполицию із заявою про кримінальне правопорушення за ст. 159-1 Кримінального кодексу "Порушення порядку фінансування політичної партії", а коли їх там проігнорували, подали в суд. 11 вересня Шевченківський райсуд Києва зобов'язав Нацполицию внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ст. 159-1 КК передбачає відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Посадовим особам "Оппоблока" світил штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавлення волі на строк до двох років.
І ось 26 січня "Наші гроші" повідомили, що їм надійшла відповідь. Правда, не з Нацполиции, а з Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби. Ця структура вирішила закрити справу про фіктивності компанії, яка пожертвувала мільйон "Оппоблоку". Причиною для закриття справи стали свідчення власника ТОВ "Гіперіон-Мега" Володимира Ткаченка, який раніше у коментарі програмі "Наші гроші" заперечував свою причетність до фірми.
Виявляється, після відкриття кримінального провадження чоловік повідомив слідчим, що сприйняв журналістку і оператора програми "Наші гроші" за шахраїв - і, мовляв, саме тому заперечував і наявність у нього компанії, і мільйонні пожертви на "Оппоблок". Звичайно, тут будь-хто міг би відразу ж висунути іншу версію - що люди з "Оппоблока" прийшли до зіц-директорові і заплатили йому за "правильні" свідчення. Але слідчі з ГФС чомусь повірили зіц-директорові - чи не тому, що до них теж приходили люди з "Оппоблока".
У НАПК теж немає претензій до "Оппоблоку" щодо джерел коштів. В офіційних документах НАПК - висновки про результати аналізу звітів за чотири квартали 2016 р. і за перші три квартали 2017 р. - незмінно затверджується відсутність порушень законодавства про фінансування політичних партій та передвиборчої агітації.
Як бачимо, нинішні правила гри дозволяють партіям легко уникати відповідальності за фінансування через фіктивних посередників. А значить, олігархи і далі будуть розкладати свої золоті яйця в різні партійні кошика. Більш того, можна очікувати, що історія з "Оппоблоком" якщо чого і навчить, то лише тому, що треба працювати ретельніше, тобто вправнішим обставляти справи і надійніше ховати кінці у воду.
Фіктивні фірми-донори - це лише один спосіб легалізації чорного фінансування. У минулому році НАПК і громадський рух "Чесно" виявили іншу схему - через внески від підставних фізичних осіб. Привід для інтересу співробітників НАПК і громадських діячів дала "Батьківщина": згідно зі звітом вона отримала на свої рахунки в 2016 р. внесків від фізичних осіб на суму понад 7,55 млн грн - значно більше, ніж будь-яка інша партія (посіла друге місце за цим показником партія "Самопоміч" отримала в 2016 р. на свої рахунки від фізичних осіб 1,17 млн грн).
При цьому виявилося, що майже усі спонсори "Батьківщини" живуть на Київщині. Гроші перераховували найчастіше в один день і з однаковими сумами (найчастіше - по 2000 грн). Фінансову допомогу партії нібито надавали безробітні, пенсіонери, медики, працівники освіти і т. д. В рамках перевірки співробітники НАПК з'ясовували у фігурантів звіту "Батьківщини", дійсно вони перераховували власні кошти на рахунок партії. Представники руху "Чесно" мали можливість фіксувати цей процес. Більшість жертводавців стверджували, що не перераховували ні копійки. Люди були вражені й налякані тим, що їх персональні дані використовують сторонні особи. Для перерахування коштів на користь партії потрібні паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання та номер телефону.
Колишній голова Броварської міської організації "Батьківщина" Володимир Опалько поділився з представниками "Чесно" цікавими спогадами. Вони свідчать про те, як виглядала схема фінансування партії в більш ранні часи: "Після Майдану, це був 2014 р., я в банку "Велес" вносив (це був особистий приватний банк керівника обласної організації Костянтина Бондарєва). Я особисто зі своєю родиною - ну на прохання - більше 1,5 млн грн вніс! Але мені не давали готівку, я просто подмахивал паперу і все... Я думаю, що швидше там просто з офшору гроші переводилися сюди в Україну, хоча нас в деталі не присвячували... Це були десятки мільйонів гривень. Особисто я від Броварської міської організації возив туди п'ять або шість чоловік, і кожен так от по 1,5 млн перераховував - уявіть, скільки це грошей!"
Як відомо, незабаром банк "Велес" був ліквідований. Можливо, це і підштовхнуло видозмінити схему - зменшити розмір внесків, збільшивши в той же час число жертводавців за рахунок підставних осіб, Так чи інакше, але партія попалася: факт фінансових порушень було зафіксовано. НАПК у своєму висновку про результати аналізу звіту "Батьківщини" за IV квартал. 2016 р. відзначило "недостовірність відображеної у звіті інформації" на загальну суму понад 63 тис. грн. Також у висновку встановлено, що в звіт партії включені персональні дані фізичних осіб, які не здійснювали грошових внесків на підтримку партії в четвертому кварталі 2016 року". А закінчувався словами висновок про те, що "у зв'язку з можливими ознаками кримінальних правопорушень необхідно направити матеріали, що підтверджують виявлені факти, в Національну поліцію України для вжиття відповідних заходів реагування".
Втім, "Батьківщина" тоді відбулася легким переляком. Принаймні, кримінальної відповідальності ніхто досі не поніс. А схема фінансування була удосконалена, так що у висновках про результати аналізу звітів за перші три квартали 2017 р. претензій до партії вже не висувається.
Держфінансування партій теж не дало того ефекту, який від нього очікувалося. Нагадаємо, що в 2016 р. деякі парламентські партії не встигли витратити всі кошти, і залишок довелося повернути в держбюджет. У 2017 р. партії врахували цей урок, але своєрідно - в останньому кварталі дружно почали витрачати гроші на рекламу. Це красномовно свідчить про те, що чорні схеми фінансування продовжують діяти, так що бюджетні кошти просто виявляються зайвими.
НАПК вже виступило з пропозицією законодавчо вказати, що партії не можуть витрачати кошти з держбюджету на виборчі кампанії та на рекламу, а мають спрямовувати їх на повсякденну статутну діяльність. Але проблема, схоже, набагато глибше. Наші партії найчастіше будуються не знизу і навіть не зверху, а збоку - від грошового мішка (або мішків, якщо партія на паях), який зневажає і партійною верхівкою, і партійними низами. Цей мішок буде намагатися, щоб кошти з держбюджету витрачалися на що завгодно, крім зарплат, хоч на концерти або на нові партійні офіси, лише б зберегти своє фінансове вплив на партійну структуру.
Щоб виправити цю систему (хоча б почати виправляти), потрібно розробити і прийняти новий закон про партії, а потім провести радикальну чистку (якщо завгодно, люстрацію) партій через процедуру перереєстрації за новим законом. Особливо це потрібно з огляду на те, що деякими українськими партіями помыкают грошові мішки, керовані з Кремля. І коло таких партій може виявитися набагато ширше, ніж здається на перший погляд.
