• USD 27.5
  • EUR 32.4
  • GBP 35.8
Спецпроєкти

Нові одкровення Деркача і Кулика. Все, що потрібно знати про хабарі у $6 млн

Історія про рекордний хабар, яка нібито передавалася Миколою Злочевським для керівництва антикорупційних органів, викликає масу питань
Фото: НАБУ
Фото: НАБУ
Реклама на dsnews.ua

Ставки зросли до $50 млн

Сьогодні, 22 червня, отримала продовження гучна історія про хабарі за закриття справи Burisma $6 млн. За твердженням Костянтина Кулика, в 2016-2019 рр. очолював групу прокурорів ГПУ з розслідування економічних злочинів режиму Януковича, і звільненого з органів прокуратури в листопаді 2019-го як непрошедшего переатестацію, сума насправді була рівна $50 млн.

За його словами, в серпні 2019 року йому надійшла інформація про те, що міністр екології часів Януковича і власник Burisma Микола Злочевський виділив $50 млн для закриття кримінальних справ, пов'язаних з діяльністю компанії Burisma. Дізнавшись про це, Кулик нібито відразу ж підготував рапорт і доповів генпрокурору про необхідність задокументувати спробу дати хабар. Ключовим питанням, на думку екс-прокурора, є те, як може бути переданий такий великий обсяг коштів.

"Можете уявити собі обсяг купюр розміром в $50 млн. Зрозуміло, що в кеші така хабар була неможливою. Тому ми звернулися до СБУ з проханням допомогти у створенні легендированного підприємства, на яке повинні були зайти кошти. Але тут сталася зміна керівництва ГПУ: Луценко прийшов на зміну Рябошапка. Після цього фіксування хабара в 50 мільйонів зупинилося, а Рябошапка заявив, що справи за Burisma не існує", - сказав Кулик.

За його словами, за останній рік справи Burisma "випарувалися" деякі комерційні структури.

"Один з епізодів офіційного підозри Злочевського у справі №1590 включає факти співучасті Злочевського в легалізації грошових коштів з використанням компанії Burisma, а також Rosemont Seneca Boa Девону Арчера з орбіти сім'ї Байденов. Коли представники Burisma були затримані на хабарі у 6 мільйонів, компанія Rosemont Seneca Boa, а відповідно і платежі Байдену у справі вже не фігурували. Це особисто підтвердив Ситник на своїй недавній прес-конференції", - резюмував Кулик.

Крім того, він зазначив, що фігурує в справі про хабарі Андрій Кіча, якого представляють як юриста Burisma, був відомий йому раніше.

Реклама на dsnews.ua

"Цього Андрія Кичу в 2019 році представники Burisma вже делегували провести переговори з прокурорами Генеральної прокуратури України. У мене в руках рапорт прокурора з моєї групи, яка розслідувала справу Burisma. Як випливає з рапорту, Burisma і заступник генпрокурора Єнін намагалися вплинути на закриття справи", - підкреслив Кулик.

Ще один учасник прес-конференції, народний депутат Андрій Деркач звернув увагу на роль директора НАБУ Артема Ситника в цій справі.

"Дивним є той факт, що про відсутність прізвища Байдена у справі, в якій той точно фігурує, заявляє керівник НАБУ Ситник, пропонуючи не втручатися в міжнародні політичні процеси. Цинізм пропозиції зашкалює. Адже саме Ситник втручався у вибори президента США в 2016 році, використовуючи фейки про так звану "амбарной книзі" у справі начальника штабу Трампа - Пола Манафорта і "топив за Хілларі", - резюмував Деркач.

Зазначимо, що свіжі заяви Кулика і Деркача нашарувалися на скандал навколо рекордного хабара в $6 млн, яку нібито хотіли вручити керівникам НАБУ і САП Артему Ситнику та Назару Холодницкому за закриття справи проти Злочевського, який вибухнув 10 днів тому.

Як все було

Нагадаємо, 12 червня було оприлюднено заяву НАБУ, в якому говорилося, що побіжний екс-чиновник через посередника у Києві намагався передати Ситнику і Холодницкому $6 млн. Пізніше було заявлено, що збіглим чиновником є Злочевський, а у справі про передачу хабара затримано три особи: заступник начальника київської податкової Микола Ільяшенко, якийсь Андрій Кіча, нібито довірена людина Злочевського і, можливо, співробітник Burisma, і колишня начальниця організаційно-розпорядчого департаменту Державної фіскальної служби Олена Мазурова.

Хабар у мільйон доларів керівникам НАБУ і САП нібито давали спочатку за те, щоб справу було передано в інші органи. Після відмови Ситнику і Холодницкому, за їх твердженнями, запропонували вже $5 млн - за закриття провадження до 14 червня, як би до дня народження Злочевського. Саме за передачею цієї суми, плюс мільйон в машині Ільяшенко, і взяли на гарячому фігурантів справи. Перед цим хабарникам вручили підроблену постанову про закриття кримінальної справи за підписом Холодницкого. При цьому у підозрюваних нібито були свої люди в Офісі генпрокурора, які перевірили, відображено закриття справи в реєстрі, та у відношенні яких, на думку Холодницкого, потрібно провести службове розслідування.

У справі, яка нібито намагалися закрити люди Злочевського, мова йде про "Реал Банку" Сергія Курченко - нібито власник Burisma сприяв у виділенні стабкредиту установі, який розікрали. Якщо дуже коротко, то компанія "Інфокс", в якій основним засновником з часткою 99,6% є Микола Злочевський, брала участь у схемі, за якою побіжний Сергій Курченко отримав контроль над Херсонської нафтобазою. Це підприємство стало запорукою по стабкредиту в 800 млн грн. Кошти були надані шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на термін до 1 листопада 2015 року, та так і не повернуто державі.

На даний момент, судячи з заяв антикорупціонерів і матеріалів ЗМІ, у справі є троє підозрюваних - Ілляшенко, Кічу і Мазурова. Крім того, фігурує в ньому і Євген Шевченко, "секретний" агент НАБУ, через якого підозрювані нібито намагалася передати хабар. Саме Шевченко, з яким раніше був знайомий Ільяшенко, власне, і був тим, хто здав всіх передбачуваних хабарників. Спочатку Ілляшенко призначив Шевченко зустріч у своєму кабінеті на 1 червня, але вона не відбулося, натомість спільники говорили по телефону. Після цього податківець передав Шевченка номер кримінального провадження, яке потрібно було закрити, і почалися переговори вже про хабарі. Спочатку пропонували мільйон доларів за зміну підслідності і передачі справи в Нацполиции, потім - два за закриття справи в НАБУ, яким повинен був займатися глава детективів Калужінскій. Але він нібито відмовився, після чого Ілляшенко підняв суму до п'яти мільйонів доларів.

Вже 3 червня Шевченко заявив про хабарі в НАБУ, і там відкрили справу. Після цього він далі спілкувався з Ілляшенко через "Телеграм". 5 червня Шевченко здійснив візит і нібито обговорив деталі закриття справи на Злочевського, щоб той міг повернутися в Україну до 14 червня. Крім того, Ілляшенко заявив агенту, що посередниками від Злочевського є два інших, пізніше затриманих, фігуранта справи, які погоджували суму хабара. В результаті $50 тис. Ілляшенко нібито взяв собі за посередництво.

Після узгодження деталей Шевченко сказав Ільяшенко, що хабар забере глава САП Назар Холодницький. Представники Злочевського відразу ж направили в НАБУ клопотання про закриття кримінальної справи. При цьому, за версією слідства, Ілляшенко збільшив суму хабара для представників Злочевського з $5 до $6 млн і зголосився особисто передати її в податковій по вулиці Шолуденка в Києві. Там були присутні всі троє майбутніх фігурантів справи і Шевченка, який передав постанову про закриття справи.
По ходу зустрічі представники Злочевського зажадали, щоб в реєстрі поміняли статтю, яка обґрунтовувала закриття справи, але не наполягали на цьому. Після фінальних домовленостей Ілляшенко провів Шевченка в приміщення за хабаром, на чим всіх і застали силовики.

У неділю, 14 червня, Вищий антикорупційний суд постановив взяти під варту на два місяці з можливістю 40,3 млн грн застави Андрія Кичу, а в понеділок суд заарештував Миколи Ільяшенко, призначивши йому заставу 84 млн грн, хоча прокуратура просила 101 млн грн. Рішення про арешт з альтернативою застави в 120 млн грн винесено судом щодо Олени Мазуровой також 15 червня.

Питання в історії

По-перше, викликає сумніву самий головний момент в картині, представленої НАБУ - спосіб передачі грошей і посередник, Євген Шевченко. Це той самий "секретний агент" НАБУ, який брав участь у проведенні негласних слідчих дій по справах про заволодіння газом та засобами "Укрзалізниці" компаніями братів Дубневичів "на добровільній основі". Він особисто визнавав, що має відношення до постачання запчастин на заводи "Укроборонпрому" (справа Гладковського). Той самий Шевченко, який, за словами Холодницкого, має доступ до всіх приміщень НАБУ. Ще в 2018 році він дав кілька інтерв'ю, в яких зізнався в своїй роботі на НАБУ і докладно розповів, як здавав людей, які через нього намагалися давати хабарі.

Відповіді "агента" на питання про те, як йому з такою репутацією могли довіряти досвідчені люди начебто Ільяшенко, зовсім непереконливі. Він заявив, що Ілляшенко - його друг протягом чотирьох років. За словами Шевченка, Ілляшенко на нього вийшов з проханням посприяти у вирішенні питання. На інші питання не відповів, пославшись на таємницю слідства. Крім того, Шевченко негативно відповів на питання, чи у нього перш успішний досвід передачі хабара від Ілляшенко (якщо б він був - це хоч би пояснювало такий дивний вибір посередника).

В цілому, важко повірити, що Ільяшенко, навіть якщо б йому запропонував Шевченка "вирішити питання", погодився б на це, знаючи його специфічну роботу на НАБУ, так і нібито хабародавець Злочевський - зовсім не наївна людина.

По-друге, дуже велика сума хабара. Можна тільки здогадуватися про рівні кешу чесних і непідкупних НАБУ і САП, але все ж $6 млн наштовхують на думку, що справа могла стосуватися не рефинанса банку Курченко, а нібито давно "похованих" звинувачень проти Злочевського щодо Burisma.

По-третє, це перекидання справи з відомства у відомство. Кажуть, що спочатку домовлялися про переведення справи в Нацполицию (про це пише Юрій Бутусов). Потім була пропозиція закрити справу повністю з формулюванням "за відсутністю складу злочину". Якби подібних рішень за гроші такого порядку не було б раніше - ніхто б, напевно, не ставив такий "рекорд".

По-четверте, претензії Ситника і Холодницкого до Офісу генпрокурора. Судячи з усього, в Ільяшенко, в Злочевського був свій прокурор в Офісі генпрокурора, роль якого - просто відзвітувати, що справу закрито. Це класичний "передасть", який навряд чи грав якусь серйозну роль у цій історії.

Мотиви антикорупціонерів

Швидше за все, керівництво антикорупційних органів могло намагатися вирішити за допомогою гучної справи свої політичні завдання. Тут справа в тому, що досить відомий податківець, Ілляшенко останнім часом нібито налагодив контакт з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, про що зараз навперебій говорять вороги останнього, наприклад, народний депутат Гео Лерос. Іншими словами, це прямий удар по Єрмаку.
Крім того, таким чином Ситник і Холодницький намагаються зміцнити свої позиції, адже над ними вже давно нависла загроза звільнення. Під час розслідування такого гучного справи Офіс президента навряд чи буде поспішати з їх звільненням, ще і в разі, якщо до справи почнуть приплітати Єрмака.

Також керівники САП і НАБУ звинуватили у сприянні злочинцям Офіс генпрокурора, голова якого Ірина Венедиктова не так давно виступила з різкою критикою роботи САП. Тобто це елемент конкуренції різних фірм " силовиків.
Тим не менш, якщо в результаті справа розсиплеться через нестиковок і слабкості доказової бази, як це часто буває з НАБУ, то це може поховати кар'єру Ситника.

    Реклама на dsnews.ua