• USD 38.3
  • EUR 41.5
  • GBP 48.6
Спецпроєкти

95 років Володимиру Знаменському. Як розробник ентеросгелю відкрив нову хворобу, жертвуючи собою

95 років тому народився Володимир Олексійович Знаменський — видатний український вчений, відомий в усьому світі, першовідкривач нової хвороби — далекосхідної скарлатиноподібної лихоманки та її збудника, розробник більш двадцяти фармакологічних препаратів, доктор медичних наук, професор

Володимир Знаменський на кафедрі мікробіології
Володимир Знаменський на кафедрі мікробіології
Реклама на dsnews.ua

Володимир Олексійович Знаменський народився у Києві 22 січня 1929 р. у родині корінних киян. Відмінно навчався у школі, після вторгнення німецьких військ на територію Радянського Союзу у 1941 році його батько добровольцем пішов на фронт, а Володимир із сім'єю евакуювався з Києва. Родина вирушила у Куйбишевську область, село Кінель-Черкаси. В 1944 році, після звільнення Києва, повернувся додому. Продовжив навчання у київській школі №70, яку закінчив 1947 році, після чого, витримавши конкурс у 17 осіб на місце, вступив до Військово-морської медичної академії ім. Кірова в м. Ленінграді, де став одним із найкращих курсантів. Після закінчення навчання в Академії у 1953 році з багатьма однокурсниками був направлений на службу військово-морським лікарем до міста Владивостока, де працював до демобілізації у 1971 році.

Великим етапом під час служби стало наукове відкриття нової хвороби – далекосхідної скарлатиноподібної лихоманки та її збудника. Це захворювання виникло у вигляді епідемічного спалаху 1959 року, коли майору медичної служби Знаменському виповнилося 30 років. Тоді він відклав захист написаної кандидатської дисертації пов'язаної з чумним і псевдотуберкульозними мікробами і зайнявся новою медичною проблемою.

Офіційна наука, зокрема Владивостоцький інститут епідеміології та мікробіології, інститут ім. Гамалії, ВМА ім. Кірова, багато інших вчених були опонентами гіпотези і робіт Володимира Олексійовича щодо походження невідомої хвороби, стверджуючи, що вона може бути вірусної або іншої природи, але не бактеріальної, хоча збудника хвороби тоді ще ніхто не знайшов.

За сім років робіт, з 1959 по 1966 р., Знаменський провів понад дванадцять тисяч запротокольованих досліджень і, у січні 1966р., підтвердив своє відкриття експериментом самозараження активним патогенним збудником із забороною лікування дослідника. Тільки після того, як під час експерименту в різних лабораторіях Академії та протичумної станції з його крові виділили однакового збудника і причина хвороби була доведена, прояв захворювання був продемонстрований, бактеріальний сепсис досяг свого піку та стан став критичним, на одинадцятий день хвороби без ліків Знаменського почали лікувати за методом, який він сам і розробив з урахуванням властивостей інфекції.

За видатні заслуги у світовій медичній науці Знаменському, єдиному в СРСР, пленумом Вищої атестаційної комісії відразу присвоєно вчений ступінь доктора медичних наук, минаючи ступінь кандидата медичних наук. Таке унікальне рішення було подією в медицині країни, адже це було рідкісне поєднання в науці — скоєне відкриття збудника раніше невідомої патології та доказовий науковий подвиг з самопожертвою.

Учні та послідовники Знаменського стали видатними вченими в країні та за кордоном, серед них десять Лауреатів Державної премії СРСР, володарі різних вищих наукових звань та ступенів. Після відкриття Знаменського, в паризькому інституті ім. Пастера було створено міжнародний комітет з вивчення псевдотуберкульозу та далекосхідної скарлатиноподібної лихоманки. У різних країнах стали проводитися роботи та міжнародні конгреси з питань нової патології, збудник якої став відомим. Відкриття стало підставою для початку нових досліджень у галузі мікробіології, імунології, епідеміології, генетики, інфекційних хвороб, мікроекології, фармакології, біохімії, молекулярної біології та інших суміжних дисциплін. Вже пізніше стало відомо, що збудник чуми походить від бактерії, якою заражав себе Володимир Олексійович. Своїм відкриттям Знаменський сформував і відкрив нові наукові школи та напрямки для різних науково-медичних спеціальностей, також, як це було раніше після відкриттів Пастера, Коха, Ру, Заболотного, Мінха, Мечникова та інших.

Першовідкривач Знаменський  та засновник епідеміології  Громашевський ( праворуч ).
Першовідкривач Знаменський та засновник епідеміології Громашевський ( праворуч ).
Реклама на dsnews.ua

Після демобілізації Знаменський із сім'єю повернувся на батьківщину до Києва, де у 1971 році був з радістю прийнятий Громашевським на роботу до інституту епідеміології, мікробіології та паразитології. Громашевський був уже в поважному віці, тож вважав, що прийняв естафету від Заболотного і може її передати Знаменському.

В інституті Володимир Олексійович заснував та очолив лабораторію особливо небезпечних інфекцій. Продовжив та розширив свої наукові дослідження, передав їх новим співробітникам. Там стали успішно розробляти наукові здобутки Знаменського. Напрацьовані наукові підходи були поширені на інфекційний процес, співробітниками були захищені дисертації у галузі мікробіології. Очолював колективи та боровся зі спалахами інфекційних хвороб по всій Україні. У 1974 році перейшов працювати в київський інститут удосконалення лікарів на посаду завідувача кафедри епідеміології. У 1976 році обійняв посаду завідувача кафедри мікробіології того ж інституту, де працював до останніх днів свого життя. Був нагороджений і відзначений багатьма нагородами і званнями.

Знаменський був науковим керівником створеного тоді державного підприємства "Креома", яке виробляло різні види сорбційних препаратів на дослідному виробництві інституту фізичної хімії АН України. Серед найбільш відомих розробок — фармакологічні препарати ентеросгель, імосгент, імосдиніт, антиклострим, лактогель, інтерфероногель, та інші.

Розроблені фармакологічні препарати дуже допомогли у лікуванні постраждалих від Чорнобильської катастрофи у 1986 році, військових та хворих на хірургічний та інфекційний профіль.

У період активної та напруженої роботи Володимир Олексійович Знаменський раптово помер 31 березня 1997 року у Києві, у віці 68 років, у київському інституті нейрохірургії.

    Реклама на dsnews.ua