• USD 36.6
  • EUR 37.5
  • GBP 44.3
Спецпроєкти

Люксембург та Женева наступні? Як Росія перетворила Брюссель на "шпигунську столицю"

Вторгнення РФ в Україну змусило європейські спецслужби вийти з "джентельменської угоди" з Росією

Реклама на dsnews.ua

Журналіст EUobserver Ендрю Реттман пише про те, як російським, а також китайським спецслужбам вдалося влаштуватися в столиці НАТО і ЄС, і як повномасштабне вторгнення РФ в Україну змусило Європу змінювати своє ставлення до діяльності спецслужб.

Звичайний "торговельний представник" з доступом до Кремля на найвищому рівні, "генеральний консул", пов'язаний з найбільшою російською спецслужбою, і "технік" з досвідом прослуховування телефонних розмов — такі люди були серед 21 дипломата РФ, яких у квітні видворили з Бельгії. І вони дозволяють краще зрозуміти, як Москва перетворила Брюссель на "шпигунську столицю" Європи.

Видворення співробітників російських посольств і консульств із Королівства Бельгія – це лише один із елементів масштабної реакції на жахи в Україні, коли країни ЄС за підозрою у шпигунстві загалом вислали сотні російських дипломатів.

Найбільш високопоставлений шпигун, якого депортувала Бельгія, — це 46-річний Олексій Куксов, "заступник торгового представника", який служив в елітному підрозділі російської військової розвідки (ГРУ).

Згідно з документами, що потрапили в розпорядження Центру "Досьє" (неурядова організація, що фінансується російським олігархом Михайлом Ходорковським, з офісом у Лондоні), закінчивши військову академію 2001 р., Куксов пішов служити до підрозділу ГРУ №5476.

За чотири роки по тому ГРУ перетворило підрозділ 5476 на свій Центр вивчення іноземних військових можливостей, співробітники якого збирають відомості про армії інших країн і чиї звіти безпосередньо надходять голові ГРУ Ігорю Костюкову та раднику президента Росії Володимира Путіна з національної безпеки Миколі Патрушеву.

Генеральний консул Росії в Антверпені, 44-річний Георгій Кузнєцов (також видворений), у свою чергу, є колишнім співробітником НП "Об'єднаний авіабудівний консорціум" (Санкт-Петербург), і в 2001 р. він почав працювати в МЗС Росії.

Реклама на dsnews.ua

Однак потім перейшов до ФСБ, чия 5-та служба відповідає за розвідку за кордоном.

Живе Кузнєцов у Москві за адресою: Варсонофіївський провулок, будинок №5 (кодове позначення 5-ї служби), де у ФСБ своя лікарня і де десятиліттями фіктивно селили сотні шпигунів ФСБ, щоб приховати їх реальні адреси проживання.

Є ще 46-річний Вадим Артюшов, який у посольстві РФ у Бельгії значився "техніком".

Проте раніше він служив у підрозділі ГРУ №47747, що базується у підмосковному Климівську. Колись воно було розміщене на Кубі для перехоплення розмов із США, але у 2001 р. переїхало до Росії і сьогодні спеціалізується на навчанні прослуховування зарубіжних телекомунікаційних мереж.

Артюшов не єдиний, чия не така вже значуща посада насправді була прикриттям для виконання важливіших функцій. І це допомагає краще розібратися у тому, як діє Росія.

Далі. 40-річний Іван Кваша, наприклад, (видворений), завідував "господарськими питаннями" у посольстві в Бельгії, але цей "двірник" носив погони полковника ГРУ.

А Ігор Таут (видворений), 51-річний "електрик", насправді є випускником Московського технічного університету зв'язку та інформатики, афілійованого з ФСБ.

Артюшов займався прослуховуванням, а двоє його колег були фахівцями зв'язку.

За словами джерела в РФ, 43-річний Дмитро Чулаєв, "аташе" посольства та офіцер російської служби зовнішньої розвідки (СЗР), ймовірно, відповідав за безпеку зв'язку посольства з Москвою.

Як повідомляє Центр "Досьє", Чулаєв закінчив факультет авіарадіоелектроніки Московського авіаційного інституту, після чого працевлаштувався до російської компанії Jackpot Ltd., яка займається онлайн-гемблінгом. Вона вкладала кошти у супутниковий зв'язок, в тому числі у передові ізраїльські технології, які нині використовуються російськими спецслужбами.

Ще один "аташе" — 36-річний Олексій Кожевніков — офіцер ГРУ з аналогічною біографією.

Судячи з поліцейської бази РФ, свої автомобілі Кожевніков найчастіше реєстрував за адресою Волоколамське шосе, 56 у Москві, де знаходиться 162-й Військово-технічний інформаційний центр ГРУ, також відомий як "Об'єкт Т-500", який спеціалізується на перехопленні супутникових сигналів Європи та США.

Втім, далеко не у всіх висланих із Бельгії були такі "чистенькі" ролі.

Наприклад, 46-річний Олексій Стрєлков, "аташе" та офіцер СЗР, раніше працював у ВІМі — агроінженерному дослідному центрі в Москві.

"Наша служба зовнішньої розвідки цікавиться не лише військовими таємницями, а й останніми технічними розробками у цивільних сферах, у тому числі в сільському господарстві", — повідомило Центру "Досьє" джерело у російській розвідці.

"Навчений бути непомітним"

Якщо ж загалом поглянути на цю історію з видворенням із Бельгії, то можна помітити, що всі потенційні шпигуни у кількості 21 людини – це чоловіки, в середньому їм 40 років. Найстарший — 62-річний Сергій Ігнатов, "аташе" та офіцер СЗР, а наймолодший — 28-річний Сергій Спірін, заступник консула Росії в Антверпені та співробітник ГРУ.

У ГРУ працювали 10 росіян, у СЗР – 9, ще двоє мали досвід роботи у ФСБ.

ГРУ вважають найнебезпечнішою російською спецслужбою. Там людей навчають рукопашному бою, застосуванню зброї, отрут та вибухових речовин, а також проведенню летальних операцій у Європі.

До таких, наприклад, належать отруєння колишніх російських шпигунів у Великій Британії у 2018 та 2006 рр., розстріл чеченського емігранта у Німеччині у 2019 р. та вибухи на чеських складах зброї у 2014 р.

У Бельгії нічого подібного не траплялося. Однак "через війну в Україні, ми, очевидно, живемо сьогодні в умовах значно серйознішої нерозсудливості росіян, коли можливо все", — зазначило у коментарі EUobserver на умовах анонімності джерело в одній із західних спецслужб.

Офіцери СЗР більш цивілізовані та краще освічені – як у плані академічних предметів, так і у шпигунських справах.

"Офіцери СЗР не ходять на стрільбище і не займаються бойовими мистецтвами, — сказало інше джерело в західній спецслужбі. — Їх вчать зливатися з натовпом і бути максимально непомітними".

Інформація про вищезгаданих росіян дає зрозуміти, чим Росія насправді таємно займалася як у Брюсселі, що є столицею НАТО і ЄС, так і в Антверпені.

Отже вони полювали за військовими та комерційними таємницями, захищали інтереси російського бізнесу в Бельгії та стежили за російськими емігрантами.

За словами джерела в бельгійській спецслужбі, почасти кожному російському шпигунові доручають контролювати як мінімум три іноземні активи. "Це дає нам уявлення про те, наскільки великою була їхня мережа", — додав він.

За контррозвідку щодо Росії, зокрема, відповідає Служба держбезпеки Бельгії (VSSE). Розслідування, проведені раніше VSSE, розкрили цілі Росії.

За останні роки VSSE, за інформацією EUobserver, вивела на чисту воду брата бельгійського міністра, бельгійського полковника з високим рівнем допуску до даних НАТО; бельгійського барона, який брав участь у заходах королівської сім'ї; колишнього посла Бельгії у Венесуелі, резервіста Служби загальної розвідки та інформації Бельгії (ADIV) та потенційного російського агента у Міністерстві фінансів Бельгії.

У Кузнєцова, колишнього консула в Антверпені, наприклад, були дуже дружні відносини з ультраправим бельгійським політиком Філіпом де Вінтером, який, коли про це почали писати ЗМІ, все заперечував.

Заступник Кузнєцова Спірін, у свою чергу, брав активну участь у громадському житті Антверпена — влаштовував екскурсії до Генерального консульства, проводив відкриті уроки російської мови, розповідав на семінарах про культуру та життя сучасної Росії, координував російськомовні волонтерські групи у Фландрії.

У Instagram російського консульства можна бачити, як Кузнєцов і Спірін спілкуються на публічних заходах, а профіль Кузнєцова в LinkedIn пов'язаний з Володимиром Кара-Мурзою, російським дисидентом, який нині перебуває у в'язниці, який приїжджав до Брюсселя, щоб виступати з антипутинськими промовами.

Куксов, той, хто з елітного підрозділу ГРУ, якось вручив нагороду на гала-вечері в Антверпені Світлані Самсоновій, керівниці російського проекту "Антверпенський морський порт майбутнього".

А 47-річний Сергій Карпушкін, ще один видворений аташе і полковник ГРУ, потоваришував із бельгійською російською діаспорою, допомагаючи відомому ветерану Івану Бакатову, який жив у Бельгії і помер торік у віці 100 років.

Увага до Антверпена, ймовірно, зумовлена зацікавленістю російського бізнесу у величезному портові та місті, відомому як серце торгівлі алмазами. На його частку проходить близько третини експорту російських алмазів.

До речі, в іншому розслідуванні VSSE йшлося про бельгійську фірму, співвласником якої був офіцер СЗР, що спеціалізувалась на контрабанді алмазів та бензину з Росії через Бельгію до США.

Скільки залишилось?

У квітні Бельгія в координації з інститутами ЄС вислала ще 19 "дипломатів", акредитованих при посольстві Росії в ЄС.

А торік із посольства Росії до НАТО видворили ще вісім людей. І це ставить нас перед питанням: скільки ж російських шпигунів лишилося в країні?

За оцінками джерел у бельгійській спецслужбі, сьогодні у Росії в Бельгії акредитовано понад 100 дипломатів, і "близько половини" з них є шпигунами.

Крім того, кажуть джерела EUobserver, допускається і присутність кількох десятків "нелегалів" — шпигунів під недипломатичним прикриттям, таких як бізнесмени, журналісти чи лобісти.

Міністерство закордонних справ Бельгії відмовилося повідомити, скільки саме російських дипломатів все ще акредитовано, пославшись на законодавство щодо конфіденційності інформації.

VSSE ж відмовилася від коментарів, але її колишній очільник Алан Вінантс ще 10 років тому говорив у коментарі EUobserver, що Брюссель став "шпигунською столицею" Європи завдяки Росії та Китаю.

Як сказав Центру "Досьє" на умовах анонімності офіцер ГРУ у відставці, останні епізоди з видворенням росіян мають справді дуже велике значення.

"Думаю, зараз роботу нашої військової розвідки в Бельгії на довгі роки практично паралізовано. Не знаю, як справи у наших колег із СЗР та ФСБ, але ми залишилися без тих, хто прослуховує, і без фахівців із супутникової розвідки", — сказав ексспівробітник ГРУ.

Втім, інші джерела менш оптимістичні щодо загрози з боку Росії.

"Росіяни дуже активні в Бельгії. І роблять, що хочуть", — сказало одне з джерел у бельгійській спецслужбі.

"Наприклад, для них взагалі не проблема організувати операції зі спостереження, тобто групу, яка слідуватиме за вами до самого будинку після візиту до російського посольства", — зазначив він.

"Росіяни в Брюсселі все ще досить "сильні", — констатує джерело у розвідці однієї із західних країн. — Роботи непочатий край".

Звідси виникає також питання, що саме відбувається у сусідніх із Бельгією країнах.

Так, швейцарська розвідка у своїй нещодавно опублікованій доповіді наголосила, що Женева, яка досі не вислала жодного російського "дипломата", нині ризикує стати новим шпигунським центром Росії в Європі, де російські оперативники зможуть організувати операції у всій Європі.

Тим часом сусіди Бельгії — Франція, Німеччина та Нідерланди — у квітні вислали 41, 40 та 17 росіян відповідно.

Водночас, інший сусід, Люксембург, де працюють десятки російських дипломатів, вислав лише одного, що також створює загрозу, аналогічну до женевської.

"Рішення про видворення російського дипломата відповідно до статті 9 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 р. було прийнято на підставі конфіденційної інформації відповідних відомств", — кажуть у МЗС Люксембургу.

Але також відмовляються пояснити, чому було депортовано лише одного дипломата.

Маски геть

Росія у квітні дзеркально також вислала західних дипломатів.

І вона, крім того, голосно звинуватила Захід у втручанні у її внутрішню політику ще задовго до вторгнення до України.

Як пояснило джерело у розвідці однієї із західних країн, коли шпигунів висилають, то публічно їхні імена не озвучують. Це свого роду "джентльменська угода", що діє між розвідувальними службами.

Це означає, що "видворені можуть спокійно повернутися додому та отримати призначення в інше місце", пояснило джерело.

Але той факт, що в EUobserver просочилася інформація про 21 росіянина, є ще однією ознакою того, наскільки російська агресія вплинула на питання безпеки.

Ще раніше цього року у ЗМІ також потрапили імена восьми шпигунів, акредитованих у посольстві Росії при НАТО.

"Якщо їх [російських шпигунів] публічно ідентифікують, це означає, що їхній кар'єрі кінець. Вони можуть спробувати отримати нову особистість, але, правду кажучи, легше сказати, чим це здійснити", — додало джерело в західній спецслужбі.

    Реклама на dsnews.ua