Піренейська Еритрея. Хто буде годувати Каталонію, якщо її кине Іспанія?
Політична криза в Іспанії посилився, коли прем'єр-міністр Маріано Рахой заявив про зняття з Каталонії статусу автономії та передачі її під пряме управління Мадрида з посиланням на 155 статтю конституції про "відновлення верховенства закону, спільного існування і економіки та забезпечення проведення виборів в нормальних умовах".
У відповідь Карлос Пучдемон виступив у суботу ввечері на каталонському телебаченні, де на трьох мовах (каталонською, іспанською та англійською) затаврував дії Мадрида як гіршу атаку на Каталонію з часів диктатури генерала Франко. "Ми не можемо прийняти ці атаки. Ті, хто принизив каталонців, тепер будуть нами керувати. Я попрошу парламент вирішити, яким чином відповісти на ці атаки на демократію і прийняти відповідні заходи", - заявив лідер Каталонії.
Читайте також: НЕЗАЛЕЖНІСТЮ КАТАЛОНІЇ ДОВЕДЕТЬСЯ ЗАЙНЯТИСЯ МЕРКЕЛЬ
Але залишимо емоції в стороні. У лідерів сепаратистського руху в самих рильце в пушку. Є речі, які вони, граючи на почутті національної гордості та історичної несправедливості, зручно забули згадати. Наприклад, отримай Каталонія незалежність вже завтра, якими будуть економічні наслідки для бізнесу і всіх громадян - учасників економіки. Щоб повернути на круги своя існуючий порядок ведення бізнесу, новонародженої країні доведеться пройти низку процедур і формальностей, розтягнутих на довгі роки.
Хто насправді втратить більше - Іспанія або сама Каталонія?
Кожна нація потребує почуття самобутності та спільності, у відчутті спільного спадщини. Але цим почуттям, як би чудово воно не було, народ не нагодуєш. Потрібно створювати центробанк, вводити власну валюту, платити за рахунками. На банальному рівні - потрібно збирати та вивозити сміття. Поки це всі обов'язки Мадрида.
16 жовтня Каталонія заявила про можливості створення власного центробанку в разі оголошення незалежності. Це буде означати відмову від євро. Якщо ж Каталонія збереже євро, то вона виявиться в позиції Косово, яке використовує євро, але не має можливості впливати на політику Європейського центробанку.
Крім цього, з виходом з Іспанії країна автоматично виходить з Єврозони, Євросоюзу і, відповідно, втрачає членство у всіх торгових угодах, які діють для Іспанії. Вона також втратить членство в ООН, МВФ і СОТ. Останнє означає більшу кількість тарифів, квоти на імпорт і неможливість вирішувати торговельні конфлікти через суди СОТ і поставить Каталонію в один ряд з такими країнами, як Еритрея, Кірібаті, Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Монако, Науру, Північна Корея, Палау, Сан-Марино і Тувалу. Українці чудово знають, скільки часу йде на те, щоб стати членом СОТ, - для нас цей процес тривав понад 14 років.
Це при тому, що ми були офіційно визнані світовою спільнотою як незалежна держава, що навряд чи світить Каталонії в осяжному майбутньому.
"Вистачить годувати Іспанію!"
У тих, хто стежив за розвитком подій в Каталонії з міжнародних телевізійних каналах, склалося враження, що для самих каталонців питання незалежності однозначна - цього бажає більшість. Але не варто забувати, що хоча 90% учасників проголосували за вихід з Іспанії, у референдумі взяло участь лише 40% населення, що за фактом меншість.
Уряд регіону не проводило перед референдумом скільки-небудь значимої кампанії, в якій би був озвучений подальший план дій. Основним рефреном нинішніх прихильників від'єднання на всіх рівнях залишається: "Ми європейська нація, і нас не виключать з ЄС. Ми збережемо євро, і все буде йти своєю чергою". Але ніхто не відповідає на питання, як це взагалі можливо. Наприклад, Болгарія чекає прийняття рішення про входження в Єврозону з 2007 р. Яким же чином неіснуюча поки Каталонія обійде формальності і виявиться членом організацій, які не підписували з нею будь-яких угод.
У автономної Каталонії вже є власний уряд, поліція і можливість стягувати місцеві податки, але цього недостатньо для повноцінної держави. Незалежність спричинить за собою цілий ряд проблем у повсякденному житті - втрата робочих місць, відтік бізнесу, неможливість вести міжнародну торгівлю, інфляцію. Навіть тривіальне зняття грошей в банкоматі може стати проблемою.
На сьогоднішній день Каталонія отримує всі вигоди від членства в ЄС і Єврозоні, а її економіка і торгівля знаходиться на підйомі. На частку цього регіону припало 18% ВВП Іспанії до 2016 р. Податки йдуть в Мадрид і частково розподіляються між іншими регіонами Іспанії, викликаючи у каталонців відчуття несправедливості.
Основи Каталонії
У Каталонії проживає 7,5 млн осіб, і ВВП в 2016 р. склав €223,6 млрд, це майже €30 тис. ВВП на душу населення, за інформацією Уряду Каталонії. "Історично Каталонія - торгова нація, і її економічна активність завжди залежала від можливості підтримувати зв'язок з іншими країнами світового співтовариства", - повідомляє урядовий веб-ресурс. "Місце розташування Каталонії і її транспортна інфраструктура, як і орієнтована на торгівлю і підприємництво відкрита економіка, дають їй топову стратегічну позицію в Південній Європі і роблять Барселону чудовим місцем для міжнародного бізнесу".
Половина каталонської економіки прямо чи опосередковано пов'язана з промисловим сектором, що становлять 21% каталонського ВВП. Основні напрямки - харчова промисловість (13,32%), хімічна (10,28%), автомобілебудування (9,73%) і фармацевтика (8,79%). Туризм дає 12% ВВП - в 2016 р. в Каталонії побувало 18 млн іноземних туристів. Тут знаходиться 22% туристичних об'єктів Іспанії та 2,5% - Європи.
У минулому році Каталонія поставила рекорд з експорту, який перевищив відмітку в €65 млрд. Експортні показники зростають вже шостий рік поспіль, і склали 2% приросту порівняно з попереднім роком (аналогічний показник для Єврозони - 0,7%, Іспанії 1.7%, Німеччини 1,2%, Італії 1,1%).
В Іспанії Каталонія займає перше місце по експорту - 25,6% від загального обсягу. Слідом йде Валенсія (11,3%) і Мадрид (11,1%). В основному торгівля ведеться з членами Євросоюзу - 65,8% експорту в 2016 році. Більше чверті експорту забезпечили Франція (16,1%), Німеччина (11,9%), Італія (9,1%), Португалія (6,7%) та Великобританія - 6%. 3145 каталонських компаній мають більше 9 тис. філій за кордоном, понад 40% з яких знаходяться в Європі.
Каталонці розраховують зберегти свою економіку, але після виходу з усіх торговельних угод це буде вкрай складно. Принаймні так вважає бізнес. Каталонські компанії більшу частину бізнесу ведуть за межами регіону - в Іспанії і країнах Євросоюзу. Представники бізнес-спільноти звернулися до Карлосу Пучдемону з проханням знайти компроміс. Деякі компанії, у тому числі і найбільші банки, які не бажають чекати розвитку подій і вже оголосили про переведення своїх головних офісів з Барселони в інші регіони Іспанії.
Banco Sabadell переводить свій головний офіс у Аліканте, Caixabank, найбільший банк Каталонії і третій за величиною банк Іспанії, переміститься в Валенисию, іспанський телеоператор Cellnex переїздить до Мадрида. Покидає Барселону і інші компанії.
Така ціна свободи, вважають прихильники незалежності. І вони готові платити. Але наскільки реально вони оцінюють ситуацію. Керівництво Каталонії стверджує, що у нього є всі необхідні інструменти для створення нової держави.
Але вони також упевнені, що незалежна Каталонія залишиться членом Євросоюзу, зможе використати євро, а для в'їзду в країну сусідам не знадобиться паспорт.
Від членів Єврокомісії не надходило заяв, підтверджуючих таку можливість. Навпаки, Єврокомісія прийняла бік Іспанії, визнавши референдум антиконституційним, і, отже, можливість Каталонії вступу в ЄС у найближчому майбутньому залишається в області наукової фантастики навіть без урахування іспанського вето. А тим часом Каталонія опиниться в ситуації "коли її торгові механізми будуть гірше, ніж у Британії після Брекзита, а грошова система стане аналогічна системі Косово", - вважають аналітики агентства Bloomberg. А поки Мадрид говорить з позиції сили і права, Барселона б'є по емоціям, а бізнес сподівається на перемогу здорового глузду.
