• USD 27.2
  • EUR 32
  • GBP 37.4
Спецпроєкти

Багатополярний розлад. Як Європу схиляють до ново-ялтинської змови

Діючи шантажем і погрозами, Росія грає на розкол західного світу. Криза безперечно назріла і повинна викликати зримі наслідки

Есмінець HMS Defender
Есмінець HMS Defender під час навчань/royalnavy.mod.uk
Реклама на dsnews.ua

Посольство Росії в Вашингтоні закликало Сполучені Штати до відмови від проведення спільних з Україною військових навчань Sea Breeze-2021 у Чорному морі, оскільки їх "масштабність і явно агресивний характер не відповідають реальним завданням щодо збереження безпеки в Чорноморському регіоні", а також "підтримують мілітаристські настрої в Києві".

Остання заява пояснюється тільки позамежним нахабством Москви, впевненою у своїй безкарності. І треба сказати, що для такої впевненості у Кремля є підстави: ряд "старих" європейських членів НАТО, і в кращі часи цього блоку схильних до ухильництва і дезертирства, готові сьогодні здати Путіну всю Східну Європу, а Україну — то і взагалі без жодних проблем, аби почуватися комфортно і без перешкод купувати російський газ дешевше, ніж американський.

Проте, незважаючи на прямі загрози Росії про можливість "випадкових інцидентів", Sea Breeze-21 все-таки стартували: в них беруть участь підрозділи ЗС з 32 країн світу, всього 5 тис. осіб, 32 кораблі, 40 літаків і 18 команд спеціальних операцій. Держдепартамент США повідомив 22 червня, що шостий флот американських ВМС також візьме участь в Sea Breeze-2021, після чого, вже наступного дня, посипалися московські заяви.

Інциденти, втім, також не забарилися виникнути. Російський сторожовик відкрив попереджувальну стрільбу перед британським есмінцем Defender, а літак Су-24М скинув бомби по курсу його руху. Приводом послужило те, що есмінець нібито "зайшов у територіальні води РФ". Насправді він наблизився до мису Фіолент на південному заході окупованого Росією українського Криму. Британський військовий аташе був негайно викликаний в міноборони РФ.

Британці у відповідь заявили, що не помітили ні попереджувальної стрільби, ні бомб по курсу. Тобто цілком імовірно, що й не було ніякого попереджувального вогню, а Москва відіграла в інформаційному просторі, як робила це неодноразово, — і потім, так набагато безпечніше.

Адже, до слова, що було б, якби британці помітили і відповіли рішучіше? Наприклад, збили бомбардувальник, що скинув чотири ОФАБ-250 в небезпечній близькості від британського корабля, прийнявши його, скажімо, за мішень? Турки, наприклад, так і діяли, навіть не прикриваючись версією про мішені, — і, нічого, світової війни не сталося. У Москві полементували, побризкали слиною — і стихли.

Тим часом Британія є найбільш послідовним союзником України: саме на "Дефендері" 21 червня був підписаний меморандум про будівництво кораблів для українського флоту за британськими проєктами.

Реклама на dsnews.ua

Утім, ситуація дуже далека від бравурних реляцій "втерли носа Кремлю". Навіть якщо мала місце типова інформаційно-психологічна операція (у росіян, треба визнати, в цьому чималий досвід) з метою показати, наскільки близький світ до чергової війни, у Москви були помічники в рядах НАТО. Питання — вільні чи мимовільні.

Моніторингова група щодо кримських санкцій і свободи судноплавства в Чорному морі звернула увагу на діяльність Instituto Hidrográfico de la Marina, Морського гідрографічного інституту міністерства оборони Іспанії. Цей інститут виступає як міжнародний координатор військово-морських навчань у Чорному та Азовському морях і відповідає у зв'язку з цим за публікацію інформації про закриття для судноплавства в тих чи інших районах, де йдуть навчальні стрільби. Тут треба сказати, що Росія продовжує спроби анексувати Азовське море, перетворивши його в закриту для судноплавства водойму у зв'язку з військово-морськими навчаннями, що постійно там проводяться. І до тієї ж практики росіяни вдаються в прилеглій до Криму акваторії Чорного моря.

Так ось, іспанські гідрографи систематично ігнорують заяви ВМС України про проведення навчань, в тому числі і спільних, таких як Sea Breeze, але оперативно публікують аналогічні попередження ЧФ РФ, до того ж раніше українських, навіть якщо росіяни видали їх пізніше. Наприклад, українське оповіщення, надіслане 5.06.2021 р., ігнорувалося аж до 21.06.2021 р. Але в цей же час іспанські координатори оперативно публікували попередження ЧФ РФ про закриття восьми районів Чорного моря, видані з 12 по 14.06.2021 р. Подібна практика триває не перший рік і вже приводила до інцидентів під час Sea Breeze-20. Зрозуміло, що за такого низького рівня північноатлантичної солідарності Британія змушена поводитися гранично стримано. Інакше вона ризикує опинитися на самоті, на тлі саботажу інших членів Альянсу.

Дії "старих" (в термінах ексміністра оборони США Дональда Рамсфельда) європейців зрозумілі: вони хочуть зіграти в багатополярний світ, маневруючи між Москвою і Вашингтоном і економлячи на вартості газу, качати який з Росії дешевше, ніж возити з США. При цьому чим далі та чи інша країна від тих місць, за якими в даний час проходить російський кордон, тим сильніше виявляються такі бажання. Загалом, це очікувано. За великим рахунком після Першої світової війни Західна Європа взагалі жодного разу ні з ким не воювала, вважаючи за краще, зокрема, якомога швидше капітулювати перед Гітлером і комфортно співпрацювати з окупаційною владою. Окремо стояла тільки Британія, але це було понад 80 років тому, а між тим процеси розкладання Європи не стояли не місці.

Сьогодні Західна Європа капітулює перед Путіним взагалі без будь-якої війни. Війну замінює банальний підкуп політиків і чиновників. І коли Путін у статті, що вийшла на першій шпальті німецької Die Zeit до 80-річчя початку Великої Вітчизняної війни, пише про російську прихильність до ідеї "Великої Європи", "єдиного простору співробітництва та безпеки від Атлантики до Тихого океану" і закликає покінчити з "вантажем непорозумінь" у двосторонніх відносинах, він негайно знаходить в Західній Європі вдячних читачів і слухачів. І евфемізм "вантаж непорозумінь" теж зрозумілий. "Вантаж непорозумінь" — це невизнання окупації Криму і неготовність Європи дати Москві добро на подальше "збирання земель". Справді, якщо це стане платою за "мирну Європу співробітництва і безпеки від Атлантики до Тихого океану", то ні Україну, ні Молдову в Європі нікому анітрохи не шкода.

Важливо:

Звичайно, Європа, в якій присутній вічно голодний російський хижак — присутній, як органічна частина, а не як обгороджений чумний карантин, не може бути мирною апріорі. Російські кордони за відсутності відсічі надзвичайно плинні. Ось тільки вчора вони були десь далеко в Україні, а сьогодні вже на порозі і намагаються відгризти від порога шматок. Але європейські політики, які живуть від виборів до виборів і стурбовані тільки двома проблемами: своїм переобранням і отриманням місця в Раді директорів якої-небудь нафтогазової російської компанії після відходу на спокій, взагалі не мислять такими категоріями. Їм не потрібно, та й не цікаво заглядати в майбутнє так далеко.

Інакше кажучи, НАТО так і не відновився в ролі військового блоку, здатного стримувати російську агресію. Навіть якщо допустити, що Альянс колись був реальною силою, що теж небеззаперечно, ці часи залишилися в минулому. Блок або союз, здатний протистояти російській агресії, потрібно формувати заново. Так і не прийнята на недавньому саміті Альянсу єдина чорноморська стратегія — і свідчення тому, і умова, що забезпечує можливість інцидентів, подібних "перехопленню" "Дефендера". Центр тяжіння Альянсу рано чи пізно доведеться переносити на його нинішню периферію — в держави, які межують з Росією або знаходяться близько від неї, якщо тільки вони ще не зазнали розкладання московською агентурою і не готові впасти назад, в нео-СРСР і нео-РЕВ.

Що стосується "колективного Путіна", то він марить новим Віденським конгресом і новою ялтинською змовою. Втім, Путін не мав би нічого проти і нового пакту Молотова — Ріббентропа. Він жадає отримати під свою владу шматок Європи, для початку — Україну і Білорусь. І не проти, щоб усі документи підписувалися неодмінно в окупованій українській Ялті.

    Реклама на dsnews.ua