Народжені під вогнем. Як війна впливає на репродуктивне здоров’я українців

У межах державних програм українські пари можуть безоплатно отримати консультації, пройти діагностику та екстракорпоральне запліднення у 44 медичних закладах по країні. Для військовослужбовців діє окрема можливість безкоштовної кріоконсервації сперми, яка дозволяє зберегти шанс на батьківство навіть у найскладніших умовах. "ДС" поспілкувалася з репродуктологинею, експерткою з лікування складних випадків безпліддя Вікторією Гудзяк, аби зрозуміти, як саме війна впливає на репродуктивне здоровʼя, з якими проблемами сьогодні звертаються пари та що варто знати тим, хто планує лікування безпліддя.

Війна, стрес і репродуктивне здоровʼя

У репродуктивній медицині, наголошують лікарі, не буває дрібниць. Повномасштабна війна вплинула на здатність до зачаття комплексно — через фізичні, психологічні та соціальні чинники. Особливо вразливою групою стали військовослужбовці репродуктивного віку. "Вплив військових дій на чоловічу фертильність — це складна й болюча тема, тому що на фронті перебувають чоловіки саме найбільш репродуктивного віку", — пояснює Вікторія Гудзяк.

За її словами, йдеться не лише про фізіологічні чинники, а й про обставини життя. Військові роками не можуть бути поруч із партнеркою у ті періоди, коли ймовірність зачаття є найвищою — під час овуляції. Крім цього, якість сперми погіршується під впливом хронічного стресу, порушення сну, нерегулярного харчування, температурних перепадів і хімічних речовин, зокрема продуктів горіння.

У жінок, зокрема серед військовослужбовиць, лікарі дедалі частіше фіксують порушення менструального циклу, відсутність овуляції та аномальні маткові кровотечі. "Високий рівень стресу, поширений під час бойових дій, підвищує рівень гормонів стресу, порушуючи нормальний менструальний цикл та овуляцію", — зазначає лікарка.

До цього додаються складні фізичні умови — холод, вологість, підвищене навантаження, обмежені можливості для гігієни. У результаті жінки намагаються хоча б дистанційно отримати консультацію лікаря, якщо немає змоги приїхати на огляд. "Зараз у мене є кілька пацієнток-військових, яких я фактично лікую онлайн — у перервах між бойовими завданнями, іноді під звуки вибухів у слухавці", — додає Вікторія Гудзяк.

Говорячи про стрес, експертка також нагадує, що це той емоційний досвід, що супроводжується біохімічними, функціональними та поведінковими, індивідуальними змінами у організмі людини. Тому необхідний персоналізований підхід до кожного випадку порушення здатності до зачаття. Реакція на стрес у кожного пацієнта є різною, особливо, в умовах лікування безпліддя, оскільки порушення фертильності саме по собі призводить до розвитку стресу. 

Стрес впливає на всі етапи екстракорпорального запліднення, зокрема, вищі показники тривожності та стресу призводять до зменшення кількості отриманих ооцитів під час пункції, погіршують якість яйцеклітин та сперматозоїдів, а якісні ембріони — це один з головних чинників успішного запліднення, впливає на якість ендометрію, а якісний ендометрій забезпечує успішність імплантації перенесеного ембріону та його подальший розвиток. "Це важливо, оскільки я орієнтуюся не лише, безпосередньо, на зачаття, а й на успішний перебіг вагітності. який завершується народженням здорової та щасливої дитини", — додає репродуктологиня.

Вплив гострих та хронічних стресових факторів, порушення циркадних (циркадні — це ті, що пов’язані з добовими біологічними ритмами організму (приблизно 24 години) — ДС. ред) ритмів, порушення сну та режиму харчування, хвилювання за рідних та близьких, які перебувають на фронті або у зоні бойових дій — це ті особливості проведення лікування безпліддя (тому що для лікування безпліддя використовується не лише екстракорпоральне запліднення, а й психологічне, медикаментозне, оперативне лікування) під час війни, вплив яких на жіночий та чоловічий організм необхідно передбачати і коригувати за участю психолога, який повинен працювати в репродуктивній клініці і надавати, разом з репродуктологом, необхідну психологічну допомогу.

Безпліддя як наслідок війни: зростання складних випадків

За роки повномасштабної війни лікарі спостерігається зростання кількості випадків порушення фертильності. Йдеться не лише про безпліддя як діагноз, а й про збільшення кількості звичного невиношування вагітності на ранніх термінах. "Погіршилася якість яйцеклітин, показники спермограми у чоловіків також стали значно гіршими", — зазначає репродуктологиня.

Окремою проблемою стало зменшення кількості профілактичних оглядів дітей та підлітків. Саме вони часто дозволяють попередити безпліддя в майбутньому. Натомість сьогодні лікарі все частіше бачать підлітків із порушеннями статевого дозрівання. "До мене приходить дедалі більше дівчат 15–17 років, які через хронічний стрес і неправильне харчування не мають місячних. У хлопців ми бачимо або передчасне, або затримане статеве дозрівання", — пояснює Гудзяк.

Ще одна тенденція — поширення самолікування. За словами лікарки, пацієнти дедалі частіше намагаються лікуватися за порадами блогерів, знайомих або з використанням штучного інтелекту без медичної оцінки власної ситуації. У результаті до репродуктологів звертаються вже зі складними, занедбаними випадками.

Водночас з’явилася і протилежна практика: чоловіки перед відправленням на фронт самостійно звертаються для оцінки репродуктивного здоровʼя та кріоконсервації сперми.

Як лікують безпліддя в умовах війни

Обстеження перед екстракорпоральним заплідненням регулюються наказом МОЗ України №787 і включають базові аналізи, гормональні дослідження, УЗД, спермограму та обовʼязкові консультації профільних спеціалістів. Після цього пара проходить мультидисциплінарний консиліум, який ухвалює рішення щодо допуску до програми. Перелік обстежень може коригуватися індивідуально — залежно від віку та стану здоровʼя пацієнтів.

Тривалість шляху до ЕКЗ може суттєво відрізнятися. "У деяких випадках, наприклад при онкологічних захворюваннях, ми маємо лише 24–48 годин, щоб отримати яйцеклітини до початку лікування", — пояснює Гудзяк. Натомість при ендометріозі шлях до діагнозу та лікування може тривати роками через неспецифічні симптоми, які часто вважають "нормальними" менструальними болями.

Під час повітряних тривог у репродуктивних клініках припиняють планові прийоми, однак розпочаті процедури — пункцію або перенос ембріонів — завершують. Пацієнтів і персонал переводять до укриттів, а біоматеріал та ембріони зберігають у спеціальних захищених сховищах. "Для більшості пацієнтів це не просто біоматеріал — це їхнє майбутнє", — наголошує лікарка.

Психологічний чинник і профілактика: про що досі говорять замало

Психологічна підтримка є одним із ключових чинників успішного лікування безпліддя. Постійний стрес, стигматизація та замовчування проблеми безпосередньо впливають на всі етапи лікування — від якості яйцеклітин і сперматозоїдів до імплантації ембріона.

"Пацієнти починають шукати причини того, чому "вони не такі", і звинувачувати себе. А до порушення фертильності приєднуються додаткові психологічні синдроми", — каже Вікторія Гудзяк. За її словами, саме тому репродуктолог має працювати з пацієнтом як з особистістю, враховуючи не лише медичні показники, а й психологічний стан.

Водночас експертка наголошує: безпліддя значно легше попередити, ніж лікувати. Йдеться про розвиток підліткової репродуктології, онкофертильність, своєчасний початок лікування та розуміння того, що з віком кількість власних якісних яйцеклітин зменшується.

"Безпліддя — це не стигма. Дітей, народжених після ЕКЗ, дуже багато, ми бачимо їх щодня на вулицях міст поруч зі щасливими батьками", — підсумовує лікарка.

Повномасштабна війна зробила безпліддя в Україні не лише медичною, а й соціальною проблемою. Хронічний стрес, служба на фронті, втрата доступу до профілактичної медицини, відкладене звернення до лікарів і стигматизація репродуктивних порушень поступово формують наслідки, з якими країна стикатиметься роками. Водночас держава, медична система та самі пацієнти вже шукають відповіді — через розвиток програм лікування безпліддя, збереження фертильності для військових, впровадження екстракорпорального запліднення та психологічної підтримки.

Однак навіть за наявності сучасних репродуктивних технологій ключовим залишається час. Головне — пам’ятати, що своєчасна діагностика, профілактика репродуктивних порушень у підлітків, увага до онкофертильності та готовність говорити про безпліддя без страху й сорому можуть мати не менший вплив, ніж саме лікування.