У серпні 1921 року православна церква, зокрема, парафії, що діяли в Україні, активно долучилася до боротьби з голодом. Кремль вправно скористався цією ініціативою та голодом загалом для реквізиції у церкви накопичених цінностей

28 серпня 1921 року загін Нестора Махна, перепливши на рибальських човнах Дністер, залишив Україну. Хоча боротьба невеликих повстанських загонів певний час тривала і після цього, але фактично саме цим переходом завершилася історія Махновського руху в Україні

5 серпня 1921-го ЦК КП(б)У відправив до усіх губкомів УСРР телеграму, якою заборонив згадувати про голод в Україні, означивши його, на відміну від ситуації в Поволжі, "неврожаєм". Ухвалене на вимогу Кремля рішення було спрямоване не лише на посилення допомоги Поволжю, а й на створення умов для ліквідації антибільшовицького повстанського руху

101 рік тому у французькомовній газеті у Швейцарії, а потім і в українському емігрантському виданні у Польщі було оприлюднено "Інструкцію агітаторам-комуністам" — майстерно підроблений документ, який дотепер нерідко використовується як незаперечне джерело злочинних намірів і дій більшовизму

В середині липня 1921 року до Єлисаветграда зі Львова прибув агент № 476 із завданням від Юрка Тютюнника долучитися на Єлисаветчині до підготовки антибільшовицького повстання. Волею обставин він очолив таку підготовку, але майже одразу потрапив під ковпак чекістів