Десерт зі шкіркою. Як банани набули сучасного вигляду і звідки взялися чутки, що їх порочать
Якби сучасних українців попросили назвати десяток найбільш популярних в нашій країні фруктів, в складений список неодмінно потрапили б банани
За популярності, важливості і впливу на світову економіку і соціальне благополуччя неймовірна трава теж стоїть осібно. Адже за даними Продовольчої організації ООН серед усіх їстівних культур, що вирощуються на Землі, банани займають 12 місце за кількістю зібраного врожаю: близько 102 млн. тон на рік. А в низці регіонів вони взагалі поступаються лише пшениці, рису і кукурудзі.
У першому тисячолітті до н.е. чудова культура і принесені нею плоди з живильною м'якоттю прославилися вже в значній частині Індо-Малайського регіону.
Так, найдавніші текстові згадки про банани виявляються в давньоіндійських переказах Махабхарата і Рамаяна, що датуються VIII — V ст до н. е. У книзі Аран-Канда (Рамаяна) говориться також про те, що члени царської сімʼї носили одяг з волокна бананового листя. У палійскому каноні Типитаки, яким користувалися буддисти острова Цейлон (сучасна Шрі-Ланка) в VI — V століттях до н.е. є пункт, який дозволяє ченцям напій з плодів банана у свята. А найстаріші зображення рослини і його ягід присутні в буддистських храмах, зведених не пізніш II ст. до н.е. на територіях Індії та Китаю.
Про все це в 77 році давньоримський письменник-ерудит Пліній Старший розповів в самій знаменитій зі своїх праць — "Природньої історії". Дана інформація побічно підтверджується і тим, що за межами Індокитаю перший науковий опис банана належить знаменитому давньогрецькому філософу і природодосліднику Теофрасту (бл. 370 — 285 рр. до н.е.), одному з засновників ботаніки.
Перші — їх називають плантан (від фр. Plantain) або платано (від ісп. Plátano) — практично ніколи не продаються за кордон, але на місцях вживаються в воістину стратегічних кількостях. Другі — це десертні банани, в тому числі активно вирощувані на експорт. У свіжому вигляді вони, безумовно, смачніше плантанів, але для виробництва чіпсів, супу і тим більш придатного для випічки борошна не годяться. Тому з більш ніж 100 млн тон усіх вироблених у світі бананів на частку знайомих нам солодких плодів припадає близько 40 млн тон.
У свою чергу, ці природні солодощі в індивідуальній упаковці теж діляться на групи, трохи розрізняються за властивостями тому, що кожна з них веде рід від свого "нульового" гібрида. Так, найвідомішими сьогодні є представники бананового "клану" Кавендіш (Cavendish) — на честь 6-го герцога Девонширського Вільяма Кавендіша. Саме він в 1834 році став власником привезеного з острова Маврикій бананового паростка, відібрані нащадки якого в 1903 р. дали перший комерційний урожай райських бананів нової "породи". Тоді ніхто не знав, що через якийсь час вони в принципі стануть основою всієї десертно-бананової індустрії світу.
Коли ж банановий дефіцит знову повернувся, то "провокаційне видовище" з культурного простору зникло, і ЗМІ завели стару пісню про загальну некористь привізних фруктів в порівнянні з вітчизняними, а по "сарафанному радіо" були вкинуті чутки про кормові банани. Втім, в даному контексті слово "дефіцит" теж поняття умовне. Адже рекордна кількість бананів, закуплена "великим і могутнім" в тому самому 1971 році, склала 18 тисяч тон. Для порівняння, в минулому 2019 році одна Україна імпортувала 270-275 тисяч тон десертних ягід.
Словом, до задоволення любителів бананів можна резюмувати, що всі страхи, повʼязані з сумнівами в їстівності плодів, що надходять в офіційний продаж, — не більш ніж відгомони давніх маніпуляцій суспільною свідомістю. Незалежно від розміру і кольору, безнасінні ягоди в шкірці були, є і будуть унікальним джерелом маси необхідних організму сполук, в тому числі допомагають зберігати таку необхідну нам сьогодні стресостійкість. І водночас чудовим природним десертом в оригінальній екоупаковці, так само придатним як до негайного вживання в якості фастфуду, так і до включення до складу складних страв, здатних надихнути навіть самого прискіпливого гурмана.