• USD 27.6
  • EUR 33.5
  • GBP 39
Спецпроєкти

Захист від чуми. На чому будується польсько-українське співробітництво

Має сенс цінувати той обсяг і глибину відносин, що Україна і Польща вже сьогодні підтримують
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

В кінці жовтня в Польщі відбудуться місцеві вибори, які оцінюються як важливий іспит для правлячої партії "Право і справедливість" — вона зможе порівняти свої уявлення про популярність власної внутрішньої і зовнішньої політики з реальністю.

Нерівноправний симбіоз

Поки що, як видається, турбуватися соратникам Ярослава Качиньського, Анджея Дуди і Матеуша Моравецького особливо не доводиться — ліві та ліберали об'єднуються з великим скрипом, намагаються змагатися з владою в популізмі і не перехоплюють її об'єктивних досягнень.

Якщо об'єднання у опозиції не вийде, посиляться позиції консерваторів безпрецедентно. Звичайно, у місцевих кампаніях виборця мало хвилюють питання зовнішньої політики, такі як відносини Польщі з ЄС чи холодна (з гарячими елементами) війна Росії проти Заходу. Але, по‑перше, партійні політики завжди використовують зовнішній контекст в гонках будь-якого рівня, по‑друге, українська і польська економіки все частіше починають вступати в симбіоз, нехай частково і нерівноправний.

Втім, до претензій на рівноправність за економічними показниками Україні до Польщі поки дуже далеко. Мабуть, це один з підсвідомих чинників, причому з обох сторін, копання в минулому при активному під'юджуванні з боку агентів впливу Росії.

Тому, слідуючи пораді польського посла в Україні Яна Пєкло, варто концентруватися на конструктиві і сферах, де єдність і співробітництво дають значний і помітний ефект — при повному усвідомленні тих чи інших відмінностей в інтересах і того, що "дитяча" епоха польської адвокатури української західної інтеграції проходить. Чотири роки (а взагалі-то набагато більше) — цілком достатній термін для того, щоб вирости з коротких штанців, а також оцінити той факт, що Варшава, незважаючи на свою повну підтримку Будапешта в європейських справах, дистанціювалася від угорської риторики й дій на російському напрямі. Не варто забувати і про те, що жорсткий курс Брюсселя, Берліна і Парижа стосовно Варшави нерідко не підтримує і Вільнюс, у всіх відносинах службовець страхувальним канатом між Польщею та Україною і політичним центром Східної Балтики.

Так що на цьому доречно поставити крапку після полемічного параграфа і подивитися на цілком оптимістичний загальний фон. Так, Польща підтримує демократичну стабільність України на різних рівнях — з допомогою військових навчань, створення українсько-польсько-литовської бригади, яка розташована на кордоні з Польщею і повністю готова до дій. Варшава дає рекомендації і консультації через спеціальний комітет по обороні, фінансово підтримує деякі проекти для внутрішньо переміщених осіб на Донбасі — у Слов'янську, Краматорську, Маріуполі.

Реклама на dsnews.ua

Оборона — справа загальна

Бурхливо розвивається і українсько-польське співробітництво у військово-технічній та військово-політичній сфері. Тут слід тримати в голові як реальну перспективу появи на території Польщі "окремої" повноцінної бази збройних сил США, так і спільні роботи в області модернізації наявних та створення нових систем озброєнь. Мова йде насамперед про мобільних броньованих платформах, артилерійських і авіаційних системах, зокрема безпілотниках і вертольотах.

Незважаючи на позицію Угорщини та інтриги Німеччини (а також деяких інших країн) щодо українського членства в Альянсі, Варшава публічно і наполегливо підтримує посилення допомоги Україні з боку НАТО. Про це, зокрема, заявляв міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович. Як зазначив Чапутович в ході нещодавно завершився 28-го економічного форуму у Криниці-Здруй, для Польщі безпека Європи має велике значення. І це є необхідністю в умовах, коли відбувається російська агресія в Україні. При цьому Києву, за словами Чапутовича, потрібно надавати максимальне сприяння. "Польща виступає за подальшу велику підтримку Україні, Грузії з боку НАТО", — сказав він.

Адже саме в ході Варшавського саміту НАТО (ще при попередньому президентові США Бараку Обамі) була створена і збудована міжурядова система трастових фондів та інших алгоритмів, через яку просувається і розширюється інтеграція України в атлантичний військовий союз, незважаючи на гарчання Москви. Також Чапутович нагадав, що Вишеградська четвірка (Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія) робить все, щоб об'єднана Європа ставала сильнішою.

На практиці ж колега Чапутовича, міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич, збільшує військову присутність на сході країни з формуванням нового підрозділу збройних сил. За словами чиновника, 18-я механізована дивізія буде розміщуватися в Седльце, її новим командиром названий бригадний генерал Ярослав Громадзинский, про це повідомило польське оборонне міністерство. Відомо, що дивізія буде складатися з трьох бригад — двох існуючих, однією бронетанкової та 21-ї бригади Подгальских стрільців. А раніше тодішній міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Блащак уточнював, що створення четвертої дивізії посилює східний фланг і обумовлено необхідністю оперативної.

В якості такої, з властивим полякам сарказмом, називається необхідність захистити Польщу від африканської чуми свиней. Раніше було оголошено, що уряд Польщі прийняв рішення не будувати на кордоні з Білоруссю і Україною загородження від загадкових диких кабанів на основі професійної оцінки Європейського агентства з безпеки харчової продукції, яка критично висловилася щодо ефективності такого загородження. Замість цього передбачається, що захист здоров'я польського поголів'я свиней від спроб проникнення заражених імперіалізмом кабанів-ихтамнетовбудетспособствовать нове воєнізований підрозділ.

Воно й правда — подібне загородження вже кілька років як більш доречно на східному кордоні України. Можливо, у свій час поляки допоможуть нам і в цьому інфраструктурного проекту. А поки має сенс цінувати той обсяг і глибину відносин, що Україна і Польща підтримують вже сьогодні.

Газові перспективи

Київ впевнено дивиться в майбутнє перебудови свого енергосектору, в якій Польща вже грає, а буде грати ще велику роль. Йдеться, зокрема, про газопроводах. Відомо, що будівництво підводної ділянки газопроводу Baltic Pipe має розпочатися навесні 2020 р. і закінчитися у жовтні 2022-го.

Відзначимо, що "Турецький потік" раніше того ж часу перекачувати російський газ в ЄС точно не зможе (якщо взагалі буде), про що недавно заявила Анкара, а от Україні на майбутній рік чекає справжня битва навколо власного транзитного договору з РФ, до якого нас так чи інакше схиляє ЄС. Польща, зауважимо, найбільш стійкий і послідовний союзник України у справі протистояння "Північному потоку-2". По завершенні проекту природний газ з Норвегії буде транспортуватися в Польщу через Данію. На польсько-датської конференції в Копенгагені міністр енергетики сусідів Кшиштоф Тхужевский зазначив, що газопровід стане основою довгострокового енергетичного співробітництва між країнами.

У свою чергу, голова делегації Єврокомісії в Данії Стіна Севарта зазначила, що Baltic Pipe буде сприяти енергетичної безпеки в Європі і посилить конкуренцію на газовому ринку. "Baltic Pipe — це дуже важливий проект з точки зору Єврокомісії, тому що він з'єднує три країни — Норвегії, Данії і Польщі, а також з'єднує їх з Центральною Європою. Тому, з нашої точки зору, Baltic Pipe стане важливою частиною енергетичної інфраструктури Європейського Союзу", — сказала вона.

Польща планує поставляти Україні 6-8 млрд кубометрів газу в рік, у тому числі по газопроводу Baltic Pipe після завершення його будівництва. Про це заявив уповноважений уряду Польщі з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наімський в інтерв'ю тижневику Gazeta Polska. Не варто випускати з уваги і споруджувані в різному темпі на території Вишеградської зони і Східних Балкан інтерконектори.

    Реклама на dsnews.ua