"Ти мені більше не дружок". Як покарають за буллінг школярів
Верховна Рада у вівторок, 18 грудня, якраз напередодні дня Святого Миколая, прийняла закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про протидію буллингу (цькуванню)" (№ 8584). За це рішення проголосували 228 народних депутатів.
Слово буллінг увійшло в побут українців зовсім недавно, хоча сама по собі цькування у школі, вузі, на роботі - явище, знайоме, мабуть, кожному. Хто був жертвою цькування, хтось- її організатором, а хтось- свідком. Але в Радянському Союзі про цькування в школах воліли замовчувати - фільм "Опудало", в якому буллінг показаний у всій красі, вийшов на екрани тільки в 1983-му, викликавши обурення. У переважній більшості випадків проблему з цькуванням дитину можна було вирішити лише переведенням в іншу школу - вчителі в те, що відбувається воліли не втручатися, а іноді і самі ставали ініціаторами цькування. Ця традиція збереглася в школах та після розвалу СРСР. Тільки способи буллінга стали більш технологічними, наприклад, записати знущання на відео і викласти на YouTube. Відомі, наприклад, випадки, коли старші школярі ходили з телефонами за першокласниками, які вийшли в туалет. А історія з тортом, який їли на очах у дитини, батьки якої вирішили не здавати гроші на свято, облетіла всі українські ЗМІ. За словами уповноваженого президента України з прав дитини Миколи Кулеби, близько 80% так чи інакше, піддаються буллингу. І як жертва, і як тиран, і як свідок. Між тим наслідки такої цькування можуть бути найрізноманітнішими - від психологічних комплексів до спроб суїциду.
У Міністерстві освіти проблему визнають - там з вересня цього року почали розробляти цілий комплекс заходів з протидії цькуванню в навчальних закладах. За даними психологічної служби системи освіти до 2017 р. в українських школах було понад 100 тис. звернень до психологів від учнів, вчителів, батьків у зв'язку з цькуванням. При цьому понад 40% учнів воліють не розповідати батькам про буллинге в школах. В кінці жовтня в МОН заявили, що спільно з платформою Prometheus намір запустити онлайн-курс, щоб допомогти вчителям ефективно протидіяти цькуванню в школах. Але, як відомо, найкращі результати досягаються за допомогою батога і пряника.
Батогом вирішила зайнятися Верховна рада - там проголосували за введення штрафів за буллінг. Так, за психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітніх або неповнолітніх осіб, вчинене педагогами або іншими учнями, загрожує штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 - 1700 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо такі дії здійснювала група осіб або випадки буллінга зафіксовані повторно після накладення штрафу, то доведеться заплатити від 1700 до 3400 грн або відправитися на громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Якщо в буллинге беруть участь діти у віці від 14 до 16 то штраф доведеться заплатити батькам, їм же доведеться ходити на громадські роботи, якщо суд вирішить застосувати такий вид стягнення. Окремо в законі прописано, що якщо керівники навчального закладу не будуть повідомляти Нацполицию про участь співробітників школи в буллинге, їм теж загрожує покарання: штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Що стосується самого поняття "буллінг", то в законі зазначено: "Буллінг - моральне або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати своїм інтересам, мають ознаки свідомого жорстокого поводження". Ознаками буллінга вважаються систематичність (цькування повинна бути неодноразової), наявність жертви і кривдника, дії буллеров (приниження, підкорення, соціальна ізоляція жертви), психологічний і фізичний шкоду, спричинену діями або бездіяльністю буллеров.
Критики нового закону звертають увагу на те, що поняття буллінга виписано досить розмито, адже якщо фізичний збиток оцінити ще якось можна, то виміряти страх чи тривожність досить проблематично. До того ж невідомо, як саме доведеться доводити, що у дитини виникли ці відчуття - потрібно буде нести довідку від фахівця, чи достатньо усної заяви потерпілих.
Відповідати за психологічний комфорт у школі буде директор - саме на нього покладені обов'язки по профілактиці та виявленню фактів цькування. Якщо буллінг мав місце бути, то директор повинен прийняти від батьків заяву, скликати комісію розглянути випадок цькування. Якщо в школі справу намагаються зам'яти, то батьки зможуть звернутися в поліцію - там повинні будуть не тільки розслідувати випадок буллінга, але і покарати директора школа, покриває негідників. Втім, поки що є всі підстави побоюватися того, що в школах постараються не виносити сміття з хати, умовляючи батьків по-тихому забрати дитину зі школи, а в поліції такі справи будуть розглядати вкрай неохоче.
Втім, вже позитив у тому, що про проблему почали говорити на самому високому рівні. У МОН обіцяють навчати вчителів запобігати випадки буллінга, в Раді вирішили карати буллеров рублем. Правда, злі язики говорять, що норми нового закону зможуть використовувати недоброзичливці, для того щоб, наприклад, зняти директора школи за нереагування на якусь образу школяра. Сумнівно, звичайно, що такі спроби будуть масовими. Швидше, перспектива розлучитися з кількома сотнями гривень або пару днів підмітати вулиці стане певним запобіжником від того, щоб висміювати чи принижувати учнів.
Але проблема в тому, що буллінг - не тільки шкільне явище. З випадками цькування зіштовхуються і багато дорослі, так і діти приходять в школу з установками, закладеними батьками. Тобто боротися з буллингом потрібно на всіх вікових і соціальних рівнях. Але про це, на жаль, поки що доводиться лише мріяти. Адже хто ж відмовиться від того, щоб підчепити повну колегу або запостити у Facebook знущальну фотку. До того ж не варто забувати, що люди воліють приймати сторону більшості - жертва буллінга найчастіше залишається в ізоляції, навіть якщо хтось з пасивних учасників цькування їй таємно і співчуває. Залишається лише сподіватися на те, що жертви буллінга зможуть знайти необхідну психологічну підтримку в особі друзів, батьків, вчителів, співробітників. Адже Не дарма героїня фільму "Опудало" говорила: "Я зрозуміла, що не можна бігти, коли тебе женуть. Не можна бігти ніколи!".
