• USD 29.3
  • EUR 30.8
  • GBP 35.5
Спецпроєкти

Авдіївка як вітрина. Чому Сурков звинуватив Путіна в боягузтві і зраді

Заяву зроблено саме в Цхінвалі, і ось це точно неспроста: регіон, керований колишнім українським бандитом Бібіловым, повністю підконтрольний Москві
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Вигравши, принаймні на сьогоднішній день, апаратну боротьбу за збереження свого місця в Кремлі (його глибоко і заслужено ненавидить військово-промислове лобі), Владислав Сурков, здається, сильно розслабив вузол краватки.

Застереження Суркова

Виступаючи на урочистостях з нагоди 10-ї річниці визнання Росією незалежності" окупованій нею ж Південній Осетії, Сурков раптово згадав про свої "дітища" - терористичних утвореннях ДНР і ЛНР. Так, він похвалив невизнана "держава" за те, що визнало кремлівські "республіки". "Південна Осетія є єдиним "державою", у якого вистачило сміливості, зухвалості, чесності і вірності, щоб визнати ДНР і ЛНР", - заявив помічник глави РФ.

Увагу на важливу "застереження" куратора звернув явно зайве публічний терорист ДНР Олександр Жучковський у своєму telegram-каналі. Жучковський, коментуючи слова свого "улюбленого" куратора, зазначив, що це відкрите приниження не стільки РФ, скільки особисто Путіна, який так і не визнав "республіки". Адже видається, що визнання або невизнання держав, принаймні в РФ, - компетенція особисто президента. А виглядає так, що Сурков буквально звинуватив свого прямого начальника боягузтва, брехні і зраді терористів Донбасу.

При цьому Суркова, у кризові моменти пише статті, такі як вікопомне есе про "геополітичному самоті" Росії, явно спрямоване на демонстрацію лояльності, характеризують як рідкісного в нинішньому Кремлі інтелектуала. Стверджується, що шанси на те, що його слова - звичайна застереження, вкрай низькі. Швидше за все, Путін не залишить таке приниження без відповіді - правда, швидше Сурков, явно встигнувши першим, не залишить без відповіді уїдливість Жучковского, але це інший, скоріше технічний нюанс.

Ключове питання в іншому - що це, подзуживание Сурковим Путіна до визнання ОРДЛО "незалежними державами, випад опонентів (через Жучковского), сигнал про що йде у Кремлі якоїсь дискусії про статус ОРДЛО?

Зауважимо, що заява зроблена саме в Цхінвалі, і ось це точно неспроста: регіон, керований колишнім українським бандитом Бібіловым, повністю підконтрольний Москві. На відміну від Абхазії, в якій, незважаючи на часткову визнання, убогість і вездесущесть російських армійських структур та політичної поліції, існує подібність конкурентної демократії. Точно так само, як і в ПМР. Звідси і реверанси Суркова саме на адресу президента" Бібілова у ході святкових церемоній.

Реклама на dsnews.ua

Звичайно, Сурков сам по собі дуже екстравагантний, але Путін, як правило, прощає йому дуже багато за такими трьома обставинами. Це його роль у будівництві режиму, це триваюча готовність Заходу спілкуватися з Владиславом Юрійовичем і готовність самого Владислава Юрійовича брати на себе всю найбруднішу роботу (почасти, щоб відмитися від проколу з "болотними" протестами 2011 р., підкреслюючи саму що ні на є собачу відданість).

Тим більше що обложенному санкціями Суркову бігти нікуди, хіба що "по-крупному" - як колишньому організатору системи допінгу Родченкову. Та й то, фігура Суркова значно масштабніше (екс-міністр економіки Улюкаєв втекти, як бачимо, не встиг). Причому той самий Дональд Трамп навряд чи буде сильно зацікавлений в тому, щоб поселити Суркова - мало як цей помічник Путіна причетний до активних заходів, пов'язаних з виборами 2016 р.? Втім, Суркова може заховати Великобританія, там сьогодні з російським напрямком зовнішньої політики справи йдуть набагато менш суперечливо, ніж у США. Але за Альбиону російські диверсанти і кілери ходять, як у себе вдома, так що нигилисту і гедонисту Суркову доводиться й далі корчити з себе героя імперіалістичного праці.

Тим не менш у події в Цхінвалі інциденту (як мінімум вербального) можуть бути рівно два мотиви.

Бульдоги під килимом

Перший мотив - все ж знову апаратний.

Днями з зливів в російські умовно "ділові" ЗМІ стало відомо, що у кремлівське управління по забезпеченню діяльності Держради в якості заступника може прийти один з колишніх кураторів терористичних ЛНР і ДНР Борис Рапопорт. У 2014 р. Рапопорт (якому приписується ідея назви "Новоросія") працював під керівництвом Владислава Суркова, тоді помічником колишнього російського президента і відповідав у тому числі за український напрямок. Він був одним з кураторів ДНР і ЛНР, а також проекту "Новоросія".

Терористи і колабораціоністи хвалять Рапопорта (причому як раз на контрасті з його тодішнім куратором Сурковим), оскільки цей чиновник займався в тому числі соціальними виплатами на Донбасі, коригуванням інформаційної політики на українському напрямку і проектами "про порушення прав людини на Україні". Тобто роздавав подарунки і фінансував пропагандистів (швидше за все, чорним налом). Однак після провалу експансії РФ на українській території він залишив адміністрацію президента в грудні 2014 р.

Неформально вважалося, що його не влаштовувала робота і що це звільнення було обопільним рішенням. Йому набридла рутина, і він отримав хорошу пропозицію по новій роботі. В реальності комусь треба було відповісти за фіаско, а сам Рапопорт, по ідеї, зрозумів, що "концепція змінилася", тому послався на стан здоров'я. В даний час Рапопорт працює в комерційній сфері, де, мабуть, міцне здоров'я без потреби. Підкреслимо, що управління президента щодо забезпечення діяльності Держради відповідає за підготовку матеріалів по виробленню державної політики у сфері соціально-економічного розвитку регіонів Росії. Його очолює Олександр Харичев. У даний момент Рапопорт проходить необхідну для працевлаштування перевірку.

Однак три з половиною роки тому відставка заступник начальника управління адміністрації президента з соціально-економічного співробітництва з країнами СНД, Абхазією і Південною Осетією Бориса Рапопорта, в чиє ведення також входила "Новоросія", багатьма була розцінена як спроба злити "народні республіки Донбасу". З цією подією збігся розпуск бригад особливо агресивних російських тролів, зміна імперативу пропаганди на нинішній - Росія, мовляв, не бажає третьої світової війни.

Примітно, що такі одіозні пропагандисти, як проживає в Іспанії громадянин Ізраїлю і колишній віце-мер Одеси Лев Вершинін, покинули свої "штаби" в Москві приблизно в той же період. А його "колеги" подрібніше розбіглися по новим бригадам, отбеливавшим поразку РФ на Донбасі. Іншими словами - золотий дощ припинився, причому в обох сенсах слова. До речі, після своєї відставки Рапопорт дав красномовний коментар: "Коли я призначався в 2013-му, вже тоді у адміністратора Суркова висіла карта Російської імперії, на якій Крим частиною Росії. До референдуму в Криму були неодноразово, в тому числі обговорювали питання, пов'язані з підготовкою угоди про будівництво транспортного коридору через Керченську протоку. А про решту - думайте самі." ("МК", 15.12.2014).

Інформатори, добре знайомі з потенційним призначенцем, кажуть, що знання та навички Рапопорта досить широкі, до того ж він давно і професійно працює в апараті. Важливо, що ініціатором переходу Рапопорта в адміністрацію президента став голова управління, в яке його готують, Харичев - член найближчого оточення Кирієнко. Джерела зазначають, що знайомству Харичева з Рапопорт не один рік.
Кремлівська кар'єра Харичева почалася в 2006 р., коли він зайняв посаду заступника голови управління внутрішньої політики. У 2009 р. перейшов в "Росатом" під початком Кирієнко і разом з ним згодом перейшов до адміністрації президента - на той же пост заступника керівника внутрішньополітичного управління.

На нинішній посаді Харичев працює з червня нинішнього року. Відповідно до актуального розкладом адміністрації президента управління Харичева курирує розробку документації в частині регіонального соціально-економічного розвитку, а також забезпечує співпрацю Кремля і безпосереднє президента з експертами. Крім того, управління наглядає за проведенням в суб'єктах виборчих кампаній. Пішовши у свій час - по своїй волі чи ні - від Суркова, Рапопорт, як бачимо, тепер перейшов під крило Кирієнко.

Той за останній рік придушив у Кремлі будь помітний опір собі, а звідси, цілком можливо, і дивно-істеричний спіч Суркова, спрямований скоріше проти конкурентів по пасовиську, але прозвучав так, що може і справді зачепити Путіна. І Кирієнко, треба сказати, не забуде цим скористатися. Хоча як помічник Путіна Сурков йому не підпорядкований, це - придатний привід вказати лідеру, оступився, мовляв, старий кінь... Правда, не виключено, що Рапопорт займеться в Кремлі і іншою сферою - нещодавно озвученими розділом РФ на 14 "економічних регіонів", що чимось нагадує політику часів Хрущова чи прожекти федералізації СРСР при Андропові.

Нерви Москви

Другий, зовнішній мотив - це успіхи української влади у реконструкції Донбасу. Тут є сенс процитувати Суркова повністю. "Я хочу підкреслити, що це був не просто символічний жест. Насправді це набагато більше. Тому що всі ми знаємо, хто цим займається, що та фінансова, торговельна, економічна, юридична, організаційна інфраструктура, яка створена в Південній Осетії для цих двох республік, є фактично дорогою життя в умовах блокади, яку здійснює по відношенню народу Донбасу київський режим", - сказав куратор відірваних у сусідів шматочків територій. Брехливий посил з паралельного світу - блокує ОРДЛО сама РФ, навіть автобуси з окупованих територій не пускають на російські автостанції. Київ, у свою чергу, надходить зовсім по-іншому.

Так, 26 серпня президент Петро Порошенко під час робочої поїздки в Донецьку область взяв участь у церемонії символічного пуску газопроводу в Авдіївку, побудованого в обхід окупованих територій. "Український газ, нарешті, пішов з робочим тиском на всі газосети Авдіївки і семи населених пунктів. Вітаю Авдіївку з українським газом ", - сказав Порошенко під час урочистої церемонії. Загальна довжина нового газопроводу становить 14,1 км. За станом на 24 серпня підключені до газопостачання понад 5,5 тис. споживачів.

"Мало хто в світі міг уявити в січні 2017 року, що в Авдіївці будуть намагатися влаштувати армагеддон. Не можна було собі уявити, щоб у ХХІ столітті посеред Європи жителів 20-тисячного міста намагалися приректи на холодну смерть ", - нагадав президент події річної давності. Він зазначив, що тоді бойовики хотіли домогтися того, щоб мешканці міста залишили його: "Щоб тут не було України".

"Я дуже вдячний кожному жителю за те, що вони відмовилися. І коли була запропонована добровільна евакуація - тільки кілька дітей поїхали. Тому що Авдіївка - це українська земля ", - підкреслив Порошенко.

У свою чергу, командувач Об'єднаними силами генерал-лейтенант Сергій Наївши зустрівся з керівниками закордонних дипломатичних установ України в Краматорську. Дипломати ознайомилися з даними розвідки, зокрема з тим, що керівні посади в першому і другому армійських корпусах (дислокованих в ОРДЛО) 8-ї армії Південного військового округу ЗС РФ займають російські кадрові офіцери. Також були наведені факти обстрілів населених пунктів і жертв серед мирного населення на території, підконтрольній Збройним силам України. Нарешті, керівників закордонних дипломатичних установ ознайомили з результатами діяльності Об'єднаних сил зі стабілізації обстановки на лінії зіткнення.

І тут звернемо увагу - багато з того, що сьогодні робиться українською владою на Донбасі і щодо Криму, чимось нагадує нинішню грузинську політику, спрямовану на "міграцію лояльності" Південної Осетії та Абхазії. Можливо, представляючи собою скоординований євроатлантичний план по розм'якшенню і без того корумпованого і малоефективного управління окупованими територіями з боку РФ. Більше того, країни - партнери України, ймовірно, мають намір закріпити за собою ті чи інші ділянки постраждалих від російських орд областей, а це заявка на будівництво вітринних зразків прямо перед носом у окупанта.

Все це не може не змушувати Москви нервувати.

    Реклама на dsnews.ua