Плівкові кільця, струнний квартет та одна нота. Як "Бітлз" записали "Revolver"

У грудні 1965-го року "Битлз" вже встигли випустити альбом "Rubber Soul" — платівка записувалася в авральному режимі, буквально за місяць, але музиканти впоралися із завданням, щоб виконати умови контракту зі своїм лейблом "EMI". Не зважаючи на екстремальні умови дедлайну та стрес від постійних гастролей по всьому світу платівка "Rubber Soul" справді вдалася — це був гігантський крок вперед у порівнянні з попередніми записами гурту.

Справа була не тільки в аранжуваннях, що ускладнилися — так, у пісні Джорджа Гаррісона "Think for Yourself" Пол Маккартні записав додаткову партію бас-гітари, вперше використовуючи ефект "fuzzbox", а для пісні Джона Леннона "In My Life" саундпродюсер гурту Джордж Мартін записав фортепіанне соло, яке потім було штучним чином прискорене — "Бітлз" просто подорослішали.

Та ж згадана пісня "In My Life" була глибокою, ретроспективною баладою — Леннон, її автор, зізнавався в тому, що він занадто одержимий ностальгією, але при цьому любов для нього завжди є чимось новим і автор не збирається замикатися в минулому, для чого потрібно докласти зусиль. У ще одній пісні Леннона, записаній для того альбому, зовсім чарівній "Girl", Джон ставив непросте запитання — а чи варто в буквальному розумінні мучитися і корячитися, щоб заслужити кохання дівчини, забезпечуючи її матеріально. Примітно, що пісня при цьому була аранжована в традиціях грецької народної музики.

Випустивши ту саму платівку "Rubber Soul", "Бітлз" вирушили у свої останні, як виявилося потім, англійські гастролі — після чого, вперше за багато років, Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Гаррісон і Рінго Старр дозволили собі як слід відпочити. Особливо досяг успіху в цьому Леннон — він буквально спав добами поспіль, піднімаючись з ліжка тільки для того, щоб з'їсти чергову порцію кукурудзяних пластівців з молоком і цукром.

Для нового альбому "Revolver" Леннон у результаті складе пісню "I’m Only Sleeping" ("Я просто сплю") — гітарне соло Джорджа Гаррісона для неї, ретельне вивірене, було відтворене задом наперед, що посилювало загальний сонний і мрійливий ефект від пісні.

Проте Леннон перевершив сам себе щодо новаторства зі своїм треком "Tomorrow Never Knows" — назву, "Завтра ніколи не знає", підказав Леннону Рінго Старр, який був великим майстром складати приказки, рівною мірою нескладні й дотепні.

Джон склав пісню буквально на одному акорті — до-мажор, чого з ним раніше ніколи не траплялося. Він надихався книгою Тімоті Лірі "Психоделічний досвід", а ще — "Тибетською книгою мертвих". Спочатку Джон забажав, щоб на записі звучав хор справжніх тибетських ченців — але технічно цю ідею здійснити було неможливо. У результаті вже згаданий продюсер Джордж Мартін запропонував використати так звані "плівкові кільця" — фрагмент запису, який багаторазово повторювався.

Мартін дав учасникам гурту щось на кшталт домашнього завдання — записати ці кільця вдома (у всіх бітлів на той час були цілком пристойні магнітофони, а у Леннона в його загородному будинку на горищі — навіть щось на кшталт студії).

Маккартні, який жив буквально за два кроки від студії "EMI" на Еббі-роуд, на якій записувалися "Бітлз", закарбував на своїй плівці власні крики і сміх — але записав усе в прискореному режимі. У результаті все це нагадувало крик чайок — ці звуки найорганічнішим чином лягали на трек, записаний Ленноном.

Леннон і Маккартні росли в портовому місті Ліверпулі — і одного разу на березі річки Мерсі опинився кит, мертвий кит, який почав розкладатися. Кит був жовтого кольору — і спогад про це був найяскравішим у творчому арсеналі Джона і Пола. У результаті вони склали пісню під назвою "Yellow Submarine" — "Жовтий підводний човен". Під час запису використовувалася маса звукових ефектів — щоб у слухача склалося повне враження подорожі в підводному човні, нехай лише і на кілька хвилин.

У той час, у середині шістдесятих, "Бітлз" брали з собою на сцену найзвичайніший і стандартний набір інструментів — дві електричні гітари, бас і ударну установку. Але на початку 1966-го року Маккартні склав композицію про самотніх літніх людей — і назвав її "Eleanor Rigby", це ім'я і прізвище Пол запам'ятав, коли ще в дитинстві засмагав на цвинтарних плитах біля місцевого ліверпульського собору. Коли дійшло до запису — а спочатку Пол виконав пісню Мартіну під простий акомпанемент акустичної гітари — Мартін запропонував виконати пісню в супроводі струнного квартету, причому голос самого Пола мав дублюватися двічі.

Влітку 1966-го року "Бітлз" вирушили в черговий світовий тур — і виявили, що зовсім не в змозі виконувати на сцені свої нові пісні з альбому "Revolver". "Бітлз" грали старі хіти, записані на початку десятиліття — і відчували при цьому моторошну незручність.

До речі, цієї осені вийде перевидання платівки "Rubber Soul" — нам представлять новий мікс, створений сином Джорджа Мартіна, Джайлзом Мартіном. Крім цього, до майбутнього бокс-сету увійде безліч дублів, які навіть найзапекліший бітломан не чув раніше на "бутлегах", незаконно виданих записах гурту.

"Pet Sounds" американців "The Beach Boys"

Американський гурт "Біч Бойз" був абсолютно особливим явлением у музиці, як і "Бітлз". Лідер гурту, автор переважної більшості пісень Брайан Вілсон був людиною вельми складною — інтровертом, і при цьому людиною, яку легко було назвати "дивнюком". Більшість пісень для головного шедевра свого гурту, альбому під назвою "Pet Sounds" (що можна перевести як "Колискові мотиви" або "Звуки домашніх тварин") Вілсон складав у власній кімнаті — при цьому його ноги були занурені в пісок — Брайан побажав, щоб прямо посередині вітальні було споруджено справжнісіньку пісочницю. Головним натхненням для нього був той самий альбом "Бітлз" — "Rubber Soul".

Коли дійшло до запису, Брайан виявився справжнім перфекціоністом — він буквально контролював кожну зіграну запрошеними музикантами партію, а це були найрізноманітніші інструменти, вельми нетипові для ландшафту поп-музики — від клавесина до гобоя. У результаті Брайан Вілсон створив приголомшливу звукову картину — якби автор "Аліси в країні чудес" Льюїс Керолл був музикантом, у нього вийшло б щось подібне.