У Києві відбувся перший в Україні форум із всеохопної оборони

Форум "Всеохопна оборона: від концепції до дій" провела громадська організація Join Ukraine за підтримки Шведської агенції психологічного захисту (Swedish Psychological Defence Agency), інформує "ДС".

У заході, зокрема, взяли участь заступниця міністра оборони України Анна Гвоздяр, Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, віцепрем'єр-міністерка та міністерка культури Тетяна Бережна, міжнародний експерт із національної стійкості та всеохопної оборони Девід Еллері, заступниця Міністра культури України Тетяна Філевська, заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, міжнародні партнери зі Швеції (Академія Фольке Бернадотта та Шведська агенція психологічного захисту), а також лідери державного управління, військового командування, українського бізнесу, громадянського суспільства та медіа. Представники Українського католицького університету провели панельну дискусію, присвячену темі суспільної стійкості як одній з ключових опор всеохопної оборони. 

Ключовими темами форуму стали формування спільного бачення безпекових викликів на основі принципів всеохопної оборони, а також осмислення українського досвіду стійкості, солідарності та спільнодії і його трансформації у довгострокові стратегії національної. 

Засновниця ініціативи JoinUkraine та експертка зі стратегічних комунікацій Любов Цибульська наголосила, що всеохопна оборона має перестати бути абстрактною концепцією й стати основою суспільного договору. "Ми не можемо чекати наступної кризи, щоб почати до неї готуватися. Нам потрібні конкретні сценарії, політики, процедури і люди, які знають, що робити — як у Hard-складових, тобто війську, економіці та інфраструктурі, так і в Soft-вимірі, яким є культура, ідентичність і суспільна довіра", — зазначила Цибульська.

Заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Верещук заявила, що в умовах затяжної війни Україні необхідна цілісна стратегія всеохопної оборони на рівні РНБО, яка поєднає зусилля центральної влади, громад, ветеранів та громадянського суспільства. Окрему увагу вона приділила розгортанню мережі центрів національного спротиву.

"Зараз в Україні вже діє 22 обласні центри нацспротиву та 35 їхніх філій. Наше завдання в центрах нацспротиву — навчити цивільне населення самозарадності: психологічній, фізичній, першій домедичній підготовці, та, зрештою, турнікет накласти. Уряд, міська влада, центральна влада мають бути як єдине ціле, єдиним кулаком, де ніхто не перекидає, як гарячі каштани, відповідальність з одних рук на другі", — підкреслила Ірина Верещук.

Міністерка культури Тетяна Бережна акцентувала на тому, що культура та інформаційний простір є невід’ємною частиною національної безпеки, а довіра між суспільством, державою та міжнародними партнерами функціонує як критична інфраструктура, яку Росія цілеспрямовано намагається зруйнувати.

"Тільки тоді, коли ми будемо розуміти, що культура — це частина всеохопної оборони, ми будемо мобілізувати в сферу культури відповідні ресурси. Якщо ми десь мовчимо, не говоримо про наші історії, про наших героїв, про наш досвід, про наше суспільство, то це скажуть за нас. Це скажуть в першу чергу росіяни, наші вороги", — зазначила Бережна.

Водночас міжнародні учасники форуму наголосили, що український досвід спротиву вже став орієнтиром для партнерів, а Європейському Союзу є багато чому повчитися в України у розбудові власної стійкості. Зокрема, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова відзначила, що саме реформа децентралізації стала одним із фундаментів української стійкості у 2022 році, а український досвід самоорганізації громад сьогодні допомагає Євросоюзу вибудовувати власну стратегію готовності до криз.

Британський дослідник медіа та дезінформації, старший науковий співробітник Інституту Агора Університету Джонса Гопкінса Пітер Померанцев звернув увагу на те, що Росія поєднує фізичні удари по критичній інфраструктурі з когнітивними операціями в Європі та США, тому інформаційна оборона України має глобальний вимір.

"Коли ми думаємо про всеохопну оборону, нам потрібно мислити про неї як про єдиний спільний простір. Те, що відбувається в Україні, далі використовується для інформаційного ефекту в Брюсселі, Парижі та Вашингтоні. Тож що більше ми осмислюємо всеохопну оборону комплексно, то ефективніше можемо протидіяти ворогу, який розглядає все як одне ціле", — наголосив Померанцев.

Організатори наголошують, що у межах всеохопної оборони можна запускати низку проєктів, які будуть реалізовуватися безпосередньо між окремими інституціями і для багатьох із них не обов’язково потрібне централізоване державне управління.

Але є питання, за словами організаторів, які неможливо вирішити без участі держави. Передусім це розробка загальнонаціональних сценаріїв реагування на кризові ситуації: наприклад, радіаційну чи ядерну загрозу, масштабні техногенні катастрофи або інші виклики, що стосуються всього суспільства. Держава має визначати ці сценарії, забезпечувати координацію між усіма учасниками та гарантувати, що кожен громадянин розуміє, як діяти в критичній ситуації. І принципово важливо зробити це зараз, поки такі ситуації не стали реальністю.