Язик до Відня доведе. Чому австрійці можуть навчити угорців з "українського питання"
"За бабці Австрії", — часто кажуть львів'яни, згадуючи про часи, коли Львів входив до складу Австрійської, а потім Австро-Угорської імперії. Саме за часів "бабці Австрії" Львів набув того вигляду, який сьогодні приваблює це місто мільйони туристів. За час у складі Австрійської імперії у Львові були побудовані два театри — нині Театр ім. М. Заньковецької, Театр опери і балету, а також будівлю Сейму — сьогодні тут розташований головний корпус Національного університету ім. І. Франка. Львів став одним з перших міст в імперії, де з'явилися газове, а потім і електричне освітлення, телефонний зв'язок і автомобільний транспорт. Електричний трамвай вулицями Львова побіг раніше, ніж це ж подія сталася у Відні, а залізничний вокзал вважався одним з кращих в імперії. Саме з Дрогобича Львівської області родом Юрій Кульчицький — дипломат, який відкрив першу у Відні кав'ярню.
Протягом півтора століть, коли Галичина (а з нею Буковина і Закарпаття) перебувала у складі імперії, культурні зв'язки українських і австрійських міст були надзвичайно міцними. Не дивно, що і сьогодні найактивніше співробітництво з Австрією в культурному і освітньому плані розвивається на заході нашої країни. Хоча насправді українсько-австрійська культурна географія значно ширше: приміром, відомий австрійський поет, драматург і журналіст Юра Зойфер народився в Харкові.
Школа з австрійським акцентом
Ось вже майже 20 років при Національному університеті ім. І. Франка у Львові діє Австрійське бюро кооперації — філія OeAD-GmbH, центрального сервісного центру з європейської та міжнародної академічної мобільності та кооперації. Бюро кооперації почало роботу в 1998-м. Завдання цього центру — створення умов для доступу до інформації про освітніх і дослідницьких закладах Австрії.
Навчання в австрійських вузах приваблює українців відразу по декількох параметрах: по-перше, в них неважко вчинити (в більшості університетів вступних іспитів просто немає), а по-друге, ціни на навчання дуже демократичні. До того ж у низці вузів, включаючи один з найстаріших в Європі, Віденський університет, українці можуть вчитися практично безкоштовно. Крім інформування студентів і науковців про можливості навчання або стажування в Австрії, бюро також організовує лекції, семінари, конференції за участю австрійських лекторів. З останнього, наприклад, навчальний курс "Соціальне підприємництво: досвід України та Австрії", організований за сприяння бюро. В його рамках пройшла лекція австрійського експерта Вольфганга Шперля, який розповів, чому, наприклад, варто інвестувати в сферу послуг, організацію прибирань та догляду за парками.
Між тим австрійці послідовно розширюють географію своєї роботи в Україні, довгий час обмежену лінією Львів–Чернівці. Сьогодні австрійські лектори викладають німецьку мову, австрійську літературу і краєзнавство в університетах Києва, Львова та Харкова.
Вже десять років міністерство освіти Австрії займається підвищенням кваліфікації вчителів та розробкою нових навчальних програм через офіс Kulturkontakt Österreich, розташований в Одесі. За сприяння офісу проводять семінари, воркшопи для вчителів і студентів.
Причому австрійські експерти беруть активну участь у реформуванні української системи освіти: минулого місяця фахівці з Австрії ділилися своїм досвідом нових методів навчання на семінарі "Нова українська школа — нові підходи до навчання і викладання". Участь у ньому взяли близько 500 директорів та педагогів, його також відвідали міністр освіти Лілія Гриневич та посол Австрії в Україні Гермине Поппеллер.
Язик доведе до Відня
В Австрійському бюро кооперації у Львові вже запланували цілий ряд "мовних" подій на наступний рік. Справа в тому, що 2018-й оголошено в Україні Роком німецької мови. В рамках цієї ініціативи вже провели web-марафон між учнями шкіл в Долинському районі Івано-Франківщини та вихованцями Bernoulligymnasium у Відні: діти говорили з однолітками і про особисті переживання, і навіть про громадянської позиції. Бюро також регулярно сприяє підвищенню кваліфікації вчителів німецької мови.
Крім того, в Україні діють австрійські курси німецької мови, вони функціонують при центрі здачі ÖSD (Österreichisches Sprachdiplom), іспиту з німецької мови як іноземної або другій мові.
Допомогти в вивченні мови і культури Австрії покликані і австрійські бібліотеки.
Проект "Австрійські бібліотеки за кордоном" виник в кінці 1980-х з ініціативи Федерального міністерства європейських та закордонних справ Австрії. Створювали їх переважно в університетських містах і бібліотеках у країнах Центральної і Південно-Східної Європи. В Україні австрійські бібліотеки сьогодні працюють у Києві, Львові, Харкові, Дрогобичі та Чернівцях. У столиці, приміром, австрійська бібліотека функціонує з 1992-го у складі Національної бібліотеки ім. Ст. Вернадського, а в Харкові австрійська бібліотека працює в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Р. Короленка, її відкрили в 1996-м. Сьогодні в бібліотеках можна знайти не тільки німецькомовну і перекладну літературу, але й свіжу австрійську пресу. Фонди поповнюють за рахунок коштів австрійського уряду.
Крім того, Австрійське бюро кооперації у Львові велику увагу приділяє роботі з перекладу книг австрійських письменників. І заохочує українців приєднуватися до цієї роботи. Місяць тому, до прикладу, на базі Житомирського університету ім. І. Франка завершився третій конкурс літературного перекладу — його учасники перекладають твори виключно австрійських письменників і поетів.
Від кіно до музики
В Україні діють декілька австрійських культурних центрів, робота яких координується урядом Австрії. То ж Австрійське бюро кооперації у Львові, крім освітніх проектів, реалізує цілий ряд культурних проектів в різних сферах — від персональної підтримки артистів до масштабних конкурсів і фестивалів. Приміром, у вересні минулого року при підтримці Австрійського бюро кооперації у Львові стартував проект Artist in Residence, в його рамках художники зі Львова і Зальцбурга на місяць змінюються містами проживання. Так вони можуть не тільки знайти натхнення, але і познайомитися з побутом і культурою іншої країни. Бюро також підтримує фестивалі класичної музики, кінопокази та багато інших проектів.
З 1994-го при Посольстві Австрії в Україні працює Австрійський культурний форум, який сприяє культурному обміну між двома країнами. Так, зокрема, він займається організацією візитів в Україну австрійських діячів мистецтва, а також підтримує українські проекти, пов'язані з австрійською культурою. Приміром, тільки за цей рік Австрійський культурний форум підтримав проведення майже трьох десятків проектів. Серед них — традиційні Дні Австрії в Дрогобичі, фестиваль "Тиждень австрійського кіно", кінофорум "Фестиваль 86" в Славутичі, музичний фестиваль Kharkiv Contemporary в Харкові і Alfa Jazz у Львові, "Книжковий Арсенал" у Києві і літературний фестиваль Meridian Czernowitz у Чернівцях.
Українці, в свою чергу, теж знайомлять австрійців з нашою культурою. Так, у цьому році Україна вперше була представлена на міжнародній торгової ярмарку BUCH Wien — на стенді фестивалю Meridian Czernowitz були анонсовані зустрічі з Ігорем Помаранчевим, Ірини Цілик, Іреною Карпою. А на презентації Жаданом свого нового роману "Інтернат" яблуку ніде було впасти.
У 2015-му у Відні вперше провели фестиваль української культури, його організаторами стали ті ж люди, які в 2014-му підтримували Євромайдан і виходили на мітинги підтримки в австрійській столиці. Цей некомерційний Проект — реалізується за кошти самих організаторів. У минулому році акцент зробили на сучасному українському мистецтві, в цьому році в центрі уваги фестивалю U Stream — петриківський розпис. Однак організатор U Stream Олександра Саєнка підкреслює: ніякої шароварщини, фестиваль повинен підкреслити сучасність, актуальність, європейськість української культури.
В Австрії часто приїжджають з гастролями як українські виконавці класичної музики, так і рок-групи кшталт Stoned Jesus. А не так давно у Відні навіть представили програму, присвячену українському авангарду — кінострічкам 1920-1930-х років. Так що, якщо захочеться заглянути на каву до "бабці Австрії", нудьгувати точно не доведеться.
Саме завдяки Австрії сучасна Україна з'явилася на широких екранах в Каннах, а далі — і в кінотеатральному прокаті багатьох європейських країн. Я кажу про фільм "Імпорт-експорт" 2007-го, другому художньому фільмі відомого австрійського режисера Ульріха Зайдля. Фільм розкриває дві сюжетні лінії. Перша — історія української медсестри, яка в пошуках кращого життя відправилася працювати в Австрію. Друга — історія безробітного колишнього охоронця з Австрії, який з тієї ж причини поїхав на Схід і опинився в Україні.
Звичайний глядач в Україні не дуже знайомий з австрійським кінематографом, крім хіба що фільмів Міхаеля Ханеке, і цю ситуацію вже шість років поспіль намагається змінити "Тиждень австрійського кіно", яка в квітні кожного року показує найкраще з новітнього кіно цієї країни. Особливої уваги заслуговують документальні та експериментальні стрічки Австрії — вони піднімають складні соціальні теми, переосмислюють питання минулого і займаються діагностикою сучасного суспільства. Особливу увагу в цих стрічках відводиться формі розповіді, так і нового кінематографічного мови, тим не менш, при перегляді завжди відчуваються посилання на інтелектуальні традиції країни літератури, мистецтва і музики — Австрії.
Австрія дуже багато уваги приділяє спільного кіновиробництва, наприклад, минулорічний хіт "Тоні Эрдманн" був створений в німецько-австрійської копродукції, при фінансовому участю цієї держави. У цьому році Україна приєдналася до співпраці з Австрією — мова про спільне фільмі наших двох країн Ugly режисера Юрія Речинського. Стрічка розповідає дві паралельні історії — про молодій сімейній парі австрійки Анни і українця Юрія, які потрапляють в автомобільну аварію, наслідки якої стають для закоханих руйнівними. І про батьків головних героїв, зокрема, про матері Ганни Березні, яка у Відні страждає від розладу особи, викликаного хворобою Альцгеймера. Фільм був представлений у конкурсній програмі кінофестивалю в Роттердамі, а в наступному році очікуємо його і в нашому прокаті.
Лижі, Сваровські та опера
"Сьогодні кожен українець може і має можливість випити фантастичний кави в Братиславі, або полетіти лоукостом до Варшави, або відвідати Віденську оперу", — такими словами президент Петро Порошенко в червні цього року відкрив безвиз для України. Віденська опера — один з найбільш популярних пам'яток Відня. І саме у Вену охочіше їдуть туристи з України: за даними Австрійського представництва з туризму, майже 34% українців відвідують саме австрійську столицю. Відень — це місто Моцарта і Брамса, штруделя і шніцелів, вальсів і фіакрів, романтичних парків і готичних соборів. Палацовий комплекс Хофбург, Шенбрунн (літня резиденція австрійських імператорів), Музей образотворчих мистецтв, Собор Святого Стефана, Бельведер — ці архітектурні дива досі викликають захоплення мільйонів туристів і жителів самої Австрії. Одна з найбільш незвичайних визначних пам'яток Відня — будинок Хундертвассера. В цьому будинку немає ні однієї прямої лінії і жодного кута — архітектор Фріденсрайх Хундертвассер говорив, що в природі прямих кутів і ліній просто не існує. Незважаючи на те, що під будинком постійно збираються юрби туристів, це не музей, а звичайний житловий будинок, причому соціальне житло тут — його дають тим, хто не може дозволити собі купити квартиру.
Друге за популярністю "український" напрямок в Австрії (і перше за турпотоку в країну в цілому) — Тіроль, знаменитий не тільки йодлем, але і лижними трасами, а також приголомшливими ландшафтами (близько 500 гірських піків, понад 600 льодовиків). Кожен третій українець їде в Австрію саме для того, щоб покататися на лижах і помилуватися зимовими Альпами — майже 70% українців їдуть в Австрію саме взимку. Столиця землі Тіроль Інсбрук двічі брала зимові Олімпійські ігри, в зону катання навколо міста об'єднані 52 підйомника. У самому місті є розваги не лише для лижників і сноубордистів, тут зберігся Імператорський палац Хофбург, міська вежа, Арсенал, Тріумфальна арка. В Інсбруку працює ряд музеїв і навіть альпійський зоопарк з круговою панорамою. Знамениті кристали "Сваровські" теж народилися в Тіролі — в селі Ваттенс, недалеко від Інсбрука інженер Даніель Сваровскі заснував завод з виробництва виробів з кришталю. Сьогодні тут працює музей "Кришталеві світи Сваровські".
Ще одне популярне серед українських туристів напрямок — земля Зальцбург. Тут теж можна покататися на лижах — в землі розташований знаменитий гірськолижний регіон Целль-ам-Зеє — Капрун. З берегів озера Целлер Зеє відкривається приголомшливий вид на покриті льодом вершини Альпійських гір в національному парку Високий Тауерн. Влітку регіон перетворюється на Мекку для любителів риболовлі — ці місця називають Озерним краєм. Але все ж найбільшим інтересом у туристів користується Зальцбург — місто, що подарувало світу Вольфганга Амадея Моцарта і Стефана Цвейга. Тут можна бродити серед численних церков, а можна піднятися на вершину гори Фестунгберг в фортеця Хоензальцбург — одну з найбільших цілком збережених середньовічних фортець Європи. У місті безліч виставкових залів і музеїв, до того ж Зальцбург здобув славу одного з головних світових музичних центрів світу.
Втім, незважаючи на велику кількість шедеврів і різноманітних активностей, українці в Австрії поки що не дуже поспішають. За даними Австрійського представництва з туризму, з 2014-го кількість українських мандрівників щорічно складає близько 100 тис. осіб. За дев'ять місяців цього року Австрії відвідали 87 тис. українців — за кількістю туристів наша країна сьогодні займає 33-е місце. Цікава деталь: якщо взяти до уваги кількість ночівель, то виходить, що в середньому українець проводить в Австрії всього три дні. Причому майже 45% українських туристів зупиняються у чотирьох - і п'ятизіркових готелях, а тризіркові вибирають близько 20% мандрівників.
В українських туристичних агентствах кажуть, що більшість українців вважають за краще планувати подорожі самостійно, тому дізнатися, скільки українців вирішили відвідати Австрію, практично неможливо. Особливо враховуючи той факт, що багато людей приїжджають в ту ж Вену на день-два в рамках більш масштабних подорожей. За даними Держкомстату, в минулому році лише трохи більше 9 тис. українців, виїжджаючи в Австрію, вказали метою поїздки "туризм". У свою чергу, австрійців, які вирішили відвідати Україну з туристичною метою, виявилося взагалі лише 297. Пояснити настільки скромне кількість українців в Австрії можна тим, що країна входить в Шенгенську зону, віза для цього не потрібна і відстежити кількість туристів досить складно — більшість українців метою поїздки на кордоні називають приватний візит. Хоча є і ще одна причина: у Відні так само красиво, як і дорого.
