Шкільний рекет. Коли зникнуть побори з батьків
У Міносвіти закликають парламент ухвалити законопроект "Про освіту", прийнятий Радою у першому читанні в жовтні минулого року. На думку міністра Лілії Гриневич, документ допоможе прибрати побори в школах і садках, оскільки містить положення про прозорому обліку всіх грошових надходжень і видатків навчальних закладів. Вирішити проблему має зобов'язання оприлюднювати на сайті навчального закладу всі грошові надходження. Міністр підкреслює, що це також дозволить виявити зловживання при закупівлі матеріалів і послуг. Після прийняття закону МОН отримає можливість розробити підзаконні акти, які унормируют питання внесків у школах і дитсадках. "ДС" розібралася, чи допоможе нова норма ліквідувати побори з батьків.
Замкнуте коло в два закону
В теорії ідея МОН звучить красиво, але на практиці все набагато складніше. У законопроекті 3491-д дійсно міститься пункт про публічної звітності, однак виписаний він занадто розмито. "Освітні заклади на своїх офіційних веб-сайтах або на офіційних веб-сайтах їх засновників оприлюднюють кошторис та звіт про надходження і використання всіх отриманих коштів", - зазначено в проекті. Про те, що для багатьох навчальних закладів сайти - досі екзотика, у МОН воліли не згадувати.
Але проблема не тільки в цьому: в документі немає жодного слова про формат оприлюднення, періодичності і даних, які потрібно внести у звіт. Порядок оприлюднення коштів пропонується почерпнути із спеціального закону. Під останнім, як пояснили "ДС" юристи, мається на увазі Закон "Про відкритість використання бюджетних коштів". Але на даний момент в ньому йдеться лише про звітування за надходженнями з бюджету, фонду соцстраху з доходів підприємств. Тобто без зміни цього документа виходить замкнуте коло. За цією логікою відзвітувати можна як завгодно і коли завгодно. Експерти також кажуть, що одного вищеописаного положення мало. "Звітність на сайтах - це круто. Щоб не було поборів поза цього, думаю, треба на сайтах розміщувати платіжні реквізити для благодійних внесків, а також окремо ознайомити з цією інформацією батьків або опікунів під розпис, - сказала адвокат Наталія Крук, яка регулярно займається темою поборів. - Але в цій розписці не може бути ніяких зобов'язань батьків про щомісячному внеску". Експерти також говорять про те, що необхідно заборонити внески готівкою - все повинно проходити через спецфонд школи. Важливий момент: забезпечення реальної фінансової автономії шкіл, що теж обіцяє зайнятися МОН.
Між тим неточність формулювань у законопроекті про освіту дозволяє уникнути звітності по внесках. "Сказано, що школи зобов'язані викладати кошторис - про вклади, у тому числі благодійних, в законопроекті ні слова. Вже не кажучи про те, що всі збори, які йдуть через батьківські комітети, в основному ніде не враховуються, їх формально немає. Крім того, оскільки формат даних у законопроекті не прописано, школа спокійно може викласти просто фото, яке автоматично ніхто обробити не зможе", - зазначає експерт з освіти Тарас Павлів.
Ремонти, комп'ютери і подарунки
Скільки грошей щорічно здирають з батьків - невідомо. У школах і дитсадках продовжують збирати гроші готівкою в обхід будь-яких офіційних фондів. Проблема, крім усього іншого, і в "совкової" психології. Публічні скарги одного-двох батьків можуть закінчитися цькуванням вже всередині батьківського колективу - мовляв, не ганьбіть клас/школу/дітей. А дітям можуть занижувати оцінки або регулярно писати в щоденнику про необхідність здати гроші. У підсумку мовчазна кругова порука не дає можливості з'ясувати, скільки саме і на що збирають внески. Звичайно, силою примусити здати гроші ніхто не зможе, але осад, як мовиться, залишиться.
На "освітній карті Києва" можна перевірити, скільки грошей школі виділяють з бюджету і скільки надходить у спецфонд (власні надходження). Так, наприклад, столичній школі №42 в Старій Дарниці в 2016 р. з державного бюджету було виділено 7,1 млн грн. Власні кошти навчального закладу склали 85 тис. грн. Утримання одного учня обійшлося в 11,5 тис грн. На гімназії "Ерудит", розташовану на Солом'янці, в минулому році з бюджету виділили 7,7 млн грн, а власні надходження склали понад 1,5 млн грн. Тут на одного учня витратили за рік понад 25 тис. грн. У спеціалізованій школі №2 на Подолі надходження з бюджету склали 7,1 млн грн, а власні - 201 тис грн. Один учень обійшовся школі в 13 тис грн.
Проте з'ясувати, які саме кошти іменуються власними надходженнями і яку частину з них займають вкладення батьків, практично неможливо. Приміром, школі №264 в 2016 р. виділили 14 млн грн, але з батьків, як і раніше збирали по 100 грн у місяць. Доходить до абсурдних ситуацій: в одному з класів ремонт робили тричі за рік. Спершу за гроші батьків, після "освоювали" гроші, виділені з бюджету, а потім батьки знову за власні кошти переробляли "бюджетний" ремонт.
Внески можуть коливатися від декількох десятків до тисяч гривень. Приміром, в одній зі столичних шкіл із батьків кожного младшеклассника зібрали по 12 тис. грн на ноутбуки для школи (виносити їх з навчального закладу при цьому заборонили). Чому не можна було підшукати більш бюджетний варіант, та й навіщо в початковій школі ноутбуки, батькам не пояснили.
Окремі школи звіти за фінансової активності вже викладають на своїх сайтах і без окремого закону. Однак форма звітності не відрегульована, так що школа сама вирішує, в якому вигляді і як часто звітувати. Приміром, на сайті школи №282 (Київ) зазначено, що 38 тис. грн виділили на спортивний інвентар. Про внески - ні слова. На сайті столичної школи №101 зазначено, що додаткові надходження до бюджету навчального закладу за рік склали 67 тис. грн. Витрати розписані більш докладно - наприклад, у 64 тис. грн обійшовся мультимедійний інтерактивний тир, 49 тис. було витрачено на лабораторні комплекси для кабінету фізики. Але що з витрачених коштів - бюджетні гроші, а що - зібрані з батьків, невідомо.
Зобов'язані оформити та прозвітувати
Часто батьки, здаючи гроші, не знають, на що вони будуть витрачені. Між тим благодійні внески, згідно законодавства, не можуть збиратися без обліку - вони мають надходити в спеціальний фонд школи. За правилами навчальний заклад не може просто так попросити грошей у батьків. Перед цим керівництво школи чи дитсадка зобов'язане сформувати та оприлюднити список потреб, на фінансування яких можуть бути спрямовані благодійні внески. Сам внесок за бажанням благодійника може бути спрямований на набуття певних товарів і послуг. Напрямок можна вказати при внесенні платежу на реквизитный рахунок. Якщо напрям використання не зазначено, гроші можуть використовувати більш вільно - на придбання навчальної літератури, технічних засобів і обладнання для навчальних цілей, спортивного інвентарю, організацію заходів, виплату премій учням і т. п. Обов'язкові та регулярні внески на навчання є порушенням Конституції, Закону "Про благодійної діяльності ..." і Закону "Про освіту". Кожен жертводавець має право робити або не робити внесок, виходячи з своїх можливостей і бажань. Способів передачі грошей за законом лише чотири: на реєстраційний рахунок школи або садочка, в касу (повинні видати квитанцію з печаткою), представника батьківського комітету, у якого оформлений письмовий договір з навчальним закладом про публічний збір коштів, і на банківський рахунок благодійної організації, до якої є довіра.
Подарунки вчителям, які є повсюдною практикою в школах і часто здаються в надії, що "до дітей будуть краще ставитися", не належать до благодійних внесків, тому не потребують обліку. Категорично вони не заборонені. Але Закон "Про запобігання корупції" обмежує вартість одноразового подарунка до однієї мінімальної зарплати і сумарну вартість подарунків, одержаних протягом року, - до подвійного прожиткового мінімуму (на початок року - 3088 грн). Очевидно, що гроші на подарунки не можуть бути стребованы в примусовому порядку, - тобто точно так само збираються на добровільній основі, за принципом "хто скільки може".
Благодійник має право контролювати використання свого внеску, так що будь-який батько вправі вимагати регулярних, в письмовому вигляді звітів (на дошці оголошень, на сайті установи) про надходження і використання коштів. Закон "Про доступ до публічної інформації" дозволяє через написання запитів по електронній пошті одержувати інформацію, що стосується функціонування установи. Зокрема, про робочому штаті, харчування, умов навчання, надходження та використання коштів загального і спеціального фондів, списку товарів і послуг, наданих у якості благодійної допомоги.
Якщо школа ігнорує вимоги закону, можна, наприклад, звернутися в місцеві органи виконавчої влади чи громадську організацію. Однак не варто забувати, що анонімні скарги розгляду не підлягають, але при усній або письмовій скарзі громадянина його прізвище, місце проживання та роботи повинні залишатися нерозголошеними.
Ініціатива МОН зрозуміла: хоч законодавство і забороняє "побори", за фактом подолати їх можна, лише запровадивши чіткі правила щодо звітності шкіл. Поки батьки будуть здавати гроші в руки вчителям або представникам батьківського комітету, простежити їхню долю неможливо. Натомість керівництво деяких шкіл і далі зможе скаржитися на мізерне фінансування з бюджету, розсікаючи на дорогих авто і регулярно поповнює свою скриньку з коштовностями.
